Ухвала суду № 88711007, 10.04.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/821/20

Провадження №1-кп/127/58/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого - судді Шлапака Д.О.,

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Рашевської Я.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 –

Гайдамаки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Вінниці кримінальне провадження № 12019020030001580 по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

Встановив:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що у обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується строк дії запобіжного заходу, судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою у зв`язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_2 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілого та свідків, які ще не були допитані та вчиняти нові злочини. Також прокурор зазначила, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, не має постійного місця проживання та відсутні соціальні зв`язки. Отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Гайдамака С.В. щодо продовження строку тримання під вартою заперечила, зазначила, що наразі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні, а нові ризики прокурором недоведені. ОСОБА_2 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, просила змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив щодо продовження строку тримання під вартою, просив змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки у нього є постійне місце проживання, намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі не має.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думки обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області, ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного засобу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, суд має право застосовувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотання, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

При вирішенні клопотання суд приймає до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою» № 4 від 25.04.2003 року, взяття під варту – є найбільш суровим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, а також тривалий час утримується під вартою, поряд з цим рішення по кримінальному провадженню не прийнято, винуватість обвинуваченого не доведена. Обвинувачений має постійне місце проживання, раніше судимий, на обліку в психіатричній лікарні не перебуває, зобов`язується з`являтися в судові засідання, не перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Суд також враховує те, що органами державного обвинувачення не зазначено достатніх даних які підтверджують, що обвинувачений буде ухилятись від судового провадження, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні чи продовжувати злочинну діяльність. Крім того, прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризику або ризикам.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку що суду не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у разі не продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому суд вважає, що застосування до ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання, зможе забезпечити запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та зобов`язати останнього: прибувати до суду у визначений час, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 179, 194, 196, 331, 370-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката Гайдамаки С.В. про зміну запобіжного заходу – задовольнити частково.

Змінити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 міру запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов`язання.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти з зали суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та зобов`язати обвинуваченого: прибувати до суду у визначений час, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та перебування.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у відповідності до ч. 2 ст. 179 КПК України в разі невиконання покладених на нього обов`язків до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Вінницької місцевої прокуратури.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя