Рішення № 88707123, 31.03.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2020 р. Справа № 924/63/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Гораєвського Ігоря Леонідовича

до державного підприємства "Ганнопільський спиртовий завод"

про стягнення 18570 грн. заборгованості (з компенсації вартості товару), 1604,06 грн. 3% річних, 5043,61 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

У засіданні 31.03.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач звернувся до суду із позовом до державного підприємства "Ганнопільський спиртовий завод" про стягнення за договором зберігання №1 від 15.05.2005 року 18570 грн. основного боргу (заборгованості з компенсації вартості товару), 1604,06 грн. 3% річних (за період з 06.03.2017р. по 21.01.2020р.), 5043,61 грн. інфляційних втрат (за період з 06.03.2017р. по 21.01.2020р.).

В обґрунтування поданої позовної заяви позивач відзначив, що 15.05.2005р. між фізичною особою-підприємцем Гораєвським Ігорем Леонідовичем (поклажодавець) та ДП «Ганнопільський спиртовий завод» (зберігач) було укладено договір зберігання №1, відповідно до умов якого зберігач прийняв і зобов`язався зберігати продукцію, передану поклажодавцем, та повернути продукцію в переданій кількості, а поклажодавець зобов`язався виплатити за це винагороду. Відповідно до додатку №1 до договору, а саме специфікації №1, а також акту приймання-передачі, фізичною особою-підприємцем Гораєвським Ігорем Леонідовичем (поклажодавцем) було передано на збергіання ДП «Ганнопільський спиртовий завод» (зберігачу) 43,5 тонн фуражної кукурудзи ДОСТ 13634-90 на загальну вартість 18570 грн.

Однак, як вказує позивач ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.10.2006р. було порушено провадження у справі № 2/250-Б про визнання банкрутом ДП «Ганнопільський спиртовий завод», та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заходи їх забезпечення. При цьому, як зазначив позивач, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.12.2007р. було затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника ДП «Ганнопільський спиртовий завод» на загальну суму 2268047,44 грн., в тому числі і вимоги фізичної особи-підприємця Гораєвського Ігоря Леонідовича у сумі 18570 грн. В подальшому, як стверджує позивач, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.02.2017р. було припинено провадження у справі про банкрутство ДП «Ганнопільський спиртовий завод». При цьому, позивач зауважив, що ДП «Ганнопільський спиртовий завод» не виконав зобов`язання за договором зберігання №1 від 15.05.2005р. щодо збереження та повернення товару на загальну суму 18570 грн., хоча вимоги по поверненню коштів були визнані та затверджені в реєстрі вимог кредиторів ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.12.2007р., однак не погашені до цього часу.

Таким чином, враховуючи, що після припинення провадження у справі про банкрутство ДП «Ганнопільський спиртовий завод», останнім не виконано зобов`язання щодо компенсації вартості товару за договором зберігання №1 від 15.05.2005р. на загальну суму 18570 грн., позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, при цьому, у своєму клопотанні просить суд розглянути справу 31.03.2020р. за його відсутності.

Незважаючи на те, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), відзив на позов не подав, позовні вимоги не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, враховуючи при цьому закінчення передбаченого законом строку розгляду справи та зміст положення ст. 202 ГПК України, яка передбачає випадки, у яких суд може розглядати справу за відсутності учасника справи.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено таке.

15.05.2005р. між фізичною особою-підприємцем Гораєвським Ігорем Леонідовичем (поклажодавцем) та державним підприємством "Ганнопільський спиртовий завод" (зберігачем) укладено договір № 1 (далі договір), відповідно до якого зберігач приймає і зобов`язується зберігати продукцію, передану поклажодавцем, та повернути цю продукцію в переданій кількості, а останній зобов`язується виплатити зберігачеві за це винагороду відповідно до умов даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно із п. 1.2. договору поклажодавець передає зберігачеві на збереження кукурудзу фуражну.

Як передбачено п. 3.1. договору зберігач зобов`язаний, зокрема: забезпечити умови для збереження прийнятої продукції; зберігати продукцію, яку передав поклажодавець протягом терміну дії даного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору поклажодавець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати зберігачу винагороду.

Згідно із п. 4.1. договору розмір винагороди зберігача за послуги по збереженню за один місяць складає 1 гривня.

