Ухвала суду № 88707523, 06.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

06 квітня 2020 р. Справа № 120/993/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправність наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-19602/15-19-СГ від 28 жовтня 2019 року, яким його довірителю відмовлено в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (кадастровий номер земельної ділянки 0520480600:01:002:0640) орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, а тому вважає, що відповідача слід зобов`язати надати такий дозвіл.

10 березня 2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача, у якому вказав на те, що його довіритель не працює та не отримує доходу.

Ухвалою від 10 березня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено семиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків з тих підстав, що позивачем не надано документу про сплату судового збору за звернення до суду або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

24 березня 2020 року до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджується вручення копії ухвали від 10 березня 2020 року позивачеві.

Жодних доказів на виконання вимог ухвали від 10 березня 2020 року від позивача на адресу суду не надходило.

Водночас, у прохальній частині позовної заяви представник позивача просив звільнити позивача від сплати судового збору, що розцінюється судом як відповідне клопотання. Подане клопотання обгрунтоване тим, що ОСОБА_1 є членом багатодітної сім`ї, а також не працює та не має доходу.

Розглянувши клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, зважаю на таке.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (частина 5 статті 161 КАС України).

Частиною 1 статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічну норму містить і Закон України "Про судовий збір", підпунктом "г" пункту 2 частини 1 статті 8 якого передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, зокрема, якщо позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Разом з тим, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" багатодітна сім`я - сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

При цьому, відповідно до приписів статті 13 "Про охорону дитинства" підтвердженням статусу багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї є посвідчення.

Відтак, зважаючи на те, що позивач має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 , що видане Управлінням соціальної та молодіжної політики Бершадської районної державної адміністрації 11 листопада 2019 року, тому доходжу висновку про наявність підстав для задоволення поданого клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового розміру на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 КАС України, що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Водночас, пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, що розцінюється судом як відповідне клопотання.

Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, зважаю на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими КАС України, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 1, 2 та 3 статті 12 КАС України).

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких наступні: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Водночас, у частині 6 статті 12 КАС України наведено орієнтовний перелік справ незначної складності, серед яких визначено і інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Варто звернути увагу на те, що вказаним вище положенням кореспондуються приписи частини 2 статті 257 КАС України, згідно із якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відтак, з аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які містяться у переліку, передбаченому частиною 4 статті 12 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку, що подане представником позивача клопотання є необгрунтованим та задоволенню не підлягає, а тому розгляд справи слід здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Також у прохальній частині позовної заяви представник позивача просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області належним чином засвідчені копії наступних документів: колективного клопотання із відповідними додатками до нього, а також інших документів, які є в розпорядженні відповідача (наказу про проведення інвентаризації земельної ділянки, щодо якої подавалось клопотання та правовстановлюючі документи на земельну ділянку з кадастровим номером 0520480600:01:002:0640, а також технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 0520480600:01:002:0640) та Поземельної книги, яка відкрита на вказану земельну ділянку), що розцінюється судом як клопотання про витребування відповідних доказів.

Розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, зважаю на таке.

У статті 9 КАС України, окрім інших принципів адміністративного судочинства, закріплено й принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Так, частиною 1 статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина 2 статті 79 КАС України). Відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву (частина 3 статті 79 КАС України).

Статтею 80 КАС України врегульовано правила витребування доказів, частиною 1 якої визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

При цьому, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 КАС України).

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).

Керуючись наведеними вище нормами, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи доходжу висновку про обгрунтованість клопотання щодо витребування у відповідача належним чином засвідченої копії клопотання ОСОБА_1 , з яким він звертався до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, із відповідними до нього додатками (у разі наявності таких).

Водночас, клопотання в частині витребування інших доказів є необгрунтованим та не підлягає задоволенню, адже у наказі, який оскаржується, не містяться посилання на будь-який із тих доказів, про витребування яких клопоче представник позивача.

Керуючись статтями 9, 12, 79, 80, 94, 160, 161, 168, 171, 248, 262 КАС України

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Відмовити в задоволенні клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України у строк, що не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), про що йдеться у пункті 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу після отримання відзиву подати відповідь на відзив в порядку статті 163 КАС України у строк, що не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), про що йдеться у пункті 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України. Копія відповіді на відзив одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу після отримання відповіді на відзив подати заперечення в порядку статті 164 КАС України у строк, що не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), про що йдеться у пункті 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України. Копія заперечення одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити частково. Витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та зобов`язати надати до початку розгляду справи по суті належним чином засвідчені копії клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок із відповідними до нього додатками (у разі наявності таких).

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідачу також надіслати позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович