Вирок № 88710556, 11.03.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/127/2020

Справа № 428/7697/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретарів судового засідання Подрябінкіної М.О., Кожем`яки А.В.,

прокурорів С`єдіна О.Ю., Пройди Л.В.,

Куцелепи Д.О.

потерпілих ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника Толокольнікова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальні провадження щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борівське м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 17.03.2003 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки;

- 19.07.2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки;

- 08.06.2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці;

- 02.08.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнився за відбуттям покарання;

- 06.06.2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки із застосуванням ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод №1

04.03.2018 року, приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_13» за адресою: АДРЕСА_3, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, заздалегідь приготувавши предмет, за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 500 гривень НБУ, вирішив заволодіти грошовими коштами вищевказаного кафе, приміщення якого використовується для ведення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В той самий час, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному кафе, усвідомлюючи, що предмет, схожий на грошову купюру номіналом 500 гривень НБУ, не є грошовою купюрою, та приховавши вказані відомості від бармена кафе «ІНФОРМАЦІЯ_13» ОСОБА_10 , тим самим ввівши останнього в оману, під виглядом розрахунку за куплений товар, віддав ОСОБА_10 предмет, схожий на грошову купюру номіналом 500 гривень НБУ, від якого отримав пляшку пива «Чернігівське», об`ємом 0,5 л., вартістю 25 грн. та грошові кошти у сумі 475 грн. у вигляді решти, в результаті чого незаконно заволодів пляшкою пива «Чернігівське», об`ємом 0,5 л., вартістю 25 грн., яка матеріальної цінності для потерпілого не має та грошовими коштами у сумі 475 грн., які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 , матеріальну шкоду у сумі 475 грн.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Епізод №2

17.03.2018 року приблизно о 14:00 годині, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_11», розташованому за адресою: АДРЕСА_4, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, заздалегідь приготувавши предмет, за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, вирішив заволодіти грошовими коштами вищевказаного магазину, приміщення якого використовується для ведення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В той самий час, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному магазині, усвідомлюючи, що предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, не є грошовою купюрою, та приховавши вказані відомості від продавця ОСОБА_11 , тим самим ввівши її в оману, під виглядом розрахунку за куплений товар, віддав ОСОБА_11 предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ та одну купюру номіналом 1 гривня НБУ, від якої отримав моток пряжі вартістю 21 грн., яка матеріальної цінності для потерпілої не має, та грошові кошти у сумі 180,00 грн. у вигляді решти, в результаті чого незаконно заволодів вищевказаним мотком пряжі вартістю 21 грн. та грошовими коштами у сумі 179 грн., які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 179 грн.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Епізод №3

13.04.2018 року приблизно о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_12», розташованому за адресою: АДРЕСА_5, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, заздалегідь приготувавши предмет, за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, вирішив заволодіти грошовими коштами вищевказаного магазину, приміщення якого на правах оренди використовується для ведення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В той самий час, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному магазині, усвідомлюючи, що предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, не є грошовою купюрою, та приховавши вказані відомості від продавця ОСОБА_12 , тим самим ввівши її в оману, під виглядом розрахунку за куплений товар, віддав ОСОБА_12 предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, від якої отримав ошийник для котів «Бар`єр» вартістю 24,50 грн., раніше придбаний фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 за 16,97 грн., та грошові кошти у сумі 175,50 грн. у вигляді решти, в результаті чого незаконно заволодів вищевказаним ошийником для котів «Бар`єр» вартістю 24,50 та грошовими коштами у сумі 175,50 грн., які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 , після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 , матеріальну шкоду у сумі 192,47 грн.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Епізод №4

21.04.2018 року, в першій половині доби, більш точній час в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_6, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, заздалегідь приготувавши предмет, за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, вирішив заволодіти грошовими коштами вищевказаного магазину, приміщення якого використовується для ведення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та знаходиться у її приватній власності.

В той самий час, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному магазині, усвідомлюючи, що предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, не є грошовою купюрою, та приховавши вказані відомості від ОСОБА_4 , тим самим ввівши її в оману, під виглядом розрахунку за куплений товар, віддав ОСОБА_4 предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, від якої отримав свердло вартістю 10 грн., яке матеріальної цінності для потерпілої не представляє та грошові кошти у сумі 190 грн. у вигляді решти, в результаті чого незаконно заволодів вищевказаним свердлом та грошовими коштами у сумі 190 грн., які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 190 грн.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Епізод №5

29.04.2018 року, приблизно о 00 годині 35 хвилин, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_7, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, заздалегідь приготувавши предмет, за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, вирішив заволодіти грошовими коштами вищевказаного магазину, приміщення якого використовується для ведення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В той самий час, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному магазині, усвідомлюючи, що предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, не є грошовою купюрою, приховавши вказані відомості від продавця вказаного магазина ОСОБА_13 , тим самим ввівши останню в оману, під виглядом розрахунку за куплений товар, віддав ОСОБА_13 предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, від якої отримав квітку рози Ред ігл 90 см. ціною 20 гривень та грошові кошти у сумі 180 грн. у вигляді решти, в результаті чого незаконно заволодів квіткою рози Ред ігл 90 см. ціною 20 гривень та грошовими коштами у сумі 180 грн., які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 200 грн.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Епізод №6

04.05.2018 року приблизно в 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в магазині будівельних матеріалів, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, заздалегідь приготувавши предмет, за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, вирішив заволодіти грошовими коштами вищевказаного магазину, приміщення якого використовується на правах оренди для ведення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В той самий час, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному магазині, усвідомлюючи, що предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, не є грошовою купюрою, та приховавши вказані відомості від продавця ОСОБА_14 , тим самим ввівши її в оману, під виглядом розрахунку за куплений товар, віддав ОСОБА_14 предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, від якої отримав будівельний угольник, раніше придбаний фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 за 18,70 грн., та грошові кошти у сумі 165 грн. у вигляді решти, в результаті чого незаконно заволодів вищевказаним будівельним угольником та грошовими коштами у сумі 165 грн., які належать на праві приватної власності ОСОБА_6 , після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у сумі 183,70 грн.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Епізод №7

11.05.2018 року приблизно о 12:30 год., ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», розташованому за адресою: АДРЕСА_8, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, заздалегідь приготувавши предмет, за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, вирішив заволодіти грошовими коштами вищевказаного магазину, приміщення якого використовується для ведення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_7 .

В той самий час, реалізовуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному магазині, усвідомлюючи, що предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, не є грошовою купюрою, та приховавши вказані відомості від ОСОБА_7 , під виглядом розрахунку за куплений товар, віддав ОСОБА_7 предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ.

ОСОБА_7 , введена в оману діями ОСОБА_9 , добровільно передала останньому коректор вартістю 9 гривень 30 копійок, який для неї матеріальної цінності не представляє, а також відрахувала 190 гривень 70 копійок решти, які поклала в ємність для решти, розташовану біля неї на прилавку. Безпосередньо після цих дій ОСОБА_7 встановила невідповідність отриманого від ОСОБА_9 предмета, схожого на грошову купюру номіналом 200 гривень, грошовим купюрам вказаного номіналу, які перебувають в обігу на території України, про що повідомила ОСОБА_9 , маючи на меті спонукати його здійснити заміну предмета, схожого на грошову купюру номіналом 200 гривень, на грошові купюри НБУ, які відповідають встановленому зразку. Проте, ОСОБА_9 покинув місце скоєння кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 190,70 грн.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Епізод №8