Як передбачено п. 5.1. договору за невиконання чи неналежне виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за даним договором винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні всі понесені збитки, у т.ч. неотриманні доходи, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.2. договору збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею пошкодженням продукції, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) продукції - у розмірі її вартості; у разі, пошкодження (псування) продукції - у розмірі суми, на яку знизилась її вартість.

Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 15 травня 2016р. і може автоматично продовжуватися на той же самий термін і на тих же самих умовах, що були передбачені даним договором, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу, у письмовій формі, про його (договір) припинення за 1 місяць до закінчення його дії (п. 8.1.).

Договір скріплено підписами та печатками обох сторін.

До договору доданий додаток № 1 від 15.05.2005р. де зазначено, що між фізичною особою-підприємцем Гораєвським Ігорем Леонідовичем (поклажодавцем) передано на зберігання продукцію - фуражну кукурудзу ДОСТ 13634-90, кількістю 435 тонн, вартістю 18570 грн.

15.05.2005р. між фізичною особою-підприємцем Гораєвським Ігорем Леонідовичем (поклажодавцем) та державним підприємством "Ганнопільський спиртовий завод" (зберігачем) складено, скріплено підписами та печатками обох сторін акт прийому-передачі на підставі договору зберігання № 1 від 15.05.2005р., відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання товар - фуражну кукурудзу ДОСТ 13634-90, кількістю 435 тонн, вартістю 18570 грн.

У листі від 04.01.2008р., адресованому ОСОБА_1 , розпорядник майна Грицай повідомив про те, що майнові вимоги до боржника ДП «Ганнопільський спиртовий завод» в сумі 18570 грн. визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, який затверджений ухвалою господарського суду Хмельницької області 20.12.2007р.

20.12.2007р. господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу по справі № 2/250-Б за заявою приватного підприємства „Прус" до державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" про визнання банкрутом, відповідно до якої затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" у сумі 2268047,44грн.

Ухвалою суду від 20.12.2007р. встановлено, що до реєстру вимог кредиторів державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" підлягають включенню визнані вимоги: заборгованість по заробітній платі працівників підприємства за три останні місяці перед порушенням справи про банкрутство у сумі 148698,82грн. (перша черга), попередня заборгованість з виплати заробітної плати у сумі 246108,67грн. (друга черга); управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута у сумі 356913,25грн основний платіж (друга черга), 83282,20грн. штраф, пеня (шоста черга); Славутської об`єднаної державної податкової інспекції у сумі 23721,38грн. основний платіж (третя черга), 5063,24грн. штраф, пеня (шоста черга); Славутського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Славута (з врахуванням поданої 12.10.2007р. заяви про зменшення суми вимог) у сумі 806,09грн. основний платіж (друга черга); 865,65грн. - пеня (шоста черга); відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі м. Славута у сумі 6939,85грн. основний платіж (друга черга); ВАТ „Укртелеком" в особі Славутського центру електрозв`язку №7 м. Славута у сумі 2975,77грн. основний борг (четверта черга), 62,21 грн. - пеня (шоста черга); ТОВ „Агровестпостач" м. Київ у сумі 541846,10грн. (четверта черга); ЗАТ КБ „Приватбанк" м. Дніпропетровськ в особі Хмельницької філії у сумі 252997,46 грн. основний борг (четверта черга), 17208,10 грн. пеня (шоста черга); Славутська районна організація профспілки працівників агропромислового комплексу м. Славута у сумі 6568,74 грн. (четверта черга); ТОВ „Перун-95" м. Київ у сумі 9107грн. (четверта черга); фізичної особи-підприємця Гораєвського Ігоря Леонідовича м. Київ у сумі 18570 грн. (четверта черга); державного підприємства „Довжоцький спиртовий завод" с. Довжок Кам`янець-Подільського району у сумі 11391,43коп. (четверта черга); приватного підприємства „Прус" м. Дніпропетровськ у сумі 524344,80грн. (четверта черга); фізичної особи-підприємця Гораєвського Василя Леонідовича м. Київ у сумі 8495,68грн. (четверта черга).

01.02.2017р. господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу по справі №2/250-Б за заявою приватного підприємства „Прус" до державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" про визнання банкрутом, відповідно до якої: провадження у справі №2/250-Б про банкрутство державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" припинено; дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинено; процедуру розпорядження майном державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" та повноваження розпорядника майна боржника - ДП „Ганнопільский спиртзавод" Грицая Леоніда Миколайовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 551 від 19.03.2013р. припинено; зобов`язано державного реєстратора ЦНАП виконавчого комітету Славутської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру запис про порушення провадження у справі про банкрутство - державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод".

