Ухвала суду № 88702778, 10.04.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1846/20

Провадження №1-кс/463/1768/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя Нор Н.В., з участю секретаря судового засідання Бойко В.В., слідчого Куцака Ю.В., розглянувши заяву адвоката Ставрук Наталії Зеновіївни поданої в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Ставрук Наталія Зеновіївна звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно, а саме просить скасувати арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.03.2020 року на майно ОСОБА_1 , а саме грошові кошти у розмірі 12700 доларів США.

Вважає, що висновки слідчого судді, які містяться в ухвалі слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.03.2020 року про накладення арешту на майно суперечать обставинам справи та не ґрунтуються на повному та всебічному незалежному дослідженні всіх істотних обставин справи, а відтак вважає таку ухвалу незаконною. Крім того ствердила, що вказані кошти не належать ОСОБА_2 , а належать її невістці ОСОБА_1 , які були подаровані її батком ОСОБА_3 після продажу квартири останнім. Крім того, дані кошти не мають жодного відношення до кримінального провадження №62020140000000134 від 04.02.2020 року, про що і було зазначено її сином ОСОБА_4 , в протоколі обшуку від 04.03.2020 року

В судове засідання адвокат та власник майна не з`явилися, хоча повідомлялися про час та місце розгляду вказаного клопотання належним чином, однак на адресу суду від адвоката Ставрук Н.З. надійшли пояснення в яких просить скасувати арешт майна та сухати справу без їх участі у зв`язку з заходами,які введені на території України для не розповсюдження коронавірусу.

Слідчий заперечував проти скасування арешту, мотивуючи це тим, що на даний час готується вручення підозри ОСОБА_2 і є достовірна інформація, що дані кошти здобуті злочинним шляхом. . Ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою.

Вивчивши зяаву про скасування арешта майна та матеріали кримінального провадження, з`ясувавши думку слідчого та врахувавши пояснення адвоката Ставрук Н.З., вважаю, що заява про скасування арешту на майно задоволенню не підлягає.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.03.2020 року було накладено арешт на майно вилучене під час обшуку 04.03.2020 року. Дана ухвала набрала законної сили.

Як вбачається з матеріалів клопотання арештоване майно визнано речовим доказом у справі, дослідження яких може відбутися тільки на стадії судового розгляду. На даний час судом не досліджено зазначені речові докази та інші пов`язані з ними докази. За таких обставин вважаю неможливим зняття арешту з майна, яке визнано речовим доказом.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що арешт майна з метою забезпечення збереження майна не обмежений його видами або колом осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, якщо таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а арешт накладений з метою їх збереження.

За таких обставин вказане рухоме майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є предметом кримінально-протиправних дій. Завданням накладення арешту у даному випадку є запобігання можливості знищення майна.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Розгляд кримінального провадження №62020140000000134, на теперішній час не завершений, а саме провадження перебуває на стадії досудового розслідування і власником майна не доведено, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Обмеження можливості розпоряджатися та володіти майном носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.

Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Також вважаю не переконливим наступне твердження, що дані кошти належать невістці ОСОБА_1 ,які вона отримала після продажу квартири її батьком ОСОБА_3 ,оскільки дійсно,як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 , була продана квартира за 729 000 гривень, однак жодних доказів того, що вказані кошти передавался його дочці ОСОБА_1 не надано слідчому судді, як і не надано договору дарування таких коштів. Крім того як вбачається з протоколу обшуку від 04.03.2020 року в ньому дійсно містяться зауваження стосовно вилучених коштів, які були зроблені ОСОБА_4 , однак дані зауваження стосувалися лише того, що вилучені кошти не співпадали з серіями та номерами коштів,які необхідно було розшукати слідчим ТУ ДБР у м. Львові. Більше зауважень на той час внесено не було. включаючи і пояснення щодо походження вказаних коштів.

З урахуванням викладеного, клопотання адвоката Ставрук Н.З., про скасування арешту майна є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.174,371-372 КПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання адвоката Ставрук Наталії Зеновіївни поданої в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна - відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: Нор Н. В.