28 червня 2018 року, приблизно о 18 годині, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в районі перехрестя вулиць Шкільна та Шмідта смт. Борівське м. Сєвєродонецька, зустрівся з малознайомим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Після цього між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на ґрунті раніше виниклих, неприязних відносин сталася сварка. Після нетривалої словесної сварки, ОСОБА_9 , маючи злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , та реалізуючи його, наніс останньому один удар кулаком руки в область голови, після чого вони стали боротися та впали на землю. Далі, ОСОБА_9 піднявся на ноги та продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, наніс лежачому на землі ОСОБА_8 один удар ногою по голові та від 5 до 10 ударів ногами в область тулуба.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 364 від 07.08.2018, в лікарні у ОСОБА_8 встановлений діагноз: політравма; ЗЧМТ; струс головного мозку; багаточисленні забійні рани обличчя, волосяної частини голови; забій грудної клітини; синці, садна обличчя, черевної стінки зліва, верхніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження утворилися від контакту з твердим тупим предметом (предметами), за давністю, згідно медичної документації, можуть відповідати 28.06.2018. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, багаточисленних забійних ран обличчя, волосяної частини голови - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Синці, садна обличчя черевної стінки зліва, верхніх кінцівок - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України - умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, не визнав повністю, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнав повністю та пояснив суду, що 04.03.2018 року, приблизно о 16 годині 20 хвилин він дійсно заходив в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_13» за адресою: АДРЕСА_3. Він там придбав пляшку пива «Чернігівське Біле», передавши офіціанту справжніх 100 гривень та отримав решту 75 гривень. 17.03.2018 року він не заходив в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_11 », розташований за адресою: АДРЕСА_4 та взагалі не знає, де цей магазин знаходиться. 13.04.2018 року він не заходив в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_12», розташований за адресою: АДРЕСА_5 та нічого там не купував. 21.04.2018 року в першій половині дня він дійсно заходив до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_6 та придбав там 20 шурупів на суму 10 гривень, а не свердло, як зазначено в обвинувальному акті, сплативши за них справжньою купюрою номіналом 200 гривень та отримав решту в розмірі 190 гривень. 29.04.2018 року приблизно 02- 00 годині він заходив в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_7 та придбав там квітку рози за 20 гривень, передавши продавцю справжню купюру номіналом 200 гривень та отримав решту в розмірі 180 гривень. 04.05.2018 року він не заходив до магазину будівельних матеріалів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та взагалі не знає де цей магазин розташований. 11.05.2018 року він взагалі не заходив до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15», розташованого за адресою: АДРЕСА_8. В цей день з 09.00 г. по 17.00 г. знаходився на дачній ділянці, яка розташована в н.п. Лісова Дача, де на прохання знайомих допомагав з городом. Під час затримання працівники поліції підкинули йому сувенірні купюри та із застосуванням погроз змусили визнати, що ці купюри належать йому. Зазначені купюри він ніколи з собою не носив та ними не розраховувався в магазинах. На його думку потерпілі та свідки за вказаними епізодами під час проведення процедури впізнання вказали на нього, як на особу, яка розраховувалась сувенірними купюрами за вказівкою працівників поліції, які перед проведенням зазначеної слідчої дії показали їм його фото. Цивільні позови, заявлені потерпілими за вказаними епізодами, він не визнає.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладеного у обвинувальному акті, які відповідають дійсності та пояснив, що ввечері 28.06.2018 р. він йшов з магазину, на зустріч йому йшов ОСОБА_16 в стані алкогольного сп`яніння, з яким в нього були неприязні стосунки. Потерпілий вдарив його в обличчя, після чого він звалив потерпілого на землю та почав наносити удари ногами по голові та іншим частинам тіла. Після цього він викликав швидку допомогу та пішов додому.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що він є власником кафе « ІНФОРМАЦІЯ_13», який розташований за адресою: АДРЕСА_3. Зранку наприкінці березня 2018 р. він прийшов на роботу, де бармен ОСОБА_10 повідомив йому про те, що незнайомий чоловік придбав пляшку пива «Чернігівське Біле» об`ємом 0,5 л. вартістю 25 гривень, за яку розрахувався купюрою номіналом 500 гривень, отримав решту в розмірі 475 гривень, після чого пішов з кафе. Через деякий час бармен зрозумів, що купюра номіналом 500 гривень є несправжньою, оскільки на ній був надпис «Сувенір», замальований коректором. В кафе встановлена система відеоспостереження, вони з барменом переглядали запис подій того дня, та виявили, як обвинувачений заходив до кафе та придбав пляшку пива. Завдана йому матеріальна шкода складає 475 гривень. Заявляє до обвинуваченого цивільний позов та просить стягнути з нього 475 гривень матеріальної шкоди.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_17 пояснила, що вона є фізичною особою - підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_11 », який розташований за адресою: АДРЕСА_4. В зазначеному магазині у неї працює продавець ОСОБА_11 , яка 17.03.2018 у другій половині дня повідомила їй, що до магазину зайшов невідомий чоловік та придбав моток пряжі вартістю 21 гривня, при цьому розрахувавшись з нею купюрою номіналом 200 гривень, отримав від неї решту в розмірі 179 гривень та пішов з магазину. Пізніше продавець зрозуміла, що зазначена купюра номіналом 200 гривень фальшива, оскільки на ній був надпис «Сувенір». Завдана їй матеріальна шкода складає 179 гривень. Заявляє до обвинуваченого цивільний позов та просить стягнути з нього 179 гривень матеріальної шкоди.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що вона є фізичною особою - підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_12 », який розташований за адресою: АДРЕСА_5. В зазначеному магазині у неї продавцем працює її донька ОСОБА_12 13.04.2018 р. ввечері донька зателефонувала їй та повідомила, що хтось розрахувався з нею сувенірною купюрою. Через деякий час вона згадала, що 13.04.2018 р. приблизно о 18-20 год. невідомий чоловік зайшов до магазину та придбав в неї ошийник для кота «Бар`єр» вартістю 24 гривні 50 копійок, розрахувався з нею купюрою номіналом 200, отримав від неї решту в розмірі 175 гривень 50 копійок та пішов з магазину. Пізніше вона зрозуміла, що зазначена купюра номіналом 200 гривень несправжня, оскільки на ній був надпис «Сувенір». Під час досудового слідства ОСОБА_12 впізнала обвинуваченого як особу, яка розрахувалась з нею сувенірною купюрою. Вона запам`ятала його за рисами обличчя, статурою тіла та за голосом. Завдана їй матеріальна шкода складає 192,47 гривень. Заявляє до обвинуваченого цивільний позов та просить стягнути з нього 192,47 гривень матеріальної шкоди

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що вона є фізичною особою - підприємцем та є власником магазину «ІНФОРМАЦІЯ_14», який розташований за адресою: АДРЕСА_6, в якому вона здійснює підприємницьку діяльність. 21.04.2018 року в першій половині дня вона знаходилась на робочому місці. В цей час до магазину зайшов невідомий чоловік та придбав свердло вартістю 10 гривень, розрахувався з нею купюрою номіналом 200, отримав решту в розмірі 190 гривень та пішов з магазину. Пізніше вона зрозуміла, що зазначена купюра номіналом 200 гривень є несправжньою, оскільки на ній був надпис «Сувенір», заштрихований коректором та голкою набиті цифри на купюрі. Вона добре запам`ятала обличчя обвинуваченого. Під час зазначених подій в магазині знаходився її чоловік ОСОБА_19 . Будь - яких підстав оговорювати ОСОБА_9 в неї не було, оскільки до цього випадку вона його не бачила, знайомою з ним не була. Працівники поліції до процедури впізнання фотокартку обвинуваченого не показували та вказати на нього, як на особу, яка скоїла кримінальне правопорушення не просили. Завдана їй матеріальна шкода складає 190 гривень. Заявляє до обвинуваченого цивільний позов та просить стягнути з нього 190 гривень матеріальної шкоди

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона є фізичною особою - підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який розташований за адресою: АДРЕСА_7. В зазначеному магазині у неї продавцем працює ОСОБА_20 . Вночі з 28.04.2018 р. на 29.04.2018 р. ОСОБА_20 знаходилась на робочому місці. 29.04.2018 р. приблизно о 06.00 годині їй зателефонувала продавець та повідомила, що вночі невідомий чоловік зайшов до магазину та придбав в неї квітку рози вартістю 20 гривень, розрахувався з нею купюрою номіналом 200, отримав від неї решту в розмірі 180 гривень та пішов з магазину. Пізніше вона зрозуміла, що зазначена купюра номіналом 200 гривень не є справжньою, оскільки на ній був надпис «Сувенір» заштрихований коректором. Продавець добре запам`ятала обвинуваченого та детально його описала. Завдана їй матеріальна шкода складає 200 гривень. Заявляє до обвинуваченого цивільний позов та просить стягнути з нього 200 гривень матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що він є директором магазину будівельних матеріалів ФОП « ОСОБА_6 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Наприкінці квітня 2018 року вдень йому зателефонувала продавець ОСОБА_14 та повідомила, що з нею розрахувались фальшивою купюрою. Перед обідньою перервою в магазин прийшов невідомий чоловік та придбав у неї будівельний угольник вартістю 35 гривень, отримав решту в розмірі 165 гривень, після чого пішов з магазину. Після того, як вона повернулась з перерви звернула увагу на те, що купюра номіналом 200 гривень є не справжньою, оскільки на ній був надпис «Сувенір», замальований коректором. Вона добре запам`ятала обвинуваченого за статурою тіла, рисами обличчя та детально його описала. Завдана йому матеріальна шкода складає 183,70 гривень. Заявляє до обвинуваченого цивільний позов та просить стягнути з нього 183,70 гривень матеріальної шкоди.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що вона є фізичною особою - підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», розташованому за адресою: АДРЕСА_8. Також вона здійснює функції продавця в зазначеному магазині. 11.05.2018 року приблизно в 13.00 г. в магазин зайшов невідомий їй чоловік, почав ходити по магазину та роздивлятися товар. Пізніше він попросив продати йому кульковий коректор вартістю 9 гривень 30 копійок. Він передав їй купюру номіналом 200 гривень, а вона передала йому коректор, відрахувала решту в сумі 190 гривень 70 копійок та поклала її на ємність для решти. Коли вона тримала зазначену купюру в руках, в неї виникли сумніви щодо якості папіру, з якого ця купюра була виготовлена. Вона почала її розглядати та сказала, що купюра є не справжньою. В цей час ОСОБА_9 схопив решту в розмірі 190 гривень 70 копійок та побіг з магазину. Вона відразу крикнула йому «Стій, купюра фальшива», але він не став зупинятися та вибіг з магазину. Крім неї в магазині знаходилась продавець ОСОБА_21 , яка була свідком зазначених подій. Будь - яких підстав оговорювати ОСОБА_9 в неї не було, оскільки до цього випадку вона його не бачила, знайомою з ним не була. Обвинуваченого вона добре запам`ятала за рисами обличчя. Працівники поліції до процедури впізнання фотокартку обвинуваченого не показували та вказати на нього, як на особу, яка скоїла кримінальне правопорушення не просили. Завдана їй матеріальна шкода складає 190,70 гривень. Заявляє до обвинуваченого цивільний позов та просить стягнути з нього 190,70 гривень матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що ввечері 28.06.2018 р. він перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння за місцем мешкання в с. Борівське м. Сєвєродонецьк. Він пішов зустрічати з роботи свою дружину, обставин його побиття він не пам`ятає, наступного дня в лікарні йому розповіли, що його побив ОСОБА_9 , з яким у нього були неприязні стосунки. Просить призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він працює барменом в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_13», який розташований за адресою: АДРЕСА_3. 04.03.2018 р. приблизно 16.20 г. в кафе зайшов незнайомий чоловік та придбав пляшку пива «Чернігівське Біле» об`ємом 0,5 л. вартістю 25 гривень, за яку розрахувався купюрою номіналом 500 гривень. В цей час до кафе зайшов ще один незнайомий чоловік, підійшов до холодильника та почав цікавитись ціною пива. Він передав обвинуваченому решту в розмірі 475 гривень та пляшку пива, після чого той пішов з кафе. Слідом за ним вийшов інший незнайомий чоловік. Через 2-4 години він побачив, що зазначена купюра номіналом 500 гривень є не справжньою, оскільки на ній був надпис «Сувенір», замальований коректором. В цей день більше ніхто купюрою 500 гривень не розраховувався. Про ці обставини він розповів власнику кафе ОСОБА_1 . Під час досудового слідства він за фотокарткою впізнав обвинуваченого як особу, яка розрахувалась з ним фальшивою купюрою. Працівники поліції до процедури впізнання фотокартку обвинуваченого не показували та вказати на нього, як на особу, яка скоїла кримінальне правопорушення не просили. Обвинуваченого він добре запам`ятав за рисами обличчя. В кафе встановлена система відеоспостереження, він переглядав запис того дня, та побачив, як обвинувачений розраховувався з ним за пляшку пива.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працює продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_11 », який розташований за адресою: АДРЕСА_4. 17.03.2018 року приблизно о 14.00 г. до магазину зайшов невідомий чоловік та попросив продати моток пряжі вартістю 21 грн. Вона побачила, що він поклав дві купюри по 200 гривень. Вона сказала йому, що це багато, після чого він взяв верхні 200 гривень та запитав чи потрібно дати 1 гривню, вона відповіла, що потрібно. Обвинувачений поклав купюру номіналом 1 гривня зверху на купюру номіналом 200 гривень, вона передала йому пряжу, решту в розмірі 180 гривень, після чого чоловік пішов з магазину. Після цього вона одразу вирішила перевірити купюру та побачила на ній надпис «Це не гроші» та сліди коректору. Вона вийшла з магазину, але чоловіка на вулиці вже не було. Про зазначені обставини вона повідомила власника магазину ОСОБА_2 . Під час досудового слідства вона впізнала обвинуваченого як особу, яка розрахувалась з нею фальшивою купюрою. Обвинуваченого вона добре запам`ятала за статурою тіла, рисами обличчя, одягом та високим голосом. Перед процедурою впізнання ніхто з працівників поліції не показував їй фото обвинуваченого та не просив вказати на обвинуваченого, як на особу, яка розрахувалась з нею фальшивою купюрою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_12», який розташований за адресою: АДРЕСА_5. 13.04.2018 р. приблизно в 18.15 г. невідомий чоловік зайшов до магазину та придбав в неї ошийник для кота «Бар`єр» вартістю 24 гривні 50 копійок, розрахувався з нею купюрою номіналом 200 гривень, отримав від неї ошийник, решту в розмірі 175 гривень 50 копійок та швидко вийшов з магазину. Вона поклала зазначену купюру до каси, потім через декілька хвилин відкрила касу та побачила, що зазначена купюра відрізняється кольором. Вона детально її роздивилась та побачила на ній надпис «Сувенір», який був заштрихований коректором. Про зазначені обставини вона повідомила власницю магазину. Під час досудового слідства вона впізнала обвинуваченого як особу, яка розрахувалась з нею фальшивою купюрою. Обвинуваченого вона добре запам`ятала за рисами обличчя. Перед процедурою впізнання ніхто з працівників поліції не показував їй фото обвинуваченого та не просив вказати на обвинуваченого, як на особу, яка розрахувалась з нею фальшивою купюрою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що його дружина ОСОБА_4 є фізичною особою - підприємцем та має у власності магазин «ІНФОРМАЦІЯ_14», який розташований за адресою: АДРЕСА_6, в якому вона здійснює підприємницьку діяльність. 21.04.2018 року в першій половині дня його дружина знаходилась на робочому місці. Він також знаходився в приміщенні магазину. В цей час до магазину зайшов невідомий чоловік та попросив його дружину продати свердло вартістю 10 гривень. Він бачив як чоловік розрахувався з нею купюрою номіналом 200 гривень, отримав свердло, решту в розмірі 190 гривень та пішов з магазину. Пізніше дружина підійшла до нього та повідомила, що цей чоловік розрахувався не справжньою купюрою, на ній був надпис «Сувенір», заштрихований коректором. Під час досудового слідства він впізнав обвинуваченого як особу, яка розрахувалась з дружиною фальшивою купюрою. Обвинуваченого він добре запам`ятав за рисами обличчя. Перед процедурою впізнання ніхто з працівників поліції не показував йому фото обвинуваченого та не просив вказати на обвинуваченого, як на особу, яка розрахувалась з ОСОБА_4 фальшивою купюрою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона є продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який розташований за адресою: АДРЕСА_7. Вночі з 28.04.2018 р. на 29.04.2018 р. вона знаходилась на робочому місці. 29.04.2018 р. приблизно о 00.35 г. до магазину зайшов невідомий чоловік та придбав в неї квітку рози Ред ігл 90 см вартістю 20 гривень, розрахувався з нею купюрою номіналом 200 гривень, отримав від неї квітку рози, решту в розмірі 180 гривень та пішов з магазину. Пізніше вона зрозуміла, що зазначена купюра номіналом 200 гривень не є справжньою, оскільки на ній був надпис «Сувенір», заштрихований коректором. Про зазначені обставини вона повідомила власницю магазину ОСОБА_5 . Під час досудового слідства вона впізнала обвинуваченого як особу, яка розрахувалась з нею фальшивою купюрою. Обвинуваченого вона добре запам`ятала за рисами обличчя, статурою тіла, одягом, в який він був одягнений. Перед процедурою впізнання ніхто з працівників поліції не показував їй фото обвинуваченого та не просив вказати на обвинуваченого, як на особу, яка розрахувалась з нею фальшивою купюрою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона працює продавцем в магазині будівельних матеріалів ФОП « ОСОБА_6 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 23.04.2018 року біля 13.00 годині вона знаходилась на робочому місці в зазначеному магазині. Вона вже збиралась виходити на обідню перерву, як в цей час до магазину прийшов невідомий чоловік та попросив продати йому будівельний угольник вартістю 35 гривень, розрахувався з нею купюрою номіналом 200 гривень, отримав від неї будівельний угольник, решту в розмірі 165 гривень, після чого вийшов з магазину. Вона залишила зазначену купюру окремо від інших грошей в касі та пішла на обід. Одразу після обідньої перерви вона звернула увагу на те, що купюра номіналом 200 гривень є не справжньою, оскільки на ній був надпис «Сувенір», заштрихований коректором. Пізніше про зазначені обставини вона повідомила директора магазину ОСОБА_6 . Під час досудового слідства вона впізнала обвинуваченого як особу, яка розрахувалась з нею фальшивою купюрою. Обвинуваченого вона добре запам`ятала за рисами обличчя. До проведення слідчих дій працівники поліції фото обвинуваченого їй не показували.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона працює продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», розташованому за адресою: АДРЕСА_8. 11.05.2018 року вона знаходилась на робочому місці. Приблизно в 12.30 г. в магазин зайшов невідомий їй чоловік, почав ходити по магазину та розглядати товар. Пізніше він попросив її напарницю - продавця магазину ОСОБА_7 продати йому кульковий коректор вартістю 9 гривень 30 копійок. Він передав їй купюру номіналом 200 гривень, а вона йому віддала коректор, решту в сумі 190 гривень 70 копійок поклала в лоток для грошей. Після чого ОСОБА_7 почала розглядати купюру, а обвинувачений схопив решту та пішов до виходу з магазину. ОСОБА_7 крикнула йому «Стій, купюра фальшива», але він пришвидшився та вибіг з магазину. Вона добре запам`ятала ОСОБА_9 за рисами обличчя та статурою тіла. Перед процедурою впізнання ніхто з працівників поліції не показував їй фото обвинуваченого та не просив вказати на обвинуваченого, як на особу, яка розрахувалась з ОСОБА_7 фальшивою купюрою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що він влітку 2018 р. був в м. Сєвєродонецьк та проходив біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» по вул. Хіміків. Там він побачив двох жінок в камуфляжній формі та обвинуваченого ОСОБА_9 , якого вони тримали за руки. Поруч також була продавець цього магазину. Він не чув про що вони розмовляли, пройшов повз них та пішов до автовокзалу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_9 приїздив до них на дачу, яка розташована у с. Лісна дача, 11.05.2018 року за запрошенням її зятя - Маковєєва, для того щоб той допомагав працювати на городі. Того дня ОСОБА_9 увесь день перебував з ними на дачі. А ввечері, через те, що вона себе погано почувала, вони з зятем поїхали у місто, а ОСОБА_9 залишився на їх дачі. Вона точно пам`ятає цю дату, оскільки того дня у неї піднявся великий тиск, але до лікарні вони не зверталися. В подальшому ОСОБА_9 допомагав дивитися за дачею та городом.

Стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 , суду надані наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

За епізодом № 1

Заяву ОСОБА_10 від 04.03.2018 р. про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої йому особи, яка 04.03.2018 р. приблизно о 16.25 г. заволоділа грошовими коштами та спричинила матеріальну шкоду в розмірі 475 гривень (т. 3, а.п. 8);

Протокол огляду місця події від 04.03.2018 р., згідно якого під час огляду на території кафе « ІНФОРМАЦІЯ_13» за адресою: АДРЕСА_3 було оглянуто та вилучено предмет за зовнішніми ознаками схожим на купюру номіналом 500 гривень з надписом «Сувенір», «500 сувенірів» (т.3 а.п. 10-12)

Заяву ОСОБА_9 від 06.03.2018 р., згідно якої він добровільно видав співробітникам поліції сувенірні купюри номіналом 500 гривень в кількості семи штук та одну сувенірну купюру номіналом 100 гривень (т. 3 а.п. 14)

Протокол огляду від 14.03.2018 р. та ілюстративною таблицею до нього, проведеного в службовому кабінеті №12 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів 6 «а», згідно якого ОСОБА_9 добровільно видає та дістає з лівого карману куртки, в яку він був одягнений, сувенірні купюри номіналом 500 гривень у кількості 7 штук та одну купюру номіналом 100 грн (т.3 а.п.16-21);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.05.2018 р., згідно якого свідок ОСОБА_10 за рисами обличчя впізнав ОСОБА_9 , як особу, яка 04.03.2008 р., перебуваючи у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_13», розрахувалася з ним купюрою номіналом 500 гривень з надписом «Сувенір» (т.1 , а.п. 37-39);

Протокол огляду від 17.05.2018 р. та фототаблицею до нього, проведеного в службовому кабінеті №12 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів 6 «а», під час якого був оглянутий CD-R диск з камер відеоспостереження кафе « ІНФОРМАЦІЯ_13» за адресою: АДРЕСА_3, на якому містився відеофайл з відеозаписом тривалістю 07.44 хв. подій в приміщенні кафе 04.03.2018 р. з 16.18 г (т.1 а.п. 72-76)

Відеозапис подій в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_13», який міститься на оптичному CD-диску, згідно якого 04.03.2018 р. приблизно о 16.20 г. чоловік, схожий на обвинуваченого ОСОБА_9 придбав пляшку пива, передавши бармену купюру (т.1 а.п. 77), який був досліджений в судовому засіданні.

Протокол проведення слідчого експерименту від 24.05.2018 р. з фототаблицею до нього в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_13» за адресою: АДРЕСА_3, згідно якого свідок ОСОБА_10 повідомив про обставини подій 04.03.2018 р. (т.1, а.п. 95-98)

Висновок експерта Луганського НДЕКЦ МВС України від 08.06.2018 р. № 19/113/6-4/112е з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого аркуш паперу, візуально схожий на банкноту НБУ номіналом 500 гривень, не відповідає за способами захисту аналогічним банкнотам НБУ номіналом 500 гривень зразка 2015 року, що перебувають в офіційному обігу на території України. Реквізити лицьового та зворотнього боків об`єкту дослідження нанесені за допомогою плоских растрових друкуючих форм (т.1, а.п. 106-112)

За епізодом № 2

Заяву потерпілої ОСОБА_2 від 02.05.2018 р. про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої їй особи, яка заволоділа її грошовими коштами (т.3, а.п. 127);

Квитанцію ФОП « ОСОБА_26 » від 17.03.2018 р., згідно якої в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_11 » було продано моток пряжі вартістю 21 грн. (т.3, а.п. 138);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2018 р., згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_9 , як особу, яка розрахувалась з нею предмет, схожий на купюру номіналом 200 гривень (т.3, а.п.139, 140);

Протокол проведення слідчого експерименту від 25.05.2018 р. в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_11» за адресою: АДРЕСА_4, згідно якого свідок ОСОБА_11 повідомила про обставини подій 17.03.2018 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_9 та відеозаписом зазначеної слідчої дії на оптичному диску, який був оглянутий судом (т.3, а.п. 141-143);

Заяву ОСОБА_11 про добровільну видачу предмета, схожого на купюру номіналом 200 гривень (т.3, а.п. 156);

Протокол огляду від 30.05.2018 р., проведеного в службовому кабінеті №9 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів 6 «а» , згідно якого ОСОБА_11 був добровільно переданий лист паперу за зовнішніми ознаками схожим на купюру номіналом 200 гривень НБУ з надписом «Сувенір», замальованим речовиною білого кольору, вказаний предмет з паперу поміщено в спецпакет Національної поліції № 4264813 (т.3; а.п.157);

Висновок експерта Луганського НДЕКЦ МВС України від 11.06.2018 р. № 19/113/6-4/114е з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого аркуш паперу, візуально схожий на банкноту НБУ номіналом 200 гривень, не відповідає за способами захисту аналогічним банкнотам НБУ номіналом 200 гривень зразка 2007 року, що перебувають в офіційному обігу на території України. Реквізити лицьового та зворотнього боків об`єкту дослідження нанесені за допомогою плоских растрових друкуючих форм (т.1 а.п. 177-183)

За епізодом № 3

Заяву ОСОБА_3 від 18.05.2018 р. про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої їй особи, яка заволоділа її грошовими коштами (т.3 а.п. 190);

Видаткову накладну № рн-р-34007 від 15.03.2018 р., згідно якої закупівельна вартість ошийнику для котів «Бар`єр» складає 16,97 грн. (т.3, а.п. 198);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.05.2018 р., згідно якого ОСОБА_12 за формою носа та формою обличчя впізнала ОСОБА_9 , як особу, яка розрахувалась з нею предметом, схожим на купюру номіналом 200 грн. (т.1, а.п.213-214);

Протокол проведення слідчого експерименту від 24.05.2018 р. з фототаблицею до нього в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_12» за адресою: АДРЕСА_5, згідно якого ОСОБА_12 повідомила про обставини подій 17.03.2018 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_9 та відеозаписом зазначеної слідчої дії на оптичному диску, який був оглянутий судом (т.3, а.п. 141-143);

Заяву ОСОБА_11 про добровільну видачу предмета, схожого на купюру номіналом 200 гривень (т.3, а.п. 156);

Протокол огляду від 30.05.2018 р., проведеного в службовому кабінеті №9 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів 6 «а» , згідно якого ОСОБА_11 був добровільно переданий лист паперу за зовнішніми ознаками схожим на купюру номіналом 200 гривень НБУ з надписом «Сувенір», замальованим речовиною білого кольору, вказаний предмет з паперу поміщено в спецпакет Національної поліції № 4264813 (т.3 а.п.157);

Висновок експерта Луганського НДЕКЦ МВС України від 11.06.2018 р. № 19/113/6-4/114е з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого аркуш паперу, візуально схожий на банкноту НБУ номіналом 200 гривень, не відповідає за способами захисту аналогічним банкнотам НБУ номіналом 200 гривень зразка 2007 року, що перебувають в офіційному обігу на території України. Реквізити лицьового та зворотнього боків об`єкту дослідження нанесені за допомогою плоских растрових друкуючих форм (т.3 а.п. 177-183)

За епізодом № 4

Заяву ОСОБА_4 від 02.05.2018 р. про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої їй особи, яка заволоділа її грошовими коштами (т.4 а.п. 7);

Товарний чек, згідно якого вартість свердла складає 10,00 грн. (т.4, а.п. 12);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2018 р., згідно якого ОСОБА_4 за формою носа та формою обличчя впізнала ОСОБА_9 , як особу, яка розрахувалась з нею предметом, схожим на купюру номіналом 200 грн. (т.2, а.п.25,26);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2018 р. , згідно якого ОСОБА_19 за формою обличчя та по очах впізнав ОСОБА_9 , як особу, яка розрахувалась з ОСОБА_4 предметом, схожим на купюру номіналом 200 грн. (т.1, а.п.27,28);

Протокол проведення слідчого експерименту від 24.05.2018 р. з фототаблицею до нього в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_6, згідно якого ОСОБА_4 повідомила про обставини подій 21.04.2018 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_9 (т.4, а.п. 30-35);

Заяву ОСОБА_4 про добровільну видачу предмета, схожого на купюру номіналом 200 гривень (т.4 а.п. 19);

Протокол огляду від 30.05.2018 р., проведеного в службовому кабінеті №9 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів 6 «а» , згідно якого ОСОБА_4 був добровільно переданий лист паперу за зовнішніми ознаками схожим на купюру номіналом 200 гривень НБУ з надписом «Сувенір», замальованим речовиною білого кольору, вказаний предмет з паперу поміщено в спецпакет Національної поліції № 4264659 (т.4 а.п.20);

Висновок експерта Луганського НДЕКЦ МВС України від 31.05.2018 р. № 19/113/6-4/109е з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого аркуш паперу, візуально схожий на банкноту НБУ номіналом 200 гривень, не відповідає за способами захисту аналогічним банкнотам НБУ номіналом 200 гривень зразка 2007 року, що перебувають в офіційному обігу на території України. Реквізити лицьового та зворотнього боків об`єкту дослідження нанесені за допомогою плоских растрових друкуючих форм (т.4 а.п.52-57)

За епізодом № 5

Заяву ОСОБА_5 про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої їй особи, яка заволоділа її грошовими коштами (т.4 а.п. 165);

Товарний чек, згідно якого вартість квітки рози складає 20,00 грн. (т.4, а.п. 72);

Видаткову накладну № 04/24/2_42786 від 24.04.2018 р. (т.4, а.п. 74);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.05.2018 р., згідно якого ОСОБА_22 за формою обличчя та зачіскою впізнала ОСОБА_9 , як особу, яка розрахувалась з нею предметом, схожим на купюру номіналом 200 грн. (т.4, а.п.83, 84);

Заяву потерпілої ОСОБА_5 про добровільну видачу матеріалів відеоспостереження приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (т.4 а.п.85);

Протокол огляду від 15.05.2018 р. з фототаблицею до нього, проведеного в службовому кабінеті №9 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів 6 «а , згідно якого був оглянутий DVD - R диск з відеозаписом подій в магазині «Квіти» з 22.59 г. 28.04.2018 р (т.4 а.п.86-90);

Оптичний диск DVD - R, який містить файл з відеозаписом, згідно якого чоловік, схожий на ОСОБА_9 в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 » придбав квітку рози та розрахувався з продавцем купюрою. Вказаний відеозапис було оглянуто в судовому засіданні. (т. 4., а.п. 90);

Заяву потерпілої ОСОБА_5 про добровільну видачу предмету, схожого на купюру номіналом 200 гривень з надписом «Сувенір» (т.2 а.п.76);

Протокол огляду від 10.05.2018 р., проведеного в службовому кабінеті №9 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів 6 «а» , згідно якого ОСОБА_5 був добровільно переданий лист паперу за зовнішніми ознаками схожим на купюру номіналом 200 гривень НБУ з надписом «Сувенір», замальованим речовиною білого кольору, вказаний предмет з паперу поміщено в спецпакет Національної поліції № 4476085 (т.4, а.п.77,78);

Висновок експерта Луганського НДЕКЦ МВС України від 07.06.2018 р. № 19/113/6-4/110е з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого аркуш паперу, візуально схожий на банкноту НБУ номіналом 200 гривень, не відповідає за способами захисту аналогічним банкнотам НБУ номіналом 200 гривень зразка 2007 року, що перебувають в офіційному обігу на території України. Реквізити лицьового та зворотнього боків об`єкту дослідження нанесені за допомогою плоских растрових друкуючих форм (т.4 а.п. 108-113);

За епізодом № 6

Заяву ОСОБА_6 від 04.05.2018 р. про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка заволоділа його грошовими коштами (т.4 а.п.120);

Товарний чек, згідно якого а вартість будівельного угольника складає 35,00 грн. (т.4, а.п. 124);

Накладну № 43 від 15.03.2018 р. згідно якою закупівельна вартість будівельного угольника складає 18,70 грн. (т.4, а.п. 130);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2018 р., згідно якого ОСОБА_14 за формою та рисами обличчя впізнала ОСОБА_9 , як особу, яка розрахувалась з нею предметом, схожим на купюру номіналом 200 грн. (т.4, а.п.139-140);

Протокол проведення слідчого експерименту від 14.05.2018 р. з фототаблицею до нього в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_16» за адресою: АДРЕСА_2, згідно якого ОСОБА_14 повідомила про обставини подій 04.05.2018 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_9 (т.4, а.п. 142-147);

Заяву ОСОБА_14 про добровільну видачу предмета, схожого на купюру номіналом 200 гривень (т.4, а.п. 148);

Протокол огляду від 24.05.2018 р., проведеного в службовому кабінеті №9 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів 6 «а» , згідно якого ОСОБА_14 був добровільно переданий лист паперу за зовнішніми ознаками схожим на купюру номіналом 200 гривень НБУ з надписом «Сувенір», замальованим речовиною білого кольору, вказаний предмет з паперу поміщено в спецпакет Національної поліції № 4476084 (т.4 а.п.149);

Висновок експерта Луганського НДЕКЦ МВС України від 08.06.2018 р. № 19/113/6-4/113е з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого аркуш паперу, візуально схожий на банкноту НБУ номіналом 200 гривень, не відповідає за способами захисту аналогічним банкнотам НБУ номіналом 200 гривень зразка 2007 року, що перебувають в офіційному обігу на території України. Реквізити лицьового та зворотнього боків об`єкту дослідження нанесені за допомогою плоских растрових друкуючих форм (т.4 а.п.169-175)

За епізодом № 7

Заяву потерпілої ОСОБА_7 від 11.05.2018 р. про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої їй особи, яка 11.05.2018 р. заволоділа її грошовими коштами та спричинила матеріальну шкоду в розмірі 200 гривень (т.5 а.п. 8);

Розрахунковий документ за підписом потерпілої ОСОБА_7 , згідно якого 11.05.2018 р. в господарському магазині за адресою: АДРЕСА_8 був проданий кульковий коректор вартістю 9-30 грн.(т.5 а.п. 11);

Заяву потерпілої ОСОБА_7 про долучення до матеріалів кримінального провадження сувенірної купюри номіналом 200 гривень, якою 11.05.2018 р. з нею розрахувався невідомий чоловік (т.5 а.п. 19);

Протокол огляду від 24.05.2018 р., проведеного в службовому кабінеті №9 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, згідно якого потерпілою ОСОБА_7 був добровільно переданий лист паперу за зовнішніми ознаками схожим на купюру номіналом 200 гривень НБУ з надписом «Сувенір», замальованим речовиною білого кольору, вказаний предмет з паперу поміщено в спецпакет Національної поліції № 4476908 (т.5 а.п. 20);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.05.2018 р., згідно якого свідок ОСОБА_21 впізнала ОСОБА_9 , як особу, яка передавала предмет, схожий на купюру номіналом 200 гривень потерпілій ОСОБА_7 (т.5 а.п.25-26);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.05.2018 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_9 , як особу, яка передавала їй предмет, схожий на купюру номіналом 200 гривень (т. 5 а.п.27-28);

Протокол проведення слідчого експерименту від 08.06.2018 р. в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15» за адресою: АДРЕСА_8, згідно якого потерпіла ОСОБА_7 повідомила про обставини подій 11.05.2018 р. та продемонструвала механізм заволодіння грошовими коштами та відеозаписом зазначеного слідчого експерименту, дослідженим в судовому засіданні (т.3, а.п. 35-38)

Протокол проведення слідчого експерименту від 08.06.2018 р. в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15» за адресою: АДРЕСА_8, згідно якого свідок ОСОБА_21 повідомила про обставини подій 11.05.2018 р. та продемонструвала механізм заволодіння грошовими коштами та відеозаписом зазначеного слідчого експерименту, дослідженим в судовому засіданні (т.3 а.п. 40-43);

Висновок експерта Луганського НДЕКЦ МВС України від 14.06.2018 р. № 19/113/6-4/116е з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого аркуш паперу, візуально схожий на банкноту НБУ номіналом 200 гривень, не відповідає за способами захисту аналогічним банкнотам НБУ номіналом 200 гривень зразка 2007 року, що перебувають в офіційному обігу на території України. Фонові зображення лицьового та зворотнього боків об`єкту дослідження нанесені за допомогою плоских растрових друкуючих форм (т.3 а.п. 54-59)

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_9 за епізодом № 8 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілий також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_9 потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_9 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Також, безпосередньо судом в ході судового розгляду було досліджено речові докази, а саме: - 7 (сім) купюр, на яких мається текст «сувенір» номіналом 500 гривень та 1 (одну) грошову купюру, на якому мається текст «сувенір» номіналом 100 грн. по № 12018130370000654 від 05.03.2018 року;

- 1 (одну) купюру на якій мається текст «сувенір» номіналом 500 грн. № 12018130370000654 від 05.03.2018 року;

- предмет за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн. по кримінальному провадженню № 12018130370001187 від 02.05.2018 року;

- предмет за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн. по кримінальному провадженню № 12018130370001384 від 02.05.2018 року;

- предмет за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн. по кримінальному провадженню № 12018130370001186 від 02.05.2018 року;

- предмет за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн. по кримінальному провадженню № 12018130370001161 від 30.04.2018 року;

- предмет за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн. по кримінальному провадженню № 12018130370001215 від 05.05.2018 року;

- предмет за зовнішніми знаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн. по кримінальному провадженню № 12018130370001304 від 11.05.2018 року

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно із ст.92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Стаття 86 КПК України встановлює, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення вимог прав та свобод людини, гарантованими Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Суд зауважує, що надані державним обвинуваченням в якості доказів протокол пред`явлення особи для впізнання від 24.05.2018 (т. 5 а.п. 25-28), протокол пред`явлення особи для впізнання від 16.03.2018 (т.3, а.п. 37-39), протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.05.2018 (т.3, а.п. 139-140), протокол пред`явлення особи для впізнання від 24.05.2018 (т.3, а.п. 213-214), протоколи пред`явлення особи для впізнання від 14.05.2018 (т.4, а.п.25-28), протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.05.2018 (т.4, а.п. 83-84), протокол пред`явлення особи для впізнання від 14.05.2018 (т. 4, а.п. 142-147), на думку суду, в силу положень ст. 87 КПК України, є недопустимими за будь-яких обставин, оскільки до вказаних протоколів не додано довідок, в зв`язку з чим не можливо ідентифікувати особу, яку свідки впізнали за фотознімками, в зв`язку з чим суд не має право залишити такі дії органу досудового розслідування без уваги, та не констатувати цих фактів.

В зв`язку з чим доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, а саме протоколів пред`явлення особи для впізнання, заслуговують на увагу.

Разом з тим, під час судового розгляду за клопотанням прокурора було досліджено копію постанови про зміну попередньої кваліфікації від 08.06.2018 року (т.5 а.п 44), ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, копію постанови про зміну правової кваліфікації від 31.05.2018 року (т. 3, а.п. 167), копію постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 08.06.2018 року (т.3 а.п. 117-120), копію постанови про зміну попередньої правової кваліфікації від 21.05.2018 року (т. 3, а.п. 78), копію постанови про зміну попередньої правової кваліфікації від 30.05.2018 року (т. 3, а.п. 227), копію постанови про зміну попередньої правової кваліфікації від 30.05.2018 року (т. 4, а.п. 42), копію постанови про зміну попередньої правової кваліфікації від 21.05.2018 року (т. 4, а.п. 91), копію постанови про зміну попередньої правової кваліфікації від 31.05.2018 року (т. 3, а.п. 159), розписку ОСОБА_9 та додані до неї матеріали (т.4 а.п. 185). Дослідивши вищевказані документи, суд приходить до висновку, що вони відповідно до ч.2 ст.84 КПК України, не є джерелом доказів, а частина з них є процесуальними рішеннями прийнятими під час досудового розслідування, а відтак не можуть бути прийняті судом як докази та покладені в основу обвинувального вироку суду відносно ОСОБА_9 .

Також, з приводу дій обвинуваченого ОСОБА_9 які поставлені йому у провину за 7 епізодом та кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна(грабіж), вчинене повторно, суд зазначає наступне.

Так, кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Виходячи з положень ст. 186 КК, грабіж - це відкрите викрадення чужого майна.

При цьому викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, і винний усвідомлює, що ці особи розуміють сутність його злочинних дій.

Таким чином, основною ознакою об`єктивної сторони грабежу є відкрите викрадення майна.

Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.

Поряд з наведеним, відповідно до положень ст. 190 КК шахрайство - це заволодіння майном або набуття права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою.

Отже, предметом шахрайства є як чуже майно, так й право на нього.

З об`єктивної сторони шахрайство полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою.

При цьому обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов`язковість передачі йому майна чи права на нього.

Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно. Тобто, при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи право на нього.

При цьому, на відміну від відкритого викрадення майна (грабежу), закінченим шахрайство вважається з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього.

Як вбачається з формулювання обвинувачення, ОСОБА_9 , знаходячись в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_15», розташованому за адресою: АДРЕСА_8, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, заздалегідь приготувавши предмет, за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, вирішив заволодіти грошовими коштами вищевказаного магазину. Реалізовуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищевказаному магазині, усвідомлюючи, що предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ, не є грошовою купюрою, та приховавши вказані відомості від ОСОБА_7 , під виглядом розрахунку за куплений товар, віддав ОСОБА_7 предмет, схожий на грошову купюру номіналом 200 гривень НБУ. ОСОБА_7 , введена в оману діями ОСОБА_9 , добровільно передала останньому коректор вартістю 9 гривень 30 копійок, який для неї матеріальної цінності не представляє, а також відрахувала 190 гривень 70 копійок решти, які поклала в ємність для решти, розташовану біля неї на прилавку.

Наведені вище ознаки вчиненого ОСОБА_9 злочину, які полягають у протиправному заволодінні чужим майном шляхом обману потерпілої ОСОБА_7 , а також у добровільній передачі потерпілою грошових коштів, є ознаками саме об`єктивної сторони шахрайства (ст. 190 КК), а не відкритого викрадення майна (грабежу).

Будь-яких ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України судом не встановлено.

При цьому, встановлені у судовому засіданні обставини свідчать, що дії ОСОБА_9 , які були розпочаті і закінчені як шахрайські, повністю охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 190 КК.

Так, виходячи з обставин, які встановлені в судовому засіданні ОСОБА_7 було викрито шахрайські дії ОСОБА_9 , і з метою припинення злочинних дій останнього та повернення грошових коштів, вона намагалася спонукати його здійснити заміну предмета, схожого на грошову купюру, номіналом 200 грн., на грошові купюри НБУ, які відповідають встановленому зразку.

Тобто згідно з наведеними вище обставинами, потерпіла ОСОБА_7 зрозуміла, що її ввели в оману, вже після того, як добровільно передала грошові кошти та товар ОСОБА_9 , тобто фактично після того, як шахрайські дії ОСОБА_9 завершені і злочин, а саме шахрайство, вже був закінченим.

Виходячи з зазначеного, подальші дії, які були вчинені ОСОБА_9 вже після закінчення шахрайства, не впливають на кваліфікацію цього суспільно небезпечного діяння.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За таких обставин, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_9 за епізодом № 7 за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, на ч. 2 ст. 190 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 року (Справа № 658/1658/16-к) Провадження № 51-735км18.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, окрім вже визнаних судом недопустимими, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість неможливість використання інших доказів.

Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів, окрім вже визнаних судом недопустимими, судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

При цьому, при доведеності винуватості ОСОБА_9 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» враховує правову позицію Верховного суду, викладену у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387). у постанові від 12 червня 2018 року, а також правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).

Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 125, ч. 2 ст. 190 КК України встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст. 17 КПК України).

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» був запозичений із правової системи загального права (Англія, США та ін.) та активно використовується Європейським судом з прав людини. Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Поширеною в юридичній літературі є позиція, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Іншими словами, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумніву, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК КК України, суд розцінює як обрану обвинуваченим позицію свого захисту. Проте, така позиція обвинуваченого повністю спростовується показаннями потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 ,які будучі попередженими судом про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та приведені до присяги, чітко, ретельно та послідовно свідчили на підтвердження вини обвинуваченого. Підстав сумніватися у показах потерпілих та свідків або недовіряти їм - суд не вбачає, оскільки вони послідовні, логічні та узгоджуються між собою та з іншими письмовими та відео доказами кримінального провадження, дослідженими судом.

Разом з тим, суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_24 в частині того, що 11.05.2018 обвинувачений ОСОБА_9 увесь день перебував з нею та її зятем на дачі, яка розташована в с. Лісна дача м. Сєвєродонецька, оскільки вона є знайомою обвинуваченого, тобто особою зацікавленою у вирішення спору на його користь, а також її пояснення спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_21 в частині перебування ОСОБА_9 в приміщенні магазину, які суд вважає достовірними. Крім того судом не встановлено, що вказані особи мають зацікавленість у даному кримінальному провадженні чи з інших підстав можуть викривляти обставини подій.

Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні стороною захисту не надано суду жодного належного доказу у частині її заперечень щодо вчинення обвинуваченим інкримінованого йому органом досудового розслідування злочинів.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Суд враховує доводи сторони захисту стосовно того, що за жодним епізодом під час огляду місця події не було вилучено сувенірну купюру, яка використовувалася для вчинення шахрайства, а також те, що за всіма епізодами сувенірна купюра була надана пізніше, проте її отримання (вилучення) не було належним чином оформлене, протокол огляду предмету не складався, а проводилися огляди в службовому кабінеті, купюри не фотографувалися, були долучені з грубим порушенням вимог чинного КПК України, але вважає, що вказані доводи не впливають на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні

Дії обвинуваченого за епізодами № 1-7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за епізодом № 8 за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України за ч. 2 ст. 190 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, за ч. 2 ст. 125 КК України - до злочину невеликої тяжкості, наявність невідшкодованої матеріальної шкоди, завданої злочином потерпілим, а також те, що обвинувачений неодноразово судимий, зокрема, за вчинення умисних корисливих злочинів, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та про відсутність позитивних змін в його особистості і відсутність у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, має середню освіту, не є інвалідом, при цьому не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, задовільно характеризується за місцем мешкання, матеріальну шкоду не відшкодував.

Разом з тим, суд враховує дані досудової доповіді, відповідно до якої, приймаючи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, а також високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для окремих осіб. Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів (зокрема, обвинувачений раніше судимий за ч. 1 ст. 309 КК України).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Відповідно до абзацу другого пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями ) - коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Таким чином, вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.06.2018 року, яким ОСОБА_9 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, підлягає самостійному виконанню.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Разом з тим, суд враховує, що злочин за епізодом №8 вчинено ОСОБА_9 після постановлення вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.06.2018 року, але до набрання цим вироком законної сили, в зв`язку з чим правила складання покарань, передбачені ст. 71 КК України, не можуть бути застосовані.

Відповідно до статті 17 КПК «особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили». Таким чином, до набрання обвинувальним вироком законної сили особа не може вважатися такою, що піддана кримінальному покаранню, а, відповідно, не може йти мова про невідбуте покарання.

Така позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 461/604/18 (провадження № 51-8405км18), а також у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 760/22154/17 (провадження № 51-8349км18).

Відповідно до ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_9 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 23 жовтня 2018 року по день набрання вироком законної сили.

