
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2020 р. № 400/297/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагаря В.С., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034
про:визнання протиправною відмови у формі наказу від 17.10.2019 р. № 8018/0/14-19-СГ; зобов`язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі-відповідач) про визнання протиправним наказ від 17.10.2019 року № 8018/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою за клопотанням позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. До клопотання, з яким позивач звертався, надавались всі необхідні документи визначені чинним законодавством, проте відповідач прямо порушив права та гарантії позивача, що передбачені Конституцією України та Земельним кодексом України.
Ухвалою від 07.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки на відповідну земельну ділянку видано дозволи на виготовлення проекту землеустрою іншим особам. Тому позивачу відмовлено у наданні дозволу, оскільки є невідповідність місця розташування земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2019 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Кашперо-Миколаївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.
До вказаного клопотання позивачем додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду.
Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області Наказом від 17.10.2019 № 8018/0/14-19-СГ відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою для відмови є те, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій.
Не погодившись з таким наказом, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 4 ст.122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Земельним кодексом України передбачено, що єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.
Однак оскаржуваний наказ містить лише загальне посилання на вказану норму, не конкретизуючи, які невідповідності відповідач мав на увазі.
Тобто відповідачем у оскаржуваному рішенні не зазначено, у чому саме полягала невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, генеральним планам населених пунктів, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
Посилання відповідача у відзиві на те, що на теперешній час земельна ділянка за рахунок якої позивач має намір отримати безоплатно у власність є сформованою з присвоєнням кадастрового номеру 4820681800:02:0000373, та у межах якої ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області були прийняті накази про надання відповідного дозволу іншим особам, судом до уваги не приймається, оскільки норми Земельного кодексу не ставлять в залежність отримання відповідного дозволу з наявністю чи відсутністю такого дозволу/дозволів на одну і ту саму земельну ділянку у іншої особи.
Отже, відмова відповідача, оформлена наказом від 17.10.2019 №8018/0/14-19-СГ, не ґрунтується на вимогах закону.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.10.2019 №8018/0/14-19-СГ.
Позивач просить зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, що є виключною компетенцією Головного управління Держгеокадастру. Тому суд не може перебирати на себе повноваження Головного управління Держгеокадастру та втручатись в його дискреційні повноваження. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому суд вважає за необхідне для захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати наказ та зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, розташованої в межах території Кашперо-Миколаївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, орієнтованого розміру 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.10.2019 року № 8018/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, розташованої в межах території Кашперо-Миколаївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, орієнтованого розміру 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар
Судове рішення № 88718659, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 06.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/297/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: