Ухвала суду № 88709705, 10.04.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

(про продовження строку запобіжного заходу)

Справа № 348/12/20

Провадження № 1-кп/348/212/20

10 квітня 2020 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Нагорняк Г.М.,

за участю прокурора - Лозінського Б.В.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

його захисника, адвоката - Дороніна А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження №12019090200000098 від 14.02.2019 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження №12019090200000098 від 14.02.2019 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 22.02.2020 року. Крім того, даною ухвалою визначено розмір застави, яку може бути внесено підозрюваним чи іншою особою, та обов`язки, які покладаються на ОСОБА_2 у разі її внесення.

В подальшому, ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.02.2020 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 19.04.2020 року до 14 год. 00 хв. Також даною ухвалою суду визначено заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена обвинуваченим чи іншою особою на рахунок: UA158201720355259002000002265; МФО: 820172; Код отримувача: 26289647; Банк отримувача: ДКС України, м.Київ, та обов`язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 10.04.2020 року прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, з огляду на те, що надалі є обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо продовження йому строку тримання під вартою, оскільки підстав вважати, що він буде будь-яким чином перешкоджати розгляду кримінального провадження немає, просив застосувати до нього інший більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат Доронін А.П. в свою чергу підтримав позицію обвинуваченого і також просив змінити останньому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що обраний запобіжний захід є невиправданим, а зазначені ризики прокурором не доведені.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що у вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, підтримує позицію обвинуваченого та його захисника.

Заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині, а також відсутність будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у суду немає обґрунтованих підстав вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Одночасно, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність судимостей.

Як вбачається з реєстру матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 був обраний 26.12.2019 року строком до 22.02.2020 року.

В подальшому, ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.02.2020 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 19.04.2020 року та визначено заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 грн. 00 коп., і обов`язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії розгляду, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, за клопотанням прокурора на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, який є тяжким злочином, наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, враховуючи, що він може вчинити інший злочин, вважає за необхідне продовжити йому тримання під вартою на строк до 60 днів.

Заслухавши з цього приводу думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підставне, а обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою належить продовжити на строк 60 днів. При цьому, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обставини по даному кримінальному провадженні з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, так як такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину (ст.12 КК України), а також те, що він вчинив даний злочин в період незнятої та непогашеної судимості.

За сукупності всіх обставин, приймаючи до уваги дані про його особу, сімейний стан, наявність судимості, суд прийшов до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 19.04.2020 року, до зазначеної дати неможливо завершити розгляд кримінального провадження, а тому обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Суд, при розгляді цього питання бере до уваги, зокрема те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації). Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , суд врахував дані про його особу (раніше неодноразово судимий), його соціальні зв`язки (не працює, неодружений, на утриманні немає нікого), наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також тяжкість покарання за злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_2 , його вік, стан здоров`я і прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може ухилятися від суду та не виконувати процесуальні рішення (ризик переховування), іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Крім того, обвинуваченим не надано суду будь-яких доказів про зменшення чи відсутність ризиків, які були підставою для обрання йому міри запобіжного заходу та які можуть бути підставою для зміни стосовно нього запобіжного заходу на більш м`який ніж тримання під вартою.

Враховуючи викладене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 08.06.2020 року включно.

Розмір застави, визначений ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.02.2020 року в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 коп. та обов`язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_2 слід залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задоволити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мелітополь, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 08 червня 2020 року до 13 годин 00 хвилин.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.

Розмір застави, визначений ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.02.2020 року в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 коп. та обов`язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.

На ухвалу суду протягом семи днів з моменту її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Грещук Р.П.