Враховуючи те, що обвинуваченому призначено покарання у виді позбавленні волі реально, та з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 3 ст. 377 КПК України, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою. Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_9 слід залишити без змін.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.05.2018 року у кримінальному провадженні № 12018130370001304, внесеному до ЄРДР 11.05.2018, на тимчасово вилучене майно, а саме 1 (одну) грошову купюру на якій мається текст «сувенір» номіналом 200 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.05.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: на 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «Сувенір», номіналом 200 грн., яку вилучено 10 травня 2018 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.05.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: на 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «Сувенір», номіналом 200 грн., яку вилучено 10 травня 2018 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.05.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: на 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «Сувенір», номіналом 200 грн., яку вилучено 24 травня 2018 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.03.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: 7 (сім) грошових купюр, на яких мається текст «сувенір» номіналом 500 грн. та 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст сувенір номіналом 100 грн., які вилучено під час проведення огляду місця події 14.03.2018

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.04.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: грошову купюру, на якій мається текст «сувенір» номіналом 500 грн.,

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області 04.06.2018, на тимчасово вилучене під час проведення огляду 30.05.2018 року, а саме: 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «сувенір», номіналом 200 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.06.2018, на тимчасово вилучене 30.05.2018 майно, а саме: грошову купюру, на якій мається «текст «сувенір» номіналом 200 грн.

Потерпілими в даному кримінальному провадженні до початку судового розгляду в порядку, передбаченому ст. 128 КПК України було заявлено цивільні позови про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 на їх користь матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Так, потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення 475 гривень, потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення 179 гривень, потерпілою ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про стягнення 192,47 гривень, потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення 190 гривень, потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення 200 гривень, потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення 183,70 гривень, потерпілою ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про стягнення 190,70 гривень

Обвинувачений ОСОБА_9 цивільні позови потерпілих не визнав та заперечував проти їх задоволення.

Вирішуючи питання про заявлені потерпілими цивільні позови суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особі, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході судового слідства було встановлено, що в результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_9 потерпілим була заподіяна матеріальна шкода, розмір якої був встановлений судом на підставі належних та допустимих доказів.

Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума майнової шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 потерпілою потерпілим ОСОБА_1 в сумі 475 гривень, потерпілою ОСОБА_2 в сумі 179 гривень, потерпілою ОСОБА_3 в сумі 192,47 гривень, потерпілою ОСОБА_4 в сумі 190 гривень, потерпілою ОСОБА_5 в сумі 200 гривень, потерпілим ОСОБА_6 в сумі 183,70 гривень, потерпілою ОСОБА_7 в сумі 190,70 гривень, оскільки вона підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги потерпілих про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання процесуальних витрат, відповідно до ст. ст. 118-124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення технічних експертиз в розмірі 1144 грн. 00 коп. згідно довідки № 19/113/6-4/97д від 08.06.2018 (т.1, а.п. 105), в розмірі 1144 грн. 00 коп. згідно довідки № 19/113/6-4/99д від 11.06.2018 (т.1 а.п. 176), в розмірі 1144 грн. 00 коп. згідно довідки № 19/113/6-4/100д від 12.06.2018 (т.1 а.п.236), в розмірі 1144 грн. 00 коп. згідно довідки № 19/113/6-4/93д від 31.05.2018 (т.2 а.п.50), в розмірі 1144 грн. 00 коп. згідно довідки № 19/113/6-4/95д від 07.06.2018 (т.2 а.п.107), в розмірі 1144 грн. 00 коп. згідно довідки № 19/113/6-4/98д від 08.06.2018 (т.2 а.п.168), в розмірі 1144 грн. 00 коп. згідно довідки № 19/113/6-4/101д від 14.06.2018 (т.3 а.п.53)

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 7, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

-за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.06.2018 року та цей вирок виконувати самостійно.

Запобіжний захід обраний у відношенні ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_9 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 23 жовтня 2018 року по день набрання вироком законної сили.

Цивільні позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 475 грн. (чотириста сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 179 грн. (сто сімдесят дев`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 192 грн. (сто дев`яносто два) грн. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 190 грн. (сто дев`яносто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 200 грн. (двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 183 грн. (сто вісімдесят три) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 190 грн. (сто дев`яносто) грн. 70 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.05.2018 року у кримінальному провадженні № 12018130370001304, внесеному до ЄРДР 11.05.2018, на тимчасово вилучене майно, а саме 1 (одну) грошову купюру на якій мається текст «сувенір» номіналом 200 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.05.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: на 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «Сувенір», номіналом 200 грн., яку вилучено 10 травня 2018 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.05.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: на 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «Сувенір», номіналом 200 грн., яку вилучено 10 травня 2018 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.05.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: на 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «Сувенір», номіналом 200 грн., яку вилучено 24 травня 2018 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.03.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: 7 (сім) грошових купюр, на яких мається текст «сувенір» номіналом 500 грн. та 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст сувенір номіналом 100 грн., які вилучено під час проведення огляду місця події 14.03.2018

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.04.2018 на тимчасово вилучене майно, а саме: грошову купюру, на якій мається текст «сувенір» номіналом 500 грн.,

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області 04.06.2018, на тимчасово вилучене під час проведення огляду 30.05.2018 року, а саме: 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «сувенір», номіналом 200 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.06.2018, на тимчасово вилучене 30.05.2018 майно, а саме: грошову купюру, на якій мається «текст «сувенір» номіналом 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_9 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням технічної експертизи документу № 19/113/6-4/112е від 08.06.2018 року, які згідно довідки 19/113/6-4/97д від 08.06.2018 року, складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.,

технічної експертизи документу № 19/113/6-4/114е від 11.06.2018 року, які згідно довідки 19/113/6-4/99д від 11.06.2018 року, складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.,

технічної експертизи документу № 19/113/6-4/115е від 12.06.2018 року, які згідно довідки 19/113/6-4/100д від 21.06.2018 року, складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.,

технічної експертизи документу № 19/113/6-4/109е від 31.05.2018 року, які згідно довідки 19/113/6-4/93д від 31.05.2018 року, складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.,

технічної експертизи документу № 19/113/6-4/110е від 07.06.2018 року, які згідно довідки 19/113/6-4/95д від 07.06.2018 року, складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.,

технічної експертизи документу № 19/113/6-4/113е від 08.06.2018 року, які згідно довідки 19/113/6-4/98д від 08.06.2018 року, складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.,

технічної експертизи документу № 19/113/6-4/116е від 14.06.2018 року, які згідно довідки 19/113/6-4/101д від 14.06.2018 року, складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м. Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази:

-предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн., по кримінальному провадженню № 12018130370001304 від 11.05.2018, предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн., по кримінальному провадженню № 12018130370001186 від 02.05.2018, предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн., по кримінальному провадженню № 12018130370001167 від 30.04.2018, предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн., по кримінальному провадженню № 12018130370001215 від 05.05.2018; 1 грошову купюру номіналом 500 грн. з написом «сувенір», по кримінальному провадженню № 12018130370000654 від 05.03.2018; сім грошових купюр, на яких наявний напис «сувенір», номіналом 500 грн. та 1 (одну) грошову купюру, на якій мається текст «сувенір» номіналом 100 грн., по кримінальному провадженню № 12018130370000654 від 05.03.2018, предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн. по кримінальному провадженню № 12018130370001187 від 02.05.2018, предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на грошову купюру номіналом 200 грн. по кримінальному провадженню № 12018130370001384 від 02.05.2018, які витребувані судом для дослідження в судовому засіданні та знаходяться при матеріалах кримінального провадження - знищити;

-диск DWD-R «PLEOMAX» з відеозаписом, на якому наявний напис чорного кольору «ІНФОРМАЦІЯ_6» по кримінальному провадженню № 12018130370001161 від 30.04.2018, диск CD-R з відеозаписом з камер відеоспостереження бару «ІНФОРМАЦІЯ_13», які зберігаютьсяв матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова