Рішення № 88718317, 13.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року № 320/3646/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним рішення та скасування вимоги про сплату боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення ДФС України від 26.06.2019 № 29172/6/99-99-11-05-02-25;

- скасувати вимогу про сплату боргу ГУ ДФС у Київській області від 11.05.2019 № Ф-291749-50/4229.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у травні 2019 отримав вимогу ГУ ДФС України у Київській області від 11.05.2019 № Ф-291749-50/4229 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач, вважаючи, що вимога є необґрунтованою в частині розміру недоїмки та підлягає скасуванню, 24.05.2019 звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України, мотивуючи свою скаргу невірно визначеною сумою грошового зобов`язання.

Згідно рішення ДФС України від 26.06.2019 № 29172/6/99-99-11-05-02-25 скаргу залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу від від 11.05.2019 № Ф-291749-50/4229- без змін.

Позивач зазначає, що Державна фіскальна служба України при розгляді скарги ОСОБА_1 пропустила строки, які визначено Податковим Кодексом України для надання відповіді.

Окрім того, позивач вважає, що відмову органом вищого рівня обгрунтовано у загальних посиланнях на норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (Закон,№2464-VI) і не надано прозорої відповіді на зауваження скаржника щодо визначення суми боргового зобов`язання та нарахування боргу, про що зазначено у скарзі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідачів надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки податковий орган діяв у межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивач надав суду клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст. 194, ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач у травні 2019 року отримав вимогу ГУ ДФС України у Київській області від 11.05.2019 №Ф-291749-50/4229 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до вимоги про сплату боргу, недоїмка визначена органом ДФС у розмірі 4996, 75 грн.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Оскільки скаржник самостійно визначав та сплачував у 2018 році єдиний внесок за місяць у мінімальному розмірі - 819, 06 грн. (3723 х 22%), то за квартал 2018 року визначив суму у розмірі 2 457, 18 грн. (819, 06 х 3).

Також, згідно ст.1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст.56 Податкового Кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Зважаючи на вказані вимоги Закону, позивач 24.05.2019 звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України, мотивуючи свою скаргу невірно визначеною сумою грошового зобов`язання, зокрема чому орган ДФС розрахував борг з розміру недоїмки 4 996, 75 грн., якщо необхідно було розраховувати борг від розміру недоїмки 2 457,18 грн., яку самостійно визначено платником податку.

Згідно рішення ДФС України від 26.06.2019 № 29172 (6) 99-99-11-05-02-25 скаргу залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу від 11.05.2019 № Ф- 29179-50/4229 - без змін.

При цьому, відмова ДФС України обгрунтована загальними посиланнями на норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і не надано відповіді на зауваження скаржника щодо визначення суми боргового зобов`язання та нарахування боргу, про що зазначено у скарзі.

Крім того, згідно абзаців 2,3 п.56.9 ст.56 Податкового Кодексу України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Державна фіскальна служба України при розгляді скарги ОСОБА_1 пропустила вищевказані строки, які визначено Податковим Кодексом України. Так, отримавши скаргу ОСОБА_1 28.05.2019 (вх.№6438/ФОП), відповідь з відмовою у задоволенні скарги надіслано скаржнику 26.06.2019,тобто через 29 днів (скаржник отримав 02.06.2019).

Зазначене підтверджується самим рішенням органу фіскальної служби від 26.06.2019, №9321 (6) 99-99-11-05-02-25 та конвертом зі штампом поштового відправлення.

Згідно вимог п.56.10 ст.56 Податкового Кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Щодо позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу від 11.05.2019 № Ф-291749-50/4229, суд зазначає наступне.

Позивач перебував на обліку у Білоцерківській ОДПІ з 12.02.2008.

З 02.03.2010 позивач перебуває на обліку у податковому органі як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 4, п.5 ч. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

Згідно ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-пфдприємців, які обрали спрощену систему оподаткування на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

З 01.01.2018 зазначені фізичні особи зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Статтею 6 Закону № 2464 визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог п.п. 6, 7 ст. 13 Закону № 2464 та розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 р. № 449, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Приписами статті 25 Закону та пункту 3 Розділу VI Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. (п. 3 Розділу VI Інструкції).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Згідно з даними інтегрованої картки позивача по єдиному соціальному внеску автоматично здійснені наступні нарахування:

- за 2017 рік - 8448, 00 грн;

- за І квартал 2018 р. (граничний термін сплати 19 квітня 2018 р.) 819 грн 06 коп. х 3 місяці = 2457 грн 18 коп;

- за ІІ квартал 2018 р. (граничний термін сплати 19 липня 2018 р.) 819 грн 06 коп х 3 місяці = 2457 грн 18 коп;

- за ІІІ квартал 2018 р. (граничний термін сплати 19 жовтня 2018 р.) 819 грн 06 коп х 3 місяці = 2457 грн. 18 коп;

- за IV квартал 2018 р. (граничний термін сплати 21 січня 2019 р.) 819 грн 06 коп х 3 місяці = 2457 грн 18 коп;

- за І квартал 2019 р. (граничний термін сплати 19 квітня 2019 р.) 918 грн 06 коп х 3 місяці = 2754 грн 18 коп.

Як слідує з позовної заяви, позивач самостійно визначав та сплачував у 2018 році єдиний внесок за місяць у мінімальному розмірі - 819, 06 грн. (3723 х 22%), то за квартал 2018 року визначив суму у розмірі 2 457, 18 грн. (819, 06 х 3).

Позивачем 02.05.2018 подано до податкового органу декларацію про нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність за 2017 рік, згідно якої сума нарахованого єдиного внеску становить 3322, 00 грн.

Позивачем єдиний внесок за 2017 рік у розмірі 3322, 00 грн сплачено, що підтверджується квитанціями від 02.05.2018 № 35, від 03.05.2018 № 14 та від 22.06.2018 № 88.

Крім того, рішенням Київського окружного адміністратвиного суду від 20.06.2019 у справі № 320/1108/19 визнано протиправним та скасовано рішення ДФС України від 26.02.2019 № 9321 (6) 99-99-11-05-0225 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 на вимогу про сплату боргу від 21.01.2019 № Ф-291749-50/72.

Отже, податковим органом невірно розраховано розмір недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а відтак оскаржувана вимога про сплату боргу підлягє скасуванню.

Згідно ч.2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., отже такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 26.06.2019 №9321 (6) 99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 .

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області від 11.05.2019 № Ф-291749-50/4229 про сплату боргу (недоїмки) .

Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.