В матеріалах справи також наявні: копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1000268530 від 26.11.2019р.; Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1006221490 від 21.01.2020р. тощо.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач звернувся до суду із позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як передбачено ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як передбачено ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до ст.ст. 950, 951 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Як встановлено судом, 15.05.2005р. між фізичною особою-підприємцем Гораєвським Ігорем Леонідовичем (поклажодавцем) та державним підприємством "Ганнопільський спиртовий завод" (зберігачем) укладено договір № 1, відповідно до умов якого зберігач приймає і зобов`язується зберігати продукцію, передану поклажодавцем, та повернути цю продукцію в переданій кількості, а останній зобов`язується виплатити зберігачеві за це винагороду відповідно до умов даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи 20.12.2007р. господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу по справі № 2/250-Б за заявою приватного підприємства „Прус" до державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" про визнання банкрутом, відповідно до якої затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" у сумі 2268047,44грн. та зазначено, що до реєстру вимог кредиторів державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" підлягають включенню визнані вимоги, зокрема, фізичної особи-підприємця Гораєвського Ігоря Леонідовича м. Київ у сумі 18570 грн. (четверта черга).

В подальшому, як встановлено судом, 01.02.2017р. господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу по справі №2/250-Б за заявою приватного підприємства „Прус" до державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" про визнання банкрутом, відповідно до якої: провадження у справі №2/250-Б про банкрутство державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" припинено; дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинено; процедуру розпорядження майном державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" та повноваження розпорядника майна боржника - ДП „Ганнопільский спиртзавод" Грицая Леоніда Миколайовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 551 від 19.03.2013р. припинено; зобов`язано державного реєстратора ЦНАП виконавчого комітету Славутської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру запис про порушення провадження у справі про банкрутство - державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод".

При цьому, судом зауважується, що умовами договору, а саме п. 5.2. договору визначено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею пошкодженням продукції, відшкодовуються зберігачем, зокрема,: у разі втрати (нестачі) продукції у розмірі її вартості.

Однак, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав зобов`язання за договором зберігання № 1 від 15.05.2005р. щодо збереження та повернення товару на загальну суму 18570 грн., вартість якого визначена у специфікації № 1 від 15.05.2005р. із порушення п. 3.1. договору.

Також, судом відзначається, що відповідно до п. 5.1. договору за невиконання чи неналежне виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за даним договором винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні всі понесені збитки, у т.ч. неотриманні доходи, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1604,06 грн. 3% річних (за період з 06.03.2017р. по 21.01.2020р.), 5043,61 грн. інфляційних втрат (за період з 06.03.2017р. по 21.01.2020р.).

При цьому, відповідачем належними та допустимими доказами факту відсутності заборгованості та її розмір в сумі 18570 грн. не спростовано, доказів погашення вказаної заборгованості в добровільному порядку не надано.

При цьому, судом звертається увага на те, що при проведенні перерахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про правомірність нарахування позивачем стягнення з відповідача 1604,06 грн. 3% річних, 5043,61 грн. інфляційних втрат, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог та положення договору зберігання № 1 від 15.05.2005р., суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача існуючої станом на час подання позову та на час вирішення спору заборгованості у вигляді 18570 грн. заборгованості (з компенсації вартості товару), 1604,06 грн. 3% річних, 5043,61 грн. інфляційних втрат, що виникла внаслідок того, що відповідач не виконав свої зобов`язання, визначені умовами вищезазначеного договору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача. При цьому, при складанні повного тексту рішення судом звертається увага на те, що строк апеляційного оскарження (а отже, і набрання чинності рішенням) в силу положень ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України продовжено на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Ганнопільський спиртовий завод" (Хмельницька область, Славутський район, село Ганнопіль, ідентифікаційний код 00374893) на користь фізичної особи-підприємця Гораєвського Ігоря Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 18570 грн. заборгованості (з компенсації вартості товару), 1604,06 грн. 3% річних, 5043,61 грн. інфляційних втрат, 2102 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.04.2020р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 17/1, кв. 6 ); 3 - відповідачу (30030, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Ганнопіль).