Ухвала суду № 88705419, 09.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5143/20

Провадження №: 2/755/2978/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, -

у с т а н о в и л а:

07.04.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів.

Ухвалою суду від 09.04.2020 року відкрито провадження у справі.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову у якій просить суд вжити заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій по відношенню до квартири АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів.

Вимоги заяви мотивовано тим, що проведені електронні торги з продажу вказаної квартири, на переконання позивача, відбулись у незаконний спосіб і невжиття заходів забезпечення позову саме у спосіб про який просить позивач може вплинути на ефективність захисту прав та інтересів позивача. На даний час електронні торги перебувають на етапі складання Акту про проведені електронні торги державним виконавцем і якщо заходів забезпечення позову не буде вжито, переможець електронних торгів зможе зареєструвати за собою право власності на квартиру, внаслідок чого буде ускладнений процесуальний механізм захисту прав позивача на житло та у разі задоволення позову, позивач буде змушений додатково звертатись до суду із заявою про витребування майна із чужого володіння. Таким чином, захист прав позивача та дітей, які зареєстровані у квартирі, затягнеться на значний проміжок часу. Тому ефективний захист прав та інтересів можливий тільки за умови, якщо реєстрація права власності на квартиру за новим власником не відбудеться. Якщо у задоволенні заяви про забезпечення позову буде відмолено, позивач та діти будуть позбавлені права користування житлом та фактично залишаться безпритульними. У тому разі якщо суд вирішить, що забезпечення позову може завдати збитків відповідачам, позивач готова внести на депозит суду суму у розмірі 5000,00 грн., в якості зустрічного забезпечення.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, додатків до неї та матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про те, що вказана заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач просить заборонити вчинення реєстраційних дій стосовно квартири та вказує, що Акт про проведені електронні торги державний виконавець не склав і своє право власності на квартиру переможець електронних торгів не зареєстрував.

Вимога позивача про забезпечення позову спрямована на заборону переможцю електронних торгів зареєструвати своє право власності на нерухоме майно.

При цьому, з матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що станом на 27.03.2020 року спірна квартира зареєстрована за позивачем.

Акту про проведені електронні торги, як доказу наявності у переможця електронних торгів законної можливості зареєструвати за собою право власності на квартиру матеріали заяви не містять, та й загалом позивач посилається на те, що такого акту на теперішній час не існує.

Натомість Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.

Згідно з п.п. 4, 6 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. (п. 8 розділу Х Порядку).

При цьому, в п. 1 розділу ХІ Порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції.

За відсутності в матеріалах заяви копії акту про проведені електронні торги, відсутні докази на підтвердження наявності у переможця електронних торгів здійснити державну реєстрацію свого права власності на квартиру, як і не підтверджено загалом дійсне укладання договору купівлі-продажу майна на торгах, адже саме акт проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається хто саме є переможцем електронних торгів, ідентифікація такої особи відсутня. При цьому, спір щодо визнання електронних торгів недійсними виникає у тому числі й з покупцем, який на даний час не є учасником справи і стосовно якого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову заборонивши вчинення реєстраційних дій по відчуженій з електронних торгів квартирі.

За наведених умов суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову за відсутності доказів оформлення договірних відносин з продажу майна, які б свідчили про взагалі наявність у переможця електронних торгів права та можливості на реєстрацію права власності. Також, суд враховує, що покупець майна не є учасником справи, хоча такий спір безпосередньо стосується його інтересів як сторони оспорюваного правочину. Крім того, за відсутності акту проведення електронних торгів взагалі відсутні підтвердження дійсного виникнення спору, адже відсутні дані оформлення результатів торгів.

Суд звертає увагу позивача, що нормами цивільного процесуального закону питання залучення співвідповідача (заміни неналежного відповідача) віднесено до повноважень самого позивача.

Суд з власної ініціативи має право залучити до участі у справі лише третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Однак в даному випадку суд фактично позбавлений навіть можливості залучити покупця майна до участі у справі в якості третьої особи, оскільки матеріали позову не містять ідентифікації особи, яка придбала майно на електронних торгах. Натомість суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ст.ст. 13, 12 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 09.04.2020 року.

Суддя -