Постанова № 88711990, 10.04.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/199/20

Номер провадження 3/585/101/20

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В. І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Роменського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 08.04.2019 року, орган, що видав 5924, громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

10 січня 2020 року о 23 год. 54 хв. в м. Ромни Сумської області по вул. Прокопенка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, д/н НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя, млява мова), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто умисно вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав і пояснив, що 10.01.2020 року близько 13 год. 20 хв. приїхав у м. Ромни додому до своїх друзів допомогти з ремонтом. У місто його привезла мати ОСОБА_2 , а увечері, на автомобілі ВАЗ 21099, приїхала забрати додому. По дорозі вони зупинилися біля магазину «Лотос» та, разом з матір`ю зайшли у магазин, де остання купила йому пляшку пива. Після цього, він взяв у неї ключі від автомобіля, щоб прогріти його, посидіти погрітися і випити пиво. З цією метою сів за кермо і завів двигун.

У цей час до автомобіля підійшли працівники поліції та попросили пройти до їхнього службового автомобіля, а також надати документи для встановлення його особи. Він надав поліцейським паспорт. Продути алкотестер та їхати до медичної установи для проходження медичного огляду працівники поліції йому не пропонували. Також йому не зачитували та не вручали протокол про адмінправопорушення. Підтверджує, що від підпису у протоколі він відмовився. Також поліцейські не пояснили йому, яка була необхідність забирати його до службового автомобіля і від`їжджати від його транспортного засобу. Посвідчення водія поліцейські у нього не вимагали. Коли повернувся до свого автомобіля, біля нього вже стояли його мати і брат.

У судове засідання 10.04.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини поважності своєї неявки не повідомив. При цьому суд вважає, що оголошення карантину у даному випадку не є перешкодою для явки ОСОБА_1 у судове засідання, оскільки він має власний транспортний засіб, посвідчення водія у нього не вилучено.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 , надані у попередніх судових засіданнях, та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення відповідальності.

Захисник Цимбал В.І. у судове засідання 10.04.2020 року не з`явився, втретє подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю. Суд вважає можливим розглянути справу без участі захисника, що не буде порушенням правил на захист, оскільки ОСОБА_1 та його захисник обізнані про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться у провину, мали достатньо часу для підготовки свого захисту; ознайомлювались з матеріалами справи, отже отримали інформацію про характер доказів, зібраних проти ОСОБА_1 ; мали можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію, про що свідчить подання письмових пояснень у вигляді клопотання (а.с. 62-70); мають можливість отримати адміністративний акт про застосування санкцій з наведеними мотивами, на яких він ґрунтується у виді даної постанови суду, що відповідає принципам накладення адміністративних стягнень наведеним у Рекомендації No R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам – членам щодо адміністративних санкцій 1991 року.

Під час судового розгляду судом допитані свідки.

Свідок ОСОБА_2 пояснила, що 10.01.2020 року, в п`ятницю, друзі попросили її сина ОСОБА_1 допомогти з ремонтом, тому в обід відвезла сина до друзів, а увечері приїхала забрати. Керувала автомобілем постійно вона. По дорозі додому зупинились біля магазину «Лотос», де зустріли другого сина ОСОБА_3 , який свій автомобіль залишив на СТО, і збирався доїхати з ними додому. Усі троє зайшли у магазин, де ОСОБА_4 купив пляшку пива, потім попросив ключі від автомобіля, щоб прогріти двигун. Через деякий час з магазину вийшов і ОСОБА_5 , який виніс сумку з покупками. Вона затрималася в магазині, оскільки зустріла знайомого і розмовляла з ним. перебуваючи в магазині вона чула як ляпали дверцята автомобіля і у вікно бачила, як загорілось світло у салоні, значить ОСОБА_4 сів у машину. Потім ОСОБА_5 повернувся у магазин забрати у неї другу сумку і вже разом вони вийшли на вулицю. Побачили, що ОСОБА_6 в автомобілі вже не було. Вона дістала телефон, щоб зателефонувати синові, але побачила як він ішов до них. ОСОБА_4 сказав, що його працівники поліції запросили до свого автомобіля і попросили надати їм документи, що він і зробив.

Крім того пояснила, що на дворі був мороз, тому, машина хоч і рухалась до магазину, але двигун встиг охолонути за той час, поки вони перебували у магазині, отже її треба було прогріти.

Захисник у судове засідання 10.04.2020 року не з`явився, вчетверте надав заяву про відкладення розгляду справи. Однак, враховуючи скорочені строки розгляду справи, а також те, що захисником надані письмові пояснення (а.с. 62-70), суд вважає, що розгляд справи у відсутності захисника не порушує право ОСОБА_1 на захист

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 10.01.2020 року приїхав у місто Ромни у своїх справах. Свій автомобіль залишив на СТО, тому зателефонував матері - ОСОБА_2 , щоб вона його довезла додому на своєму автомобілі. Знайомий довіз його до магазину «Лотос», де вже чекали мати і брат. Усі разом вони зайшли до магазину, щоб купити продуктів. ОСОБА_4 купив пива, попросив у матері ключі, сказав піде сяде в автомобіль, заведе, хай прогрівається, і вийшов на вулицю. Потім він ( ОСОБА_7 ) вийшов до машини і виніс одну сумки з продуктами, яку поклав у багажник автомобіля. Мати у цей час розмовляла зі знайомим, якого зустріла в магазині. Не бачив, щоб ОСОБА_4 заводив автомобіль, і з місця автомобіль не зрушувався. Він повернувся за другою сумкою, але коли вийшов з магазину, Івана в автомобілі вже не було, автомобіль був закритий. Потім він побачив, як ОСОБА_4 іде зі сторони заправки. Поліцейського автомобіля він ніде не бачив. В магазині він пробув хвилин 15-20.

Суд не може прийняти до уваги показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , оскільки вони є заінтересованими особами, їх показання та показання ОСОБА_1 розходяться у деталях, що свідчить про їх неправдивість.

Крім того, показання зазначених свідків та ОСОБА_1 щодо його перебування за кермом з метою прогрівання двигуна автомобіля є нелогічними, оскільки, за даними сайту погоди, який є у загальному доступі в мережі Інтернет: meta.ua, температура повітря у м.Ромни у період з 23.00 год. 9 січня 2020 року по 02.00 год. 10 січня 2020 року становила від 0 до – 1 С °, тобто необхідності прогрівати двигун автомобіля, який до цього вже рухався, не було. До того ж увімкнути замок запалення можливо і з пасажирського сидіння, отже сідати саме за кермо автомобіля необхідності у ОСОБА_1 також не було.

Також показання зазначених осіб спростовуються показаннями інших свідків та відеозаписами, оглянутими у судовому засіданні. З яких взагалі не вбачається, що свідок ОСОБА_2 була присутня на місці події.

Так, свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює інспектором СРПП № 3 Роменського ВП. У січні 2020 року на службовому автомобілі стояли на парковці біля сільгосптехнікуму. Побачили, що на заправку під знак «В`їзд заборонено» в`їхав автомобіль ВАЗ «21099». Побачивши поліцейську машину, автомобіль змінив напрямок руху і продовжив рух вже бік магазину «Малинка». Вони поїхали слідом за цим автомобілем, увімкнули проблискові маячки. Водій зупинився біля магазину по вул. Прокопенка. За кермом автомобіля був чоловік з явними ознаками алкогольного сп`яніння. В автомобілі був також пасажир - чоловік, який сидів на передньому пасажирському сидінні. Коли їхали за автомобілем відеофіксація здійснювалась на відео реєстратор, який розміщений у службовому автомобілі. А коли підійшов до водія, то фіксував на мобільний телефон, оскільки нагрудна камера розрядилась. Водій був постійно у полі зору, ніякої жінки в автомобілі взагалі не було. Від моменту зупинки та до того як склали адмінпротокол, водій ОСОБА_9 з автомобіля не виходив взагалі.

Протокол складали на місці, біля магазину. Адміністративний протокол був складено і зачитаний при свідках. Понятим роз`яснювали за що склали протокол на водія ОСОБА_1 , вони ознайомлювались і підписувались. Пасажира в якості свідка вони не запрошували, оскільки вважали його заінтересованою особою, тому у якості понятих запрошували водіїв транспортних засобів, які зупиняли. Особу водія встановлювали по паспорту, який надав сам ОСОБА_9 . Чи виносили постанову про відсутність водійського посвідчення не пам`ятає. Чи вручали копію протоколу ОСОБА_9 не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що увечері у темну пору доби, в січні 2020 року, точної дати не пам`ятає, його зупинили працівники поліції увечері. В його присутності працівник поліції запропонував водію, який сидів в автомобілі білого кольору ВАЗ 2109 чи НОМЕР_4 , на задньому сидінні, пройти медичний огляд, але той відмовився. Упевнено стверджувати, що чоловік сидів саме на задньому, а не на передньому сидінні, не може. Взагалі погано пам`ятає подробиці. Точно пам`ятає, що поліцейські пропонували цьому чоловіку проїхати на медичне обстеження, а він відмовлявся. Особисто чув, як чоловік сказав: «Не поїду: В автомобілі той чоловік був один. Біля автомобіля стояв інспектор і якийсь ще чоловік стояв між автомобілем та магазином. Протокол складали на місці зупинки, йому не зачитували, але пояснили про що і сказали підписати.

Показання свідка ОСОБА_10 в частині перебування ОСОБА_1 на задньому сидінні автомобіля суд не може прийняти як доказ відсутності вини останнього, на що посилається захисник Цимбал В.І. у письмових поясненнях, оскільки свідок ОСОБА_10 пояснив, що не може упевнено стверджувати, що ця особа знаходилась саме на задньому сидінні автомобіля.

Суд не вбачає необхідності виклику свідка ОСОБА_11 ураховуючи, що місце проживання свідка м.Київ, в період карантину можливості переміщення осіб обмежене, строки розгляду адміністративного матеріалу також обмежені часом. Крім того показання зазначеного свідка не є вирішальними для встановлення наявності чи відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Крім пояснень свідків вина ОСОБА_1 підтверджується також іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 147917 від 11 січня 2020 року ОСОБА_1 у присутності свідків були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, повідомлено про час і місце розгляду справи в суді. Від підпису у протоколі та пояснення по суті порушення ОСОБА_1 відмовився. Місце складання протоколу зазначено «м.Ромни, вул. Прокопенка» (а.с.2). Зазначене підтверджено також показаннями ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які у суду сумнівів не викликають. Отже, посилання адвоката Цимбала на недійсність протоколу у зв`язку з його складенням не на місці вчинення правопорушення не заслуговують на увагу.

З оглянутого у судовому засіданні відеозапису FILE200110-235244-011762 вбачається, що в 23.53 год. на територію АЗС в`їжджає автомобіль ВАЗ 211099 білого кольору, розвертається та їде в зворотному напрямку. При цьому поліцейська машина слідує за вказаним автомобілем, який постійно перебуває в полі зору відеореєстратора до зупинки біля магазину «Продукти» о 23.54 год.

VID 20200110_235515 вбачається, що за кермом автомобіля перебуває саме ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нечітка мова, несконцентрований погляд) при у салоні на передньому пасажирському сидінні знаходиться чоловік, який прикриває обличчя, але за статурою схожий на ОСОБА_7 на перших кадрах можна побачити задні сидіння, на яких пасажирів немає. При цьому інспектор просив надати йому посвідчення водія і реєстраційний талон на транспортний засіб, на цю пропозицію не реагував (а.с. 45)

Суд приймає цей доказ до уваги і вважає його належним і допустимим, оскільки відеофіксування проводилось на автомобільний реєстратор, який перебуває на балансі Роменського ВП (а.с. 51), на нього мається технічний паспорт, зйомка ведеться в реальному часі (а.с. 59), що співпадає з часом вчинення правопорушення, зазначеним в Протоколі. Щодо зйомки відео на телефон інспектора, суд не вбачає суперечності даного доказу вимогам ст. 251 КУпАП, згідно якої, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото — і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документ

З аналізу даної статті вбачається, що відеофіксування правопорушення допускається, у тому числі і на мобільний телефон, оскільки він має функцію відеозйомки, тобто знімання ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення на телефон, не суперечить вимогам зазначеної норми права.

Посилання захисника Цимбала В.І. на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутня інформація про технічні засоби, за допомогою яких здійснювалась фіксація правопорушення не може бути беззаперечною умовою для визнання протиправності складання протоколу, оскільки Протокол про адміністративне правопорушення є стандартизованої форми, яка не містить відповідної графи, отже внесення відповідних відомостей до протоколу не передбачено.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У розумінні ЄСПЛ низка адміністративних правопорушень мають характер кримінальних, у тому числі і правопорушення за яке передбачено позбавлення права керування транспортними засобами.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Однак це не означає, що докази, які надаються при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення повинні відповідати вимогам КПК України. Оскільки в КУпАП взагалі не передбачено порядок збирання та оформлення доказів, КУпАП не містить відсилочної норми до КПК з цього приводу, суд вважає, що ототожнювати вимоги до належності і допустимості доказів КУпАП та КПК, на що, по суті посилається захисник у своєму клопотанні, не можна. До того ж занадто формалізований підхід до оцінки доказів може призвести до суспільно невиправданого уникнення відповідальності ОСОБА_1 за грубе порушення ПДР.

Стосовно посилання захисника Цимбала В.І. на судову практику Верховного Суду України, суд не вважає за можливе застосовувати її до даних правовідносин, оскільки усі, зазначені захисником справи, розглядались у порядку адміністративного судочинства і стосувались оскарження дій поліцейський по винесенню Постанов про притягнення до адмінвідповідальності, що було остаточним рішенням. У даному випадку поліцейський склав лише протокол про адміністративне правопорушення, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Проаналізувавши, відповідно до ст. 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивного всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

На думку суду, саме такий вид стягнення буде достатньою і необхідною мірою відповідальності для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_13 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп., доказів про звільнення від сплати судового розгляду він суду не надав.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 221, 280, 283-284, 287-291, 298-299 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 130 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік.

Виконання постанови суду в частині вилучення посвідчення водія НОМЕР_5 , виданого 23.09.2014 року, покласти на начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області.

Про виконання постанови в частині вилучення посвідчення водія повідомити суд на протязі одного місяця з часу отримання постанови суду.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. на рахунок: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ - 37993783), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова