Постанова № 8871790, 05.11.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа 2а-14700/08

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2008 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.

при секретарі Гапоновій І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Данилова І.О., дов. № 1 від 08.01.2008 р.

від 1-го відповідача - Найман А.В., дов. № 21/10-025 від 12.03.2008 р.

від 2-го відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції та Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з державного бюджету України суми відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією за грудень 2007 року з урахуванням уточнюючого розрахунку. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що першим відповідачем здійснено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за грудень 2007 року, якою встановлено фактичну суму бюджетного відшкодування ПДВ до 249678 грн.

Незважаючи на це та вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» перший відповідач лише частково надав висновки про правомірність заявления зазначеної суми ПДВ до відшкодування.

На час звернення до суду невідшкодованою з державного бюджету України залишалась сума податку на додану вартість у розмірі 57251, 17 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги про стягнення з державного бюджету України суми відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією за грудень 2007 року підтримав, крім того зазначив, що перевірки, які до цього часу проводяться Краснодонською ОДПІ за ланцюгами контрагентів ВАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат» не повинні позбавляти позивача законного права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, а можуть встановлювати відповідальність для тих підприємств, які після отримання коштів від позивача ухилились від перерахування податку до бюджету. Позивачем заявлено до відшкодування лише суми, які фактично були сплачені платником податку до держбюджету.

Представник першого відповідача Краснодонської ОДПІ позовні вимоги не визнав, зазначив, що відшкодування податку на додану вартість є неможливим, оскільки не підтверджено факт надходження сум податку до бюджету відповідно до пункту 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не проведені зустрічні перевірки правомірності відшкодування податку на додану вартість до кінцевого виробника. Усі суми ПДВ, сплата яких контрагентами позивача підтверджена, вже відшкодовані позивачу. Щодо достовірності включення до податкового кредиту та відшкодування заявленої суми перевірка триває.

Представник другого відповідача Головного управління державного казначейства України у Луганській області у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Закрите акціонерне товариство «Краснодонський завод «Автоагрегат» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради 17.08.1998 року за №

13871200000000391, код ЕДРПОУ - 00231290, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва№ 002312912078.

Як платник податку на додану вартість позивач 16.01.2008 року подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року (а.с. 4-6), якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 271162 грн. (код рядка 25, 25.1).

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року була предметом виїзної позапланової перевірки ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2007 року, відповідно до результатів якої, відображених в акті від 05.03.2008 року, підтверджено документально суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 249678 грн. (а.с. 8-34)

Частина суми ПДВ, визначеної до відшкодування з державного бюджету України у розмірі 249678 грн. на час заявления позову відшкодована, про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача (а.с. 35 - 43)

Згідно вказаних виписок на рахунок ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат» відшкодовано суми ПДВ за декларацією за грудень 2007 року на 192426, 83 грн.

Таким чином, невідшкодованою залишилась заявлена у позові сума 57251, 17 грн. (249678-192426, 83 грн.).

Залишок невідшкодованої суми ПДВ сторонами не оскаржується.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний

термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки правомірності визначення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодування, за грудень 2007 року такі повідомлення не приймались.

Таким чином, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.

Як вбачається з пояснень першого відповідача Красно донської об'єднаної державної податкової інспекції підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування та невідшкодування податку перший відповідач вважає неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів "поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою", без врахування далі слів "у випадках, визначених цим Законом". За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Порушення норм Закону України "Про податок на додану вартість" контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за

рішенням суду, у зв'язку з чим Головне УДК України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості за уточнюючою декларацією за грудень 2007 року у розмірі 57251, 17 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997 р., ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2007 року у сумі 57251, 17 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» судові витрати у розмірі 572 грн. 51 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2008 року.