Ухвала суду № 88716301, 08.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

08 квітня 2020 р. Справа № 802/735/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням суду від 11.05.2018 року, яке набрало законної сили, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області № 28 від 25.01.2018 року "Про розгляд заяви ФОП ОСОБА_1 щодо надання погодження на розміщення та експлуатацію із затвердженням режиму роботи об`єкту МАФ " ІНФОРМАЦІЯ_1".

- стягнуто на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1 , ідент.код НОМЕР_2 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 34261049).

13.06.2018 року судом видано виконавчий лист.

Позивачем на адресу суду подано клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду 11.05.2018 року, у якому зазначає, що вживав усіх можливих заходів спрямованих на стягнення судового збору з відповідача, зокрема, звертався до управління Державної казначейської служби України в м. Ладижин Вінницької області, яке листом повідомило, що Виконавчий комітет Ладижинської міської ради Вінницької області не обслуговується в управлінні.

В подальшому, звернувся до Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області із зверненням щодо виконання в добровільному порядку вказаного рішення суду, однак, відповідач повідомив, що він не є розпорядником бюджетних коштів, не має розрахункових рахунків та бюджетних асигнувань.

У зв`язку з чим рішення суду в частині стягнення судового збору в розмірі 704,80 грн., залишається не виконаним.

Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 20.06.2018 року у справі № 800/592/17, заявник зазначив, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, і після ухвалення такого рішення. У зв`язку з чим просив зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення у справі №802/735/18-а

Суд, дослідивши матеріали заяви, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, з наступних підстав.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в п. 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені ст. 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", п. 68).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Поміж тим, самостійно боржник рішення суду не виконав, що змусило стягувача звертатися до управління Державної казначейської служби України у м. Ладижин Вінницької області на виконання виконавчого листа, та на адресу Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області, щодо виконання рішення суду в добровільному порядку. Тобто, стягувач різними способами з 12.06.2018 року намагається відновити своє порушене право.

Разом з тим, відповідно наданих позивачем копій листів-відповідей, судом встановлено беззаперечний факт невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, та недотримання органу місцевого самоврядування правомірної лінії поведінки у правовідносинах з позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 245 КАС України, у випадках, визначених у ч. 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

За наслідками розгляду звіту суб`єкту владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

В наведених вище нормах законодавець визначив, що суд може зобов`язати орган місцевого самоврядування, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, та враховуючи тривалість не виконання відповідачем рішення суду, відсутність вмотивованих причин затримки та бездіяльності органу місцевого самоврядування у проміжках часу між набранням рішення суду законної сили та часом постановлення даної ухвали, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль по виконанню рішення суду у справі №802/735/18-а, шляхом зобов`язання Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області подати у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали, звіт по виконанню рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року у справі №802/735/18-а.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 382 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про встановлення контролю - задовольнити.

Встановити судовий контроль по виконанню рішення суду у справі №802/735/18-а, шляхом зобов`язання Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області подати у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали, звіт по виконанню рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року у справі №802/735/18-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Альчук Максим Петрович