Ухвала суду № 88702554, 10.04.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1706/20

Провадження № 1-кп/461/367/20

УХВАЛА

судового засідання

10.04.2020 року місто Львів

Колегія суддів Галицького районного суду міста Львова у складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

суддів Романюка В.Ф., Фролової Л.Д.,

за участю секретаря Івасюти Н.В.,

прокурора Пастушенка В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Горун С.П., Мотринця І.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

встановила:

у провадженні колегії суддів Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140050004435 від 27.09.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого неодноразового було продовжено.

Адвокат Горун С.П. повторно звернувся до суду з клопотанням про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, мотивуючи клопотання тим, що на даний час немає законних підстав для утримання обвинуваченого під вартою, а ризики, які мали місце при обранні запобіжного заходу істотно зменшились, адже досудове розслідування завершено, зібрані усі докази, які мають значення для справи, свідки є побічними, потерпілий у справі відсутній, посилається на невірну кваліфікацію дій обвинуваченого та його соціальні зв`язки. Вважає, що необхідним є змінити обвинуваченому запобіжний захід, не пов`язаний з обмеженням волі - цілодобовий домашній арешт.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисники клопотання підтримали, з мотивів, наведених у ньому.

Прокурор клопотання заперечив, вказуючи, що ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали і продовжують мати місце на сьогоднішній день.

Колегія суддів, дослідивши клопотання сторони захисту, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Крім ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, суд оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.

Судом встановлено, що при вирішенні питання застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, перевіривши обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого злочину, дослідивши ризики, передбачені ст. 177 КПК України та можливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, прийшов до висновку, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи ОСОБА_1 , наявні достатні підстави для утримання підозрюваного під вартою.

Докази подані стороною захисту на підтвердження доводів клопотання за переконаннням суду не спростовують ризиків врахованих при обранні та продовженні запобіжного заходу. Відсутні підстави які виключають ймовірність того, що в подальшому обвинувачений не буде переховуватись від суду, не вчинить іншого кримінальне правопорушення чи не продовжить злочинну діяльність або не буде чинити тиску на свідків.

Суд вважає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу захисником не надано суду належних доказів та не наведено доводів щодо зміни обставин, які стали причиною застосування запобіжного заходу, а також щодо зменшення чи невілювання існуючих в даному кримінальному провадