Рішення № 88710702, 01.04.2020, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/2314/19

Провадження №2/433/222/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2020 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кіян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні у залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», від імені якого діє представник за довіреністю, звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначили, що 18 грудня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2056-003/07Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 161600,00 грн. для споживчих цілей.

31 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Довіра та Гарантія» було укладено Договір купівлі - продажу прав вимог за кредитами № 1, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором кредиту № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 , Договором іпотеки від 18 грудня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 , Договором поруки № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 , перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Згідно з п. 4.1 Договору кредиту № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року, позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом щомісяця, до 10 числа наступного місяця. Відповідно до п. 4.2 Договору, відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця, у строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії Договору вказаного в п. 1.2 даного Договору.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальникові з 18 грудня 2007 року до 18 грудня 2027 року зі сплатою 14,49 % річних.

Проте, станом на 27 грудня 2019 року відповідачами належним чином не виконуються взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на момент відступлення прав вимоги становить 39525,15 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 38684,10 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 841,05 грн. А також, у відповідності до ст. 625 ЦК України відповідачі зобов`язані сплатити суму боргу із урахуванням пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за період з 31 травня 2017 року по 27 грудня 2019 року у сумі 32844,73 грн., інфляційних збитків за вказаний період у сумі 8873,36 грн.; суми відсотків за користування грошовими коштами за вказаний період у сумі 3056,96 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитом та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час слухання справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про причини неявки до суду не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило, відзив на позовну заяву не подали.

Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2056-003/07Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в національній валюті на загальну суму 161600,00 грн. для споживчих цілей (а.с. 15-22).

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору встановлено, що кредит надається Позичальникові з 18 грудня 2007 року до 18 грудня 2027 року зі сплатою 14,99 % річних.

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця, до 10-го числа наступного місяця відповідно до Графіку погашення кредиту.

Відсотки за користування кредитом відповідно до п. 4.2 Кредитного договору підлягають сплаті Позичальником щомісяця за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця у строк до 10- го числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії Договору вказаного в п.1.2 даного Договору.

У відповідності до п.6.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язується використовувати кредит на передбачені в даному Договорі цілі і забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих відсотків. Погашати заборгованість за кредитом, відсотками і пеню у валюті кредиту. Забезпечити своєчасне повернення грошових коштів і сплату нарахованих відсотків. Передати в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно відповідно до п.3.1 даного Договору.

Пунктом 9.1 Кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами Позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної у п. 1.2 Кредитного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь час прострочення.

18 грудня 2007 року між ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, у відповідності до якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов`язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором №2056-003/07Р від 18.12.2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, надалі основне зобов`язання, передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 . Іпотекодавець зобов`язаний повернути кредит у розмірі 161600,00 грн. у строк до 18 грудня 2027 року (а.с.34-37).

Також, в якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалась у повному обсязі нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання у повному обсязі позичальником зобов`язань по кредитному договору (а.с. 38-39).

31 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено Договір купівлі - продажу прав вимог за кредитами №1 (а.с.72-122).

У відповідності до пункту 2.2. вказаного договору, права вимоги за кредитами переходять від Продавця (ПАТ КБ «Правекс-Банк») до Покупця (ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») у дату закриття. Сторони підписують Акт приймання - передачі прав вимоги за кредитами. Продавець надає Покупцеві Кредитні договори та Договори забезпечення в електронній формі. Покупець погоджується, що Продавець надає Покупцю права вимоги за кредитами в тому вигляді, як такі Права вимоги за кредитами існують на дату обчислення та починаючи з дати закриття (включно), усі ризики, пов`язані з Правами вимоги за кредитами,в тому числі (але не обмежуючись) ризики неповернення відповідних Кредитів переходять до Покупця.

З пункту 2.(с). Акту приймання-передачі, укладеного 31 травня 2017 року Продавець передає (відступає) Права вимоги за кредитами Покупцю (перелічені у Додатку І Договору, що додається до Акту) за винятком відсутніх прав вимоги за кредитами та Покупець цим приймає Права вимоги за кредитами за винятком відсутніх прав вимоги за кредитами, Продавець та Покупець визнають, що передача прав вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту, як передбачено пунктом 2.2 Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаного Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 1, ПАТ КБ «Правекс-Банк» передав ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги за кредитним договором № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 , Договором іпотеки від 18 грудня 2018 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 , Договором поруки № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 , перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (а.с.123-151).

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до ст.509 ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст.530 ЦКУкраїни - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідачами належним чином не виконуються взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на момент відступлення прав вимоги, згідно реєстру боржників до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №1 від 31.05.2017 року становить 39525,15 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 38684,10 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 841,05 грн. Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні збитки за за період з 31 травня 2017 року по 27 грудня 2019 року у сумі 8873,36 грн.; відсотки за користування грошовими коштами за вказаний період у сумі 3056,96 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання за вказаний період у сумі 32844,73 грн.,

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за договором № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року, в розмірі 51455,47 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 38684,10 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 841,05 грн.; інфляційні збитки за період з 31 травня 2017 року по 27 грудня 2019 року у сумі 8873,36 грн.; 3 % річних за користування грошовими коштами за вказаний період у сумі 3056,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості відповідачами не спростований.

В частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов`язання в загальній сумі 32844,73 грн., суд дійшов наступного.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно правового висновку Верховного Суду України від 13.03.2017 року у справі за № 6-2879цс16 при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитними договорами з громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, суди повинні враховувати вимоги статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Згідно розділу «Луганська область» вказаного Додатку, до Переліку включено м. Луганськ, де, згідно з метеріалами справи проживають та зареєстровані відповідачі.

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року щодо ненарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача пеню, що нарахована за період з 31.05.2017 по 27.12.2019 року, тобто в період дії ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Отже, враховуючи те, що відповідачі є громадянами України, які зареєстровані та постійно проживають в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», штрафні санкції за укладеним ним кредитним договором нараховувати заборонено, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з оригіналом платіжного доручення № 484 від 11.12.2019 року при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Так як позовні вимоги задоволені частково на 61 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частки позовних вимог в сумі 1171,81 грн. (1921,00*61%=1171,81грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 510, 512, 514, 525-527, 543, 554, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 76, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року, яка станом на 27.12.2019 року складає 51455,47 грн. (п`ятдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять гривень сорок сім копійок), з яких: 38684,10 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 841,05 грн. - заборгованості за відсотками; 8873,36 грн. - інфляційні збитки за період з 31 травня 2017 року по 27 грудня 2019 року; 3056,96 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами за період з 31 травня 2017 року по 27 грудня 2019 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» суму судового збору у розмірі 1171,81 грн. (одна тисяча сто сімдесят одна гривня вісімдесят одна копійка).

В частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 2056-003/07Р від 18 грудня 2007 року за період з 31 травня 2017 року по 27 листопада 2019 року в сумі 32844,73 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот сорок чотири гривні сімдесят три копійки) – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, офіс, 32, м.Київ, 04112, код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.І. Суський

01.04.20