Рішення № 88711939, 10.04.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/5143/19

2-а/583/3/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в особі:

головуючого – судді Сидоренка Р.В.

при секретарі Шаміладзе В.В.

без участі осіб, що беруть участь у розгляді справи, без фіксації розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в залі суду в м. Охтирка Сумської області адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 УПП в Сумській області Дериземля Карини Олександрівни (місцезнаходження вул. Білопільський Шлях, 18/1 м. Суми)

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

10.12.2019 року до суду звернувся позивач з позовом. Вимоги мотивував тим, що 06.11.2019 року відповідачем винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як він керував транспортним засобом в межах дозволеної швидкості, не порушував будь-яких правил дорожнього руху. Відповідачем було задоволено клопотання позивача про відкладення справи, однак про дату її розгляду Лимаренко О. ОСОБА_2 вчасно повідомлений не був, чим, на думку позивача, порушено його право на захист, та копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.11.2019 року ОСОБА_1 отримав 30.11.2019 року. Крім того, в постанові поліцейським наведено в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення відео фіксацію, що здійснена приладом Trucam № 000551, проте повних даних назви та моделі цього приладу, його технічні характеристики, допустимі похибки при вимірюванні швидкості, вимоги до умов її вимірювання, документи щодо сертифікації приладу та проведення повірки не наведені. Посилаючись на викладене, просив поновити строк на оскарження постанови серії ДПО18 № 600972 від 06.11.2019 року; скасувати постанову серії ДПО18 № 600972, винесену 06.11.2019 року поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області Дериземля К.О. про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі; стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2019 року відкрито провадження у справі.

28.12.2019 року відповідач подала відзив \а.с. 22-44\, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що під час виконання службових обов`язків: патрулювання ділянки автодороги Н-12, 65 км, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000557) виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу Mercedes-Benz Vito 111 CDI, номерний знак НОМЕР_2 , в населеному пункті рухався зі швидкістю 74 км/год., що є порушенням п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Разом з тим, у відзиві зазначено принцип роботи лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, який дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак, особу водія, автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів і мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху, при цьому враховується похибка приладу ±2 км/год.

Відповідачем також вказано, що нею роз`яснено позивачу про порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, суть ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За клопотанням позивача розгляд справи перенесений на 21.10.2019 року, про що останній повідомлений під підпис. Проте 17.10.2019 року до УПП в Сумській області надійшло лопотання позивача про перенесення розгляду справи у зв`язку з раптовими сімейними обставинами. 24.10.2019 року ОСОБА_1 надіслано рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 06.11.2019 року на 11-00 год., проте позивач по справі до УПП в Сумській області не прибув, жодних клопотань не подав. Тому відповідачем розглянуто справу по факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та винесено постанову ДПО18 № 600972 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вважала, що постанова від 06.11.2019 року ДПО18 № 600972 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відомості про швидкість автомобіля позивача 74 км/год., яка вказана у постанові з посиланням на прилад Truсam № 000557, не зафіксовані будь-яким приладом, оскільки надані фотознімки та відеозаписи, здійснені за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000557 містять дані про те, що автомобіль «Mercedes-Benz VITO 111CDI» номерний знак НОМЕР_2 рухається зі швидкістю 78 км/год., вважав, що відповідач у постанові послалась на вимірювання, походження яких до цього часу невідомі. Крім того, наявність різноманітних назв застосованого вимірювача швидкості позбавляє можливості визначитись, який дійсно застосовувався при вимірювання швидкості засіб вимірювальної техніки, відповідачкою умисно не зазначено, що при використанні приладу з обочини дороги завжди присутній так званий «Ефект косинуса», тобто додаткова похибка при вимірювання швидкості в результаті того, що прилад знаходиться не в точці, куди направлений рух автомобіля, а під деяким кутом до напрямку даного руху (з обочини), а тому, на думку представника позивача, не наведення поліцейським даних про викривлення дороги, відстані, на якій знаходиться прилад від краю дороги та відстані між приладом та автомобілем є грубим порушенням вимог ст. 7 ч.ч. 1, 2 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 року. Посилаючись на викладене, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.04.2020 року прийнято справу до провадження судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренка Р.В. та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дійшов висновку про виникнення спору між суб`єктами адміністративного провадження з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що постановою від 06.11.2019 серії ДПО18 № 600972 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що він 14.10.2019 року на автодорозі Н-12, 65 км, керуючи транспортним засобом «Mercedes- Benz VITO 111CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , в населеному пункті, позначеному державним знаком 5.45 «Початок населеного пункту», рухався зі швидкістю 74 км/год., чим перевищив дозволену швидкість на 24 км/год., чим порушив п.п. 12.4а ПДР України. Відеофіксація здійснювалась приладом TruCam № 000557 \а.с. 6\.

Згідно із ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

В ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 12.4 ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год..

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції № 1395 встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається Кодексу України про адміністративні правопорушення), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення приймає рішення щодо закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Разом з тим, позивач у своїх доводах посилається на те, що оскаржувана постанова винесена у його відсутність, чим порушено його права, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до положень ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, її право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 06.11.2019 на 11.00 год. ОСОБА_1 отримав лише 12.11.2019 (а.с. 10-12), а отже його доводи з приводу не дотримання поліцейським вимог ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час розгляду адміністративного матеріалу заслуговують на увагу.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржувана постанова не містить назви населеного пункту, в якому він, начебто, вчинив адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Дослідивши матеріали справи, зокрема оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 600972 від 06.11.2019 року судом встановлено, що постанова містить відомості про місце вчинення правопорушення, а саме – 65 кілометр на автодорозі Н-12.

Суд також не бере до уваги посилання позивача про необхідність зазначення у постанові повних даних назви та моделі приладу, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація, його технічні характеристики, допустимі похибки при вимірюванні швидкості, вимоги до умов її вимірювання, документи щодо сертифікації приладу та проведення повірки.

В даному випадку судом встановлено, що в оскаржуваній постанові мається посилання на фіксування швидкості автомобіля приладом Trucam № 000557, таким чином, вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, а зазначення серійного номеру такого засобу Законом не вимагається.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, оскільки поліцейським під час розгляду адміністративного матеріалу не дотримано вимог ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому постанова поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми Дериземля К.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.

З вищевикладених обґрунтувань суд не знаходить підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, необхідно визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми Дериземля К.О. серії ДПО 18 № 600972 від 06.11.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направити справу на новий розгляд для виконання вимог ст. 268, 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стосовно заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат визначено, що 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно частини п`ятої цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано договір від 30.11.2019 №11, за умовами якого адвокат Котляревський С.О. приймає на себе зобов`язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта ОСОБА_1 , розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу від 30.11.2019, акт приймання - передачі наданих юридичних послуг від 30.11.2019 та квитанцію від 30.11.2019.

Надані докази, на думку суду, відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та в повній мірі підтверджують отримання позивачем та оплату ним юридичних послуг адвоката ОСОБА_3 вартістю 1500,00 грн.

За вкладених обставин, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, при цьому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Обставин, які б спростовували встановлені у справі фактичні обставини і висновки суду, надано не було.

На підставі ст. ст. 1, 7, 245, 247, 251, 280, 283, 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 УПП в Сумській області Дериземля Карини Олександрівни (місцезнаходження вул. Білопільський Шлях, 18/1 м. Суми) про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 06.11.2019 року серії ДПО18 № 600972, винесену поліцейським роти № 1 батальйону № 1 УПП в Сумській області Дериземля Кариною Олександрівною, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направити справу на новий розгляд для виконання вимог ст.ст. 268, 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду (майдан Театральний,1 м. Харків, 61057) через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко