Рішення № 88712333, 06.04.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20889/19

н/п 2/766/3482/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретаря Кравченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» про зміну формулювання підстав звільнення, стягнення належних при звільненні сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ»(далі АТ «Херсонська ТЕЦ») про зміну формулювання підстав звільнення та стягнення належних при звільненні сум, посилаючись на те, що ним 04.10.2019року подана заява про звільнення із займаної посади техніка-програміста відділу автоматизованих систем управління АТ «Херсонська ТЕЦ» та розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк з 07.10.2019року, у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю та невиконання умов колективного договору, в частині порушення строків виплати заробітної плати згідно зі ч.3 ст.38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги відповідно до ст.44 КЗпП України..

07.10.2019року начальником відділу кадрів товариства його ознайомлено з наказом №461-к від 07.10.2019року про звільнення з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України. При видачі трудової книжки в ній зроблено аналогічний запис щодо підстав звільнення, за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України, тобто керівником підприємства самостійно було змінено підставу звільнення з ч. 3 ст. 38 КЗпП України на п.1 ст.36 КЗпП України.

При отриманні копії наказу про звільнення та трудової книжки ним зазначено про незгоду з підставами звільнення з п.1 ст.36 КЗпП України, якою передбачено звільнення працівника з посади за угодою сторін, а ним подана заява про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП України.

Враховуючи, що подана ним заява про припинення трудових відносин згідно зі ч.3 ст.38 КЗпП України і, жодної домовленості та угоди сторін щодо припинення трудового договору за іншими підставами між ним та роботодавцем досягнуто не було, вважає що відповідачем грубо порушено законодавство про працю України.

Для визначення правової підстави розірвання трудового договору за ч.3 ст.38 КЗпП України значення має лише сам факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи та припинення трудових відносин. а не поважність чи неповажність причин такого порушення та його істотність.

Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Згідно зі статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав ч.3 ст.38 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж тримісячний заробіток.

До цього часу відповідачем на його письмову вимогу від 07.10.2019року не надано розрахунок сум належних йому до виплати при звільненні, а також довідки про роботу в товаристві.

З огляду на викладене, норми ст.ст. 38, 44, 116,117, 235 КЗпП України, позивач просив: змінити формулювання підстав його звільнення в наказі АТ «Херсонська ТЕЦ» від 07.10.2019року № 461-к та його трудовій книжці на ч.3 ст.38 КЗпП України та зобов`язати АТ «Херсонська ТЕЦ» змінити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 « звільнений за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України, шляхом його виключення та здійснення запису «звільнений з роботи за власним бажанням згідно зі ч.3 ст.38 КЗпП України»; стягнути з АТ «Херсонська ТЕЦ» на його користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку відповідно до ст.44 КЗпП України, у зв`язку із звільненням за ч.3 ст.38 КЗпП України; стягнути з АТ «Херсонська ТЕЦ» на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а в разі не проведення такого розрахунку та здійснення виплат до розгляду справи по день ухвалення рішення; судові витрати покласти на відповідача, а також просив відстрочити сплату судового збору за майновими вимогами до ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 22.10.2019року відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві тимчасово виконуючий обов`язки голови правління АТ «Херсонська ТЕЦ» Лазірко М.О. заперечував проти позову, зазначивши, що наказом № 461-к від 07.10.2019року ОСОБА_1 звільнено з посади техніка-програміста відділу автоматизованих систем управління за п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін, Вказаний наказ позивачем не оспорений, запис в трудовій книжці проведений відповідно до чинного наказу № 461к. від 07.10.2019року.

Крім того, позивач не довів порушення його прав та інтересів заповненням трудової книжки не у відповідності з наказом № 461-к, та не надав доказів скасування вказаного наказу, що прямо залежить від зміни у трудовій книжці формулювання підстав звільнення. Безпідставними є вимоги позивача про зобов`язання АТ «Херсонська ТЕЦ» змінити запис у трудовій книжці, оскільки норми, що регулюють дане питання є спільний наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07. 1993року №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

Оскільки позивач звільнений на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, тому відсутні підстави для виплати йому вихідної допомоги, передбаченої ст. 44 КЗпП України. Позивачі за позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не звільнені від сплати судового збору, тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху.

У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що єдиним запереченням відповідача є посилання на судову практику, якій представник надав своє тлумачення. Позивачем не заявлялися вимоги щодо скасування наказу № 461-к, оскільки він заявив про свій намір розірвати трудові відносини за власною ініціативою, а відповідач незаконно змінив формулювання підстав звільнення. У таких випадках законодавством прямо передбачено окремий спосіб захисту – зміна формулювання підстав звільнення, що не потребує додаткової вимоги про скасування самого наказу про звільнення, а лише внесення до нього відповідних змін у разі, якщо суд дійде висновку про протиправність дій роботодавця.

Безпідставними є посилання представника відповідача про залишення позову без руху, у зв`язку з несплатою судового збору, оскільки позивачем заявлено клопотання про його відстрочення до ухвалення судового рішення, яке судом розглянуто і справа призначена до судового розгляду.

Окрім того, надана відповідачем довідка щодо заборгованості по заробітній платі викликає сумнів у її достовірності та не відповідає розрахунковим листам, тому просив витребувати детальний розрахунок сум, належних позивачеві, а також копії розрахункових листів.

У відповіді на відзив представник відповідача, тимчасово виконуючий обов`язки голови правління АТ «Херсонська ТЕЦ», ОСОБА_3 зазначав, що позивач у відповіді на відзив, посилається на те, що звільнення з ініціативи працівника не передбачає обов`язкової наявності згоди роботодавця на таке звільнення, що не відповідає процедурі прийняття та звільнення, незалежно від того, хто його ініціював. Заява працівника про звільнення на ім`я роботодавця тому і пишеться, щоб роботодавець надав правову підставу для написання цієї заяви..

Вимога про витребування доказів є безпідставною, оскільки у позивача ОСОБА_1 , наявні розрахункові листи, якими підтверджується нарахування заробітної плати, що не суперечить довідці товариства від 08.11.2019року. Просив здійснити розгляд справи із викликом сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 01.04.2020 року в задоволенні клопотання представника відповідача та представник позивача відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд установив наступні обставин та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював у відповідача з 05 березня 2019року на посаді техніка – програміста, наказ № 70-к від 04.03.2019року(а.с.15,24).

04 жовтня 2019 року позивач подав заяву, у якій просив звільнити його з посади з 07.10.2019року за частиною третьою статті 38 КЗпП України, через невиконання роботодавцем законодавства про працю, зокрема, недотримання строків виплати заробітної плати, із виплатою вихідної допомоги у відповідності до вимог ст.44 КЗпП України(а.с.13. 22),

Наказом № 461-к АТ «Херсонська ТЕЦ» від 07.10.2019 року ОСОБА_1 звільнено відповідно до поданої заяви за угодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України. До трудової книжки ОСОБА_1 07.10.2019 року внесений відповідний запис про звільнення (а.с.14-15,23).

Факт ознайомлення з наказом від 07.10.2019 року та отримання позивачем трудової книжки в день звільнення сторонами не заперечується.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за угодою сторін без посилання на частину третю статті 38 КЗпП України.

Для визначення правової підстави розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України значення має сам лише факт порушення роботодавцем законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причини такого порушення та його істотність.

Саме такий правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постановах №6-120цс12 від 31.10.2012 року, №6-34цс13 від 22.05.2013 року, №741/1128/17 від 13.06.2018року, який суд у відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Так, звертаючись до суду з указаним позовом ОСОБА_1 зазначав про порушення відповідачем законодавства про працю, зокрема, невиплату заробітної плати у строк, передбачений статтею 115 КЗпП України

Матеріалами справи, а саме довідкою АТ «Херсонська ТЕЦ» №05- 1/2418 від 08.11.2019року підтверджена заборгованість товариства по виплаті позивачеві заробітної плати, що виникла за період з травня 2019 року по жовтень 2019 року і, на день звільнення при остаточному розрахунку належало до виплати 32 368,65грн.(а.с.25).

Згідно зі ст.24 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР(з послідуючими змінами) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За встановленими судом обставинами справи підтверджено порушення АТ «Херсонська ТЕЦ» вимог ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про працю», а саме, невиплата позивачеві заробітної плати з травня 2019 року, що стало підставою подачі ним 04.10.2019 року заяви про розірвання трудового договору за ініціативою працівника за ч.3 ст.38 КЗпП України, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення позивача за ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Згідно зі ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З огляду на викладене, наведені вище норми матеріального права суд вважає, що відповідач не вправі був змінювати підставу розірвання трудового договору на пункт перший частини першої статті 36 КЗпП України за відсутності на те волевиявлення позивача, а тому наказ виконуючого обов`язки директора АТ «Херсонська ТЕЦ» від 07.10.2019року № 461-к в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. 1 ч.1 ст.36 КЗпП України не відповідає чинному законодавству України.

Відповідно до ч. 3 ст.235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Оскільки, позивач не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем, суд вважає вимоги позивача, щодо зміна формулювання підстав звільнення такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з наведеним підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання АТ «Херсонська ТЕЦ» змінити формулювання підстав звільнення в трудовій книжці з п.1 ст.36 КЗпП України на п.3 ст.38 КЗпП України, що узгоджується з пунктом 2.6 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, в редакції наказу Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2010року у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припинення трудового договору з підстав, зокрема, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору(статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі передбаченого колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

За таких обставин, при звільненні працівника за ч.3 ст.38 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний виплатити йому вихідну допомогу у відповідності до приписів ст.44 КЗпП України.

Згідно довідки АТ «Херсонська ТЕЦ» від 08.11.2019 року за № 05-1/2416 середньомісячний заробіток позивача становить 6875,04грн.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню тримісячний заробіток в сумі 20 625,12грн. (6875,04 ?3=20 625,12грн).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, організації, установи. проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як вбачається із довідки АТ «Херсонська ТЕЦ» від 08.11.2019року №05-1/2418 позивачу в день звільнення не були виплачені належні йому від підприємства суми, не проведений розрахунок на день звернення до відповідача і, на даний час.

Згідно зі частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При визначені середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить із середньоденної заробітної плати в розмірі 429,69 грн., яка визначена із заробітної плати ОСОБА_1 за два останні місяці роботи 2019 року: серпень - 8124,35грн., вересень - 5625,82 грн. = 13750,17грн.( серпень 19робочих днів, вересень 13 робочих днів 13750,17 : 32=429,69грн.)

Відповідно до загальних засад цивільного судочинства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, суд враховуючи стягнення на користь позивача вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку, приходить до висновку про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 26 640,78грн., за період січень – березень 2020року, що становить 62робочих днів (62 ? 429,69грн.= 26 640,78грн.), що визначений без утримання єдиного соціального внеску та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 768,40 грн., в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 21,38,44,115-117,235КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4-7, 9-13, 141, 179,258-259,263-265, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 з посади техніка–програміста Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» за угодою сторін, на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України таким, що не відповідає чинному законодавству України.

Змінити формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 , зазначені в наказі №461-к від 07.10.2019року виконуючого обов`язки керівника Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» із звільнений за угодою сторін, п. 1 ст.36 КЗпП України на звільнений за власним бажанням згідно зі частини третьої статті 38 КЗпП України.

Зобов`язати Акціонерного товариство «Херсонська ТЕЦ» внести відповідні зміни в трудову книжку ОСОБА_1 , змінити запис « звільнений з роботи за угодою сторін, п. 1 ст.36 КЗпП України», на «звільнений за власним бажанням згідно зі ч.3 ст.38 КЗпП України».

Стягнути Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» код ЄДРПОУ 00131771 на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 20 625,12 грн.

Стягнути Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» код ЄДРПОУ 00131771 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26 640,78грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» код ЄДРПОУ 00131771 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» код ЄДРПОУ 00131771 в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В.Прохоренко