Рішення № 88716349, 10.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 квітня 2020 р. Справа № 120/1417/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (код ЄДРПОУ - 39978332, вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000) до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича (РНОКПП - 3051218698, вул. Визволення, 8, каб. 29, м. Вінниця, 21050) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (код ЄДРПОУ - 39978332, вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000) до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича (РНОКПП - 3051218698, вул. Визволення, 8, каб. 29, м. Вінниця, 21050) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.07.2019 відповідачем винесено постанову про стягнення з позивача основної винагороди в сумі 675 283,36 гривень. Згідно довідки від 28.10.2019 обслуговуючими банками було списано з рахунків позивача грошові кошти в сумі 220 792,51 грн. Оскільки відповідачем не було прописано порядок стягнення основної винагороди у постанові про її стягнення від 26.07.2019, тому вирахувавши 10% з суми відрахувань, стягнута сума основної винагороди становить 220792,51 * 10% = 22079,21 грн. Дана обставина свідчить про те, що відповідач на виконання постанови про стягнення з позивача основної винагороди в сумі 675 273,36 грн від 26.07.2019 отримав основну винагороду за стягнуті ним кошти. Крім того, позивач вказує, що решту суми в розмірі 5 514 196,09 грн, позивач перерахував самостійно стягувачу, на виконання договірних зобов`язань, що підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів позову.

Позивач звертає увагу суду на те, що постанова про стягнення основної винагороди виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Так, стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішеннями майнового характеру після завершення виконавчого провадження за умови, що стягнення за рішенням фактично не відбулось, є неможливим в силу положень ст. 31 Закону №1403 та п. 19 Порядку, оскільки приватний виконавець зобов`язаний вирахувати розмір основної винагороди пропорційно від фактично стягнутої суми. Разом з тим, 18.03.2020 відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №59663795 при примусовому виконанні наказу №902/237/19, виданого 05.07.2019 про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" на користь малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" 6 702 465,12 грн основного боргу та 50 268,49 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. У вказаній постанові відповідачем постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" основну винагороду приватного виконавця в сумі 610 232,61 грн.

Позивач вважає дану постанову такою, що порушує його права, оскільки за її змістом має місце безпідставне стягнення зазначеної суми грошових коштів.

Ухвалою суду від 31.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку визначеному статтею 287 КАС України та призначено до судового розгляду на 10.04.2020 о 12:00. Витребувано у відповідача та зобов`язано надати суду в строк до 09.04.2020 копію матеріалів виконавчого провадження №ВП: 59663795.

06.04.2020 на адресу суду надійшов відзив від відповідача за змістом якого відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

На виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження №59663795 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2019 у справі № 902/237/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" на користь Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" 6 702 465,12 грн основного боргу та 50 268,49 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

26.07.2019 відповідно до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", розпочато примусове виконання рішення у справі №902/237/19, про що відповідачем винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження №59663795, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про арешт майна боржника, копії яких надіслано сторонам виконавчого провадження.

Вдруге постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця надсилалася боржнику в якості нагадування виконання даної постанови одночасно з виконанням рішення суду.

В ході примусового виконання рішення приватним виконавцем було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, кошти боржника, оголошено в розшук транспортні засоби боржника, та застосовано до боржника інші заходи примусового виконання рішень. Крім того, частину боргу було стягнуто з банківських рахунків боржника, а частину боржник сплатив самостійно стягувачу.

18.03.2020 стягувачу - МПП Фірмі "Ерідон" було перераховано решту суми боргу за рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.07.2019 у справі №902/237/19, в зв`язку з чим виконавче провадження №59663795 було закінчено, про що винесено відповідну постанову. В цей же день, керуючись вимогами статті 3, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем була винесена постанова про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" залишку основної винагороди приватного виконавця у сумі 610 232,61 гривень, яку разом з постановою про закінчення виконавчого провадження № 5966379 направлено на адресу боржника для виконання.

07.04.2020, на виконання ухвали суду від 31.03.2020, відповідачем надано належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №ВП: 59663795.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

10.04.2020 на адресу суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просив розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження. Окремо вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач, в свою чергу, подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Окремо зазначив, що виконавче провадження - це примусова стадія виконання рішень в межах якої жодних добровільних дій вчиняти боржник не може. Також, відповідач зазначив, що боржник за виконавчим провадженням №ВП: 59663795 ухилявся від виконання судового рішення у справі №902/237/19, шляхом незаконного відкриття нових банківських рахунків і спрямування грошових надходжень на інші цілі, а не на дії, які спрямовані на виконання судового рішення.

