Рішення № 88706586, 09.04.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.2020 Справа № 905/323/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівельна компанія "Гормак" (код ЄДРПОУ 38164000, адреса: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, буд. 192, оф.35),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" ( код ЄДРПОУ 24820699, адреса: 85327, Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, буд. 2),

про: стягнення 345.776,97 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівельна компанія "Гормак" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" боргу в розмірі 345.776,97 грн., крім того судовий збір за розгляд справи у сумі 5186,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару за договором поставки №01.10-16 ТМЦ від 03.10.2016 (специфікації № 26/6 від 27.06.2018, № 04/07 від 04.07.2018, № 17/7 від 17.07.2018, № 24/7 від 24.07.2018).

На підтвердження вимог надано суду: договір поставки №01.10-16 ТМЦ від 03.10.2016; специфікації: № 26/6 від 27.06.2018, № 04/07 від 04.07.2018, № 17/7 від 17.07.2018, № 24/7 від 24.07.2018; видаткові накладні: № 61 від 27.06.2018, № 62 від 17.07.2018, № 68 від 17.07.2018, № 69 від 24.07.2018; товарно-транспортні накладні: №61 від 27.06.2018, № 62 від 04.07.2018, № 68 від 17.07.2018, № 69 від 24.07.2018; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма М-2): №ИН 0017 від 04.06.2018, № ИЛ 0012 від 02.07.2018, № ИЛ 0028 від 16.07.2018; лист вих.№ 27/11-01 від 27.11.2019 з відміткою про вручення за вх..№855 від 28.11.2019; претензію № 04/12-01 від 04.12.2019 з доказами надсилання листом з описом вкладення 06.12.2019, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікатором 8412206709117, інвентаризаційне повідомлення станом на 30.11.2019, статутні документи підприємства, копії яких долучено до матеріалів справи.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/323/20 визначено суддю Величко Н.В. (витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2020).

Ухвалою від 14.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/323/20; визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 12.03.2020; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру; явка представників сторін у судове засідання визнана необов`язковою.

02.03.2020 від відповідача до канцелярії Господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву №79 від 28.02.2020 (вх.№4582/20), в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на фінансово-економічну кризу, відсутність державної підтримки вугільної галузі, які призвели до зростання боргу ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» перед ТОВ «Машинобудівельна компанія «Гормак», на що ні позивач, ні відповідач не розраховували при укладенні договору і не могли передбачити їх настання. Відповідач вказує, що через незалежні від нього обставини, він не має можливості сплатити заборгованість за договором № 01.10-16 від 03.10.2016.

До відзиву додано докази направлення його копії позивачу (поштовий чек та опис вкладення у лист).

Ухвалою від 12.03.2020 відкладено розгляд справи на 09.04.2020; повідомлено позивача та відповідача про дату та час розгляду справи; визнано явку уповноважених представників сторін у судове засідання необов`язковою.

12.03.2020 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№5418/20).

18.03.2020 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив б/н від 13.03.2020 (вх.№5875/20), в якій викладено заперечення проти доводів відповідача, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання, що відбулось 09.04.2020, позивач та відповідач своїх представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження; суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі; при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення; судові дебати не проводяться; також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, а також оскільки явка представників сторін обов`язковою визнана не була, позивач та відповідач повідомлені про розгляд справи належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівельна компанія "Гормак" (надалі - Продавець, Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (надалі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № 01.10-16 ТМЦ від 03.10.2016 (надалі - договір), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві ТМЦ, визначені у Специфікаціях до цього договору (надалі іменується "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити за його. Найменування, марка одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються Специфікаціями, що є додатком до цього Договору (п.п.1.1., 1.2. договору).

Кількість та комплектність Товару визначається Специфікаціями. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у Специфікації. Товар має бути придатний для мети використання (п.п.2.1., 2.2. договору).

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що Строк поставки Товару, узгоджено сторонами у специфікації. Перехід права власності відбувається в момент поставки Товару, та оформлюється підписанням видаткової накладної.

Згідно п.п. 4.1. - 4.3. договору вартість Товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в Специфікаціях виходячи з встановленої вартості одиниці Товару. Ціна договору складається з суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього Договору. Вартість Товару є твердою та перегляду не підлягає з моменту підписанням відповідної Специфікації. Оплата Товару за даним Договором здійснюється Покупцем в безготівковому порядку в національній валюті. Розрахунки за Товар здійснюються наступним чином: 100 % вартості Товару сплачується Покупцем впродовж 30 (тридцяти) банківських днів із моменту поставки Товару (підписання Покупцем видаткової накладної).

Товар вважається переданим та переходить у власність Покупця після підписання сторонами видаткової накладної, яку Постачальник надає Покупцю з іншими документами, вказаними в п.3.4. Договору. Прийняття-передання проводиться за кількістю та якістю згідно Специфікації. Покупець зобов`язаний прийняти Товар та підписати видаткові накладні на Товар за умови відсутності зауважень щодо кількості та якості товару. (п.п. 5.1 - 5.3. договору).

Відповідно до п.6.3. договору за порушення строку оплати Товару, вказаного п. 4.3. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості своєчасно несплаченого Товару, за кожен день прострочки оплати.

Зміна або розірвання Договору допускаються за письмовою згодою сторін. (п.8.1 договору)

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2016 року. У випадку, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то цей Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік. (п.п.10.1., 10.2. договору).

Пунктами 11.1., 11.2. договору передбачено, що будь-які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені у письмовому вигляді та підписані уповноваженими на це представниками сторін. Документи надані шляхом факсимільного або електронного зв`язку мають юридичну силу до надання оригіналів.

В Специфікаціях до договору сторони узгодили асортимент, кількість та вартість Товару, а саме: № 27/06 від 27.06.2018 на суму 61.440,40 грн., № 04/07 від 04.07.2018 на суму 210.872,96 грн., № 17/07 від 17.07.2018 на суму 90.888,00 грн., 24/07 від 24.07.2018 на суму 31.728,00 грн.

Договір та специфікації до нього підписані без зауважень та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018р. по справі №5023/3905/12.

Договір №01.10-16 ТМЦ від 03.10.2016 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним повністю чи частково визнано не було, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Також в матеріалах справи відсутні докази зміни або розірвання цього договору у порядку, обумовленому сторонами в п.8.1 договору.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №01.10-16 ТМЦ від 03.10.2016 як підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору № 01.10-16 ТМЦ від 03.10.2016 позивач передав, а відповідач прийняв без зауважень:

за видатковою накладною № 61 від 27.06.2018 та товарно-транспортною накладною № Р61 від 27.06.2018 товар на загальну суму 61.440,00 грн. з ПДВ (корпус спіральний 8с8 кількістю 1 од., стакан задній 8с8 кількістю 1 од.). Повноваження представника відповідача підтверджуються довіреністю на отримання цінностей № ИН0017 від 04.06.2018;

за видатковою накладною № 62 від 04.07.2018 та товарно-транспортною накладною № Р62 від 04.07.2018 товар на суму 210.872,96 грн. з ПДВ (вал 12НДС кількістю 5 шт, вал ШН-250 кількістю 5 шт, втулка захисна 12НДС кількістю 6 шт, втулка ШН-250 кількістю 5 шт, грундбукса 12НДС кількістю 6 шт, колесо робоче 12НДС.01.00.01 кількістю 4 шт, колесо робоче ШН-250 кількістю 6 шт, кільце ущільнювальне 12НДС кількістю 8 шт, корпус спіральний ШН-250 кількістю 1 шт, кронштейн ШН-250 кількістю 1 шт, пневмобалон ОМ-24 кількістю 4 шт, сито ротор ЦфШнГ кількістю 1 шт). Повноваження представника відповідача підтверджуються довіреністю на отримання цінностей № ИЛ0012 від 02.07.2018;

за видатковою накладною № 68 від 17.07.2018 та товарно-транспортною накладною №Р68 від 17.07.2018 - товар на загальну суму 90.888,00 грн. з ПДВ (колесо робоче 8с8 кількістю 2 шт, корпус спіральний ШН-50 кількістю 1 шт, кронштейн ШН-50 кількістю 1 шт, вал ШН50 (в зборі) кількістю 1 шт, кришка передня ШН-50 кількістю 1 шт, колесо робоче ШН-50 кількістю 1 шт). Повноваження представника відповідача підтверджуються довіреністю на отримання цінностей № ИЛ0028 від 16.07.2018;

за видатковою накладною № 69 від 24.07.2018 та товарно-транспортною накладною №Р69 від 24.07.2018 - товар на загальну суму 31.728,00 грн. з ПДВ (пневмобалон ОМ-24 кількістю 6 шт, полу муфта МЦ-1 кількістю 2 шт). Повноваження представника відповідача підтверджуються довіреністю на отримання цінностей № ИЛ0028 від 16.07.2018.

Всього за переліченими накладними поставлено відповідачу товару на загальну суму 394.928,96 грн.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження повернення отриманого товару позивачу, пред`явлення відповідачем будь-яких претензій позивачу щодо кількості, якості чи комплектності поставленого товару.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У пункті 4.3 Договору № 01.10-16 ТМЦ від 03.10.2016 сторони обумовили, що оплата Товару за даним Договором здійснюється Покупцем в безготівковому порядку в національній валюті. Розрахунки за Товар здійснюються наступним чином: 100 % вартості Товару сплачується Покупцем впродовж 30 (тридцяти) банківських днів із моменту поставки Товару (підписання Покупцем видаткової накладної).

З огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок оплатити отриманий товар:

за видатковою накладною № 61 від 27.06.2018 на загальну суму 61.440,00 грн. з ПДВ у строк до 09.08.2018;

за видатковою накладною № 62 від 04.07.2018 на суму 210.872,96 грн. з ПДВ у строк до 15.08.2018;

за видатковою накладною № 68 від 17.07.2018 на загальну суму 90.888,00 грн. з ПДВ у строк до 29.08.2018;

за видатковою накладною № 69 від 24.07.2018 на загальну суму 31.728,00 грн. з ПДВ у строк до 05.09.2018.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження здійснення відповідачем розрахунків за отриманий товар за цим договором повністю чи частково (платіжні доручення, виписки банку про рух коштів по рахунку тощо).

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з листом вих.27/11-01 від 27.11.2019, в якому просив погасити заборгованість за договором № 01.10-16 ТМЦ від 03.10.2016 в розмірі 345.776,97 грн.

Такий лист відповідач отримав 28.11.2019 за вх.№855, про що свідчить відповідна відмітка в нижньому правому куті листа.

06.12.2019 позивач надіслав поштою відповідачу претензію вих.04/12-01 від 04.12.2019 щодо сплати суми заборгованості у розмірі 345.776,97 грн. протягом 10 днів з моменту отримання цієї претензії.

Вказана претензія отримана відповідачем 09.12.2019, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікатором 8412206709117.

Проте, вимоги листа та претензії відповідачем виконано так і не було, заборгованість за отриманий товар позивачу не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором поставки виконав належним чином, здійснив поставку товару на загальну суму 394.928,96 грн., однак відповідач свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати такого товару не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Позивач стверджує, а відповідач не спростовує, що ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» має перед ТОВ «Машинобудівельна компанія «Гормак» заборгованість у розмірі 345.776,97 грн.

Відповідач у відзиві обставини порушення зобов`язань щодо оплати товару не заперечував та вказав на скрутне фінансове становище Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська", що і стало підставою для порушення строків розрахунків з позивачем.

Суд враховує, що статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Проте, відповідачем доказово не обгрунтовано суду дійсного скрутного фінансового становища підприємства як і не доведено наявності інших обставин, які б давали достатньо підстав для невиконання взятих на себе зобов`язань.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, господарський суд вважає що позов про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 345.776,97 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аргументи, наведені позивачем щодо наявності підстав для задоволення позову, відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства, а права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду, були порушені відповідачем, тому відповідно підлягають захисту.

За таких обставин, оскільки відповідачем належними доказами не спростовано доводів позивача, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням судових витрат за розгляд цієї справи на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (код ЄДРПОУ 24820699, адреса: 85327, Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівельна компанія "Гормак" (код ЄДРПОУ 38164000, адреса: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, буд. 192, оф.35) заборгованість в розмірі 345.776,97 грн. (триста сорок п`ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень, 97 коп.), а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 5186,65 грн. (п`ять тисяч сто вісімдесят шість гривень, 65 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2020.

Суддя Н.В. Величко