Ухвала суду № 88714504, 10.04.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8225/19

Провадження № 1-кп/645/486/20

УХ В А Л А

іменем України

10 квітня 2020 р. колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.

Судді: Алтухової О.Ю.

Судді: Іващенко С.О.,

За участі секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.

Прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 - Карнаух О.М.

Адвоката Дугіної Д.О.

Обвинуваченої - ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та клопотання адвоката та обвинуваченої про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.

30.09.2019 слідчим суддею Фрунзенського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обраного на досудовому розслідуванні обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в зв`язку з існуванням ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання про продовження обраного запобіжного заходу прокурор вказала, що сторона обвинувачення вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та продовження стосовно обвинуваченої найбільш суворого запобіжного заходу є обґрунтованим. На теперішній час заявлені ризики не зменшилися, свідки та потерпіла по справі не допитані.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - Дугіна Д.О. в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечувала вказавши, що прокурором не надано доказів щодо обґрунтованості ризиків. Також просила врахувати, що ОСОБА_1 раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, в зв`язку з чим просила змінити обраний запобіжний захід на нічний домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні стосовно клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечувала, підтримала думку захисника та також просила змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.

Потерпіла ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала заяву про проведення підготовчого та судового засідання за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, цивільний позов не заявляла.

Заслухавши думку прокурора, про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника та думку обвинуваченої, які заперечували проти продовження обвинуваченій строку тримання під вартою та просили змінити його на домашній арешт, колегія суддів приходить до висновку, що обраний обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Відносно обвинуваченої обрано запобіжний захід, строк якого спливає 18 квітня 2020 року.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини.

Статтею 29 Конституції України визначено, що за вмотивованим рішенням суду і на підставах та у порядку, встановлених законом, особа може триматись під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «Гарькавий проти України» також зазначив, що право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене державою на підставах та в порядку, визначених законом.

Підстави та порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначені КПК України та застосовуються з урахуванням позицій Європейського Суду з прав людини.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені, ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченій, судова колегія вважає, що існують ризики того, що обвинувачена ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а зважаючи, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, існують ризики того, що обвинувачена може також переховуватись від суду.

В зв`язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, а тому клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Дугіної Д.О. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, у тому числі домашній арешт задоволенню не підлягає.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 є раніше не судимою особою, але належним чином не підтверджені розмір її доходів на час затримання, тому у зв`язку з відсутністю легальних джерел доходу у обвинуваченої ризик втечі та вчинення нею іншого кримінального правопорушення на цей час існує.

Також колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику впливу на свідків та експертів з боку обвинуваченої, оскільки справа перебуває в суді першої інстанції на стадії судового розгляду, всі свідки по справі не допитані, докази у справі не досліджені, а тому з метою отримати покази свідків на свою користь, обвинувачена може вдатися до дій пов`язаних з тиском на них.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 8 червня 2020 року.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

У задоволенні клопотань обвинуваченої ОСОБА_1 та адвоката Дугіної Д.О. про зміну запобіжного заходу - відмовити

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 8 червня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва

Судді: О.Ю. Алтухова

С.О. Іващенко