Главою 11 КАС України передбачені особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Статтею 268 КАС України, встановлено особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. Так, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Відповідно частини 1 статті 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути адміністративну справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача та аргументи відповідача, суд встановив наступне.

26.07.2019 за вх. №121 на адресу приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича надійшла заява про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання рішення, в якій МПП Фірма "ЕРІДОН" просило прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2019 у справі за №902/237/19 на примусове виконання рішення суду від 13.06.2019 про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" на користь МПП Фірма "ЕРІДОН" 6 702 465,12 грн основного боргу та 50 268,49 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 26.07.2019 відкрито виконавче провадження ВП №59663795 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/237/19 від 05.07.2019 про стягнення ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" 6 702 465,12 грн основного боргу та 50 268,49 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

26.07.2019 відповідачем також винесено постанову про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" основної винагороди приватного виконавця (10%) в сумі 675 273,36 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 26.07.2019 про арешт майна боржника, останнім постановлено накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної суми винагороди 7 443 006,97 грн.

30.07.2019 відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на перелічених рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Постановою відповідача від 12.08.2019 про арешт коштів боржника, останнім постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної суми винагороди 7 312 764,37 грн.

14.08.2019 відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на перелічених рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми 7 312 764,37 грн.

Постановою відповідача від 14.08.2019 про розшук майна боржника, останнім постановлено оголосити в розшук перелік транспортних засобів, що належать боржнику.

14.08.2019 відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби, що належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної суми винагороди та витрат виконавчого провадження 7 312 764,37 грн.

Постановою відповідача від 18.01.2020 про арешт майна боржника, останнім постановлено накласти арешт на хімічні препарати (засоби захисту рослин), мінеральні добрива та інше майно, що станом на момент отримання цієї постанови зберігається у будь-яких складських приміщеннях ТОВ "Суффле Агро Україна", або буде туди поміщене на зберігання після винесення цієї постанови, та яке належить боржнику у межах залишку суми звернення стягнення з урахуванням основної суми винагороди та витрат виконавчого провадження 3 620 812,05 грн.

11.02.2020 відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на перелічених рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах залишку суми звернення стягнення з урахуванням основної суми винагороди та витрат виконавчого провадження 3 620 812,05 грн.

Також встановлено, що в період з 28.07.2019 по 06.03.2020 позивачем було перераховано на рахунок стягувача кошти в сумі 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №628 від 28.07.2019; на суму 2 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №36 від 09.08.2019; на суму 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №42 від 13.08.2019; на суму 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №55 від 14.08.2019; на суму 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 23.08.2019; на суму 149000,00 грн., №1 від 06.03.2020.

18.03.2020 стягувач - МПП Фірма "ЕРІДОН" звернулась до приватного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з повним виконанням судового рішення.

Як наслідок, постановою відповідача від 18.03.2020 про закінчення виконавчого провадження, останнім постановлено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/237/19 від 05.07.2019 про стягнення ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" 6 702 465,12 грн основного боргу та 50 268,49 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору - закінчити.

Одночасно відповідачем винесено постанову від 18.03.2020 про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в сумі 610 232,61 грн.

Разом із тим, не погоджуючись із постановою про стягнення основної винагороди приватного виконавця в розмірі 610 232,61 грн, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404, у редакції на момент винесення оспорюваної постанови).

Згідно із ст. 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 3 статті 45 Закону №1404 передбачено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначено Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частинами 1-3 статті 31 Закону №1403 за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом положень частин 4, 5 статті 31 Закону №1403 основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.

Частинами 6-7 статті 31 Закону №1403 встановлено, що основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця" (далі - Постанова №643, дата набрання чинності - 05.10.2016).

Так, за приписами пункту 19 Постанови №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що постанова про стягнення з боржника основної винагороди повинна містити розрахунок та порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця.

Виходячи з вищевикладеного, обов`язковими умовами стягнення винагороди приватного виконавця є: фактичне виконання судового рішення; вжиття приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Згідно із матеріалами справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 26.07.2019 відкрито виконавче провадження ВП №59663795 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/237/19 від 05.07.2019 про стягнення ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" 6 702 465,12 грн основного боргу та 50 268,49 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Одночасно, 26.07.2019, відповідачем винесено постанову про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" основної винагороди приватного виконавця в сумі 675 273,36 грн, яка становить 10% від суми, що підлягала стягненню за виконавчим документом.

Доказів скасування чи/або оскарження позивачем вказаної постанови від 26.07.2019, якою визначено розмір основної винагороди приватного виконавця, в матеріалах справи не міститься.

Крім того, як слідує із долучених відповідачем копій матеріалів виконавчого провадження ВП №59663795 з моменту відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем вчинялись дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/235/19 від 05.07.2019, зокрема вчинено наступне.

В межах виконавчого провадження № 59663795 на банківський рахунок виконавця для зарахування стягнутих з боржника коштів (депозитний рахунок) надійшли кошти в загальні суму 318 668,27 грн. Кошти надходили за мірою виконання банківськими установами платіжних вимог виконавця (усі суми надходили окремо з кожного арештованого рахунку боржника). Зокрема, на депозитний рахунок надійшли кошти: 01.08.2019 - 128 567,98 грн; 01.08.2019 - 779,21 грн; 02.08.2019 - 895,41грн; 08.08.2019 - 130 242,60 грн (128 567,98 грн 779,21 грн + 895,41 грн) та були розподілені наступним чином: 69,00 грн - повернення стягувачу частини авансового внеску за виконавчим провадженням №59663795 (плата за користування АСВП) (платіжне доручення № 532 від 08.08.2019); 118 339,64 грн - кошти стягнуті на користь стягувача (платіжне доручення № 533 від 08.08.2019); 11 833,96 грн - частина основної винагороди приватного виконавця (платіжне доручення №534 від 08.08.2019).

На депозитний рахунок надійшли кошти: 15.08.2019 - 207,00 грн; 15.08.2019 - 246,42 грн; 19.08.2019 - 453,42 грн (207,00 грн. + 246,42 грн) та були розподілені наступним чином: 412,20 грн. - кошти стягнуті на користь стягувача (платіжне доручення № 585 від 20.08.2019 року); 41,22 грн. - частина основної винагороди приватного виконавця (платіжне доручення № 586 від 20.08.2019 року). На депозитний рахунок надійшли кошти: 10.09.2019 - 85 576,48 грн; 12.09.2019 - 74,00 грн; 13.09.2019 - 85 650,48 грн (85 576,48 грн + 74,00 грн) були розподілені наступним чином: 14 931,0 0 грн. - повернення стягувачу решти авансового внеску за виконавчим провадженням №59663795 (платіжне доручення № 648 від 13.09.2019); 64 290,44 грн. - кошти стягнуті на користь стягувача (платіжне доручення № 649 від 13.09.2019); 6 429,04 грн - частина основної винагороди приватного виконавця (платіжне доручення № 650 від 13.09.2019).

На депозитний рахунок надійшли кошти: 07.10.2019 - 5 848,42 грн; 04.12.2019- 5848,42 грн, які були розподілені наступним чином: 5 316,75 грн - кошти стягнуті на користь стягувача (платіжне доручення № 829 від 04.12.2019); 531,67 грн. - частина основної винагороди приватного виконавця (платіжне доручення №830 від 04.12.2019).

На депозитний рахунок надійшли кошти: 19.02.2020 - 113,67 грн; 25.02.2020 - 113,67 грн, які були розподілені наступним чином: 103,34 грн - кошти стягнуті на користь стягувача (платіжне доручення № 1070 від 25.02.2020); 10,33 грн - частина основної винагороди приватного виконавця (платіжне доручення № 1071 від 25.02.2020).

На депозитний рахунок надійшли кошти: 16.03.2020 - 96359,68 грн, 18.03.2020 - 96 359,68 грн, які були розподілені наступним чином: 50165,15 грн - кошти стягнуті на користь стягувача (решта суми боргу) (платіжне доручення №1131 від 18.03.2020); 46 194,53 грн. - частина основної винагороди приватного виконавця (платіжне доручення № 1132 від 18.03.2020).

Таким чином, стягнуті з боржника кошти були розподілені та перераховані відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Разом із тим, 18.03.2020 МПП Фірма "ЕРІДОН" (стягувач) звернулась до приватного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження ВП №59663795 в зв`язку з повним виконанням судового рішення.

Як встановлено судом вище, в період з 28.07.2029 по 06.03.2020 позивачем самостійно було перераховано на рахунок стягувача кошти в сумі 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №628 від 28.07.2019; на суму 2 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №36 від 09.08.2019; на суму 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №42 від 13.08.2019; на суму 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №55 від 14.08.2019; на суму 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 23.08.2019; на суму 149000,00 грн, №1 від 06.03.2020.

Наведені вище обставини, а саме сплата позивачем частини заборгованості безпосередньо на рахунки МПП Фірма "ЕРІДОН", слугували підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №59663795.

В той же час, враховуючи те, що приватним виконавцем стягнуто лише частину основної винагороди, яка була визначена постановою від 26.07.2019, відповідачем винесено постанову від 18.03.2020 про стягнення з позивача решти суми відповідної винагороди в розмірі 610 232,61 грн.

Із наведеного вище слідує, що оскаржувана у даній справі постанова приватного виконавця від 18.03.2020 про стягнення з позивача основної винагороди в сумі 610 232,61 грн винесена відповідачем внаслідок несплати ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" суми винагороди, визначеної постановою від 26.07.2019, яка, в свою чергу, є чинною та позивачем не оскаржувалась.

При цьому, мотиви, якими представник позивача обґрунтовує протиправність винесення відповідачем постанови від 18.03.2020, фактично зводяться до її незгоди із розрахунком основної винагороди приватного виконавця, адже, на його думку, такий розрахунок мав би бути проведеним пропорційно до суми заборгованості, яка була стягнута безпосередньо приватним виконавцем.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що розмір основної винагороди приватного виконавця визначений відповідачем у постанові від 26.07.2019, яка не є предметом оскарження в межах даної справи, та яка є чинною, і позивачем не оскаржувалась.

Що ж до посилань представника позивача на положення ч. 5 ст. 31 Закону №1403, то суд зазначає наступне.

Так, дійсно зазначеними положеннями визначено, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.

В той же час, аналіз даної норми свідчить про те, що сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми у випадку, якщо виконавче провадження було закінчене при частковому виконанні виконавчого документа.

В даному ж випадку, не дивлячись на те, що сплата заборгованості була здійснена позивачем безпосередньо стягувачу, такі дії призвели до повного виконання рішення згідно виконавчого документа, який був предметом примусового виконання в межах виконавчого провадження ВП 59669795.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, лише після відкриття виконавчого провадження та вжиття приватним виконавцем заходів примусового впливу на боржника рішення суду почало виконуватись. Спонукали його розпочати сплату боргу саме заходи примусового виконання рішення, що були здійсненні приватним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП 59669795.

Суд також враховує посилання відповідача на правову позицію щодо правомірності винесення постанови про стягнення виконавчого збору (основної винагороди), що висловлена Верховим Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/1558/19. Так, суд зазначив, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

У постанові зазначено, що доводи скаржника, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

За наведеного суд вважає, що до даних правовідносин можна застосовувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2019 у справі №480/1558/19, оскільки в силу ч. 3 ст. 45 "Про виконавче провадження", основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Крім того, правова позиція щодо застосування статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 03.07.2018 викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 420/1373/19.

Колегія суддів Верховного Суду у цій справі дійшла висновку, що оскільки боржник сплатив штраф лише після початку примусового виконання рішення, то необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо добровільного виконання боржником рішення. Отже, стягнення з боржника виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

У розглядуваному випадку, суд бере до уваги і висновки Верховного Суду від у справі № 420/1373/19, так як основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 45 "Про виконавче провадження", що зазначено вище.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи наведене вище, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався відповідач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію позивача, тому в задоволені позовних вимог слід відмовити повністю.

З огляду на положення ст. 139 КАС України, питання щодо стягнення на користь позивача судових витрат, вирішенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (код ЄДРПОУ - 39978332, вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000); приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (РНОКПП - 3051218698, вул. Визволення, 8, каб. 29, м. Вінниця, 21050)

Повний тест рішення складено: 10.04.2020

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна