Рішення № 88709282, 09.04.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7252/19

2/215/946/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Махоні Н.Ю.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 20177 грн. 99 коп. – заборгованості за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 30.09.2015, з яких: 6327 грн. 37 коп. – заборгованість за кредитом; 2659 грн. 96 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також 11190 грн. 66 коп. – пені. При цьому посилається на те, що відповідачу згідно з вказаним договором було надано кредит у розмірі 6937 грн. 35 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У порушення умов договору відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, його заборгованість станом на 18.11.2019 складає 20177 грн. 99 коп. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судовий збір у розмірі 1921 грн.

Ухвалою від 24.01.2020 відкрито провадження у даній справі, визначено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 02.03.2020.

Ухвалою від 02.03.2020 розгляд справи було відкладено на 09.04.2020 в зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача та поверненням від нього копій ухвали від 24.01.2020 разом із позовною заявою з додатками з відміткою пошти про причини невручення: за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідач у судове засідання 09.04.2020 повторно не з`явився, повідомлення про дату, час і місце судового засідання, направлене йому за місцем його реєстрації, повернуто до суду з відміткою пошти про причини невручення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з положеннями ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації.

Представник позивача у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи в його відсутність та надав згоду на заочний розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, без поважних причин або без повідомлення причин, за відсутності у справі поданого ним відзиву, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів (ухвалює заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 30.09.2015 (далі – кредитний договір) позичальнику ОСОБА_1 (відповідачу) з метою створення сприятливих умов для виконання останнім зобов`язань за кредитним договором №SAMDN52000130135385 від 23.12.2013 (далі – Договір 1), №SAMDNWFС00000034095 від 18.11.2013 (далі – Договір 2) зменшено розмір заборгованості за Договором 1, яка виникла з дати надання Позичальнику кредиту, а саме: відсотків на 238,38 грн., комісію на 199,22 грн., штраф на 959,81 грн.. Заборгованість по Договору 1 із дати підписання Генеральної угоди складає 3473,43 грн.. Дата кінцевого погашення заборгованості за Договором 1 – 30.09.2016. Також відповідачу зменшено розмір заборгованості за Договором 2, яка виникла з дати надання Позичальнику кредиту, а саме: відсотків на 256,89 грн. та комісію на 180,71 грн.. Заборгованість по Договору 2 із дати підписання Генеральної угоди складає 3925,64 грн.. Дата кінцевого погашення заборгованості за Договором 2 – 30.09.2016.

Крім того, умовами даної Генеральної угоди визначено, що відповідачу надається терміновий кредит у розмірі 6937 грн. 37 коп. на строк 12 місяців, із 30.09.2015 по 30.09.2016 шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 6937,37 грн. в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,833% у місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: з «1» по «25» число кожного місяця, шляхом надання Банку грошових коштів (щомісячний платіж) в сумі 610,34 грн. для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також інших витрат відповідно до Умов і правил. (а.с.7).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписаний договір разом з запропонованими ПАТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.7, зворот).

Відповідно до п.1.1.3.2.11 Умов і правил Банк має право проводити договірне списання відкритих у Банку рахунків Клієнта в погашення кредитної заборгованості Клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких Клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у Клієнта зважаючи на невиконані зобов`язання перед Банком.

Відповідачем узяті на себе зобов`язання належним чином не виконувалися.

У результаті невиконання умов кредитного договору станом на 18.11.2019 відповідач має заборгованість у сумі 20177 грн. 99 коп., яка складається з наступного:

6327 грн. 37 коп. – заборгованість за кредитом;

2659 грн. 96 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом,

11190 грн. 66 коп. – пені (розрахунок а.с.5).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору. В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Як вбачається з вищевказаного розрахунку відповідачем погашення кредитної заборгованості не здійснювалося в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 6327 грн. 37 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки зазначена заборгованість у цій частині підтверджується належними та допустимими доказами.

Щодо заборгованості за відсотками та пенею, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.

Пунктом 2.1 Генеральної угоди від 30.09.2015 визначено, що дата останнього повернення коштів позичальником ОСОБА_1 має бути не пізніше 30.09.2016 (а.с. 7).

Оскільки строк дії даного кредитного договору закінчився 30.09.2016, то у позивача відсутні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом, починаючи з 01 жовтня 2016 року.

З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що загальна сума нарахованих відповідачу відсотків за період із 30.09.2015 по 30.09.2016 складає 701,99 грн. та підлягає стягненню з останнього.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Із змісту Генеральної угоди вбачається, що нею не передбачено умов нарахування пені, її розмір та підстави такого нарахування. Не містить умов такого нарахування і анкета-заява, копія якої додана до позовної заяви.

Роздруківку із сайту позивача з Умовами та Правилами надання банківських послуг суд оцінює критично, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Також суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, яка регулює правовідносини по договору приєднання, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період із часу виникнення спірних правовідносин (30.09.2015) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (08.12.2019 згідно з поштовим штемпелем на конверті, а.с.42), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві та Генеральній угоді домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов і правил надання банківських послуг, затверджених Наказом від 06.03.2010 №СП-2010-256, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Зазначений висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не виконав умови Генеральної угоди, тому з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість за ним у розмірі 7029 грн. 36 коп., що складає суму заборгованості за кредитом – 6327 грн.37 коп. та відсотками за його користування за період із 30.09.2015 по 30.09.2016 – 701 грн.99 коп..

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню (згідно розміру задоволених вимог) понесені останнім судові витрати, а саме 669 грн. 21 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) 7029 грн. 36 коп. заборгованості за Генеральною угодою від 30.09.2015, а також 669 грн. 21 коп. – витрат по сплаті судового збору, а всього 7698 грн. 57 коп..

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 09.04.2020.

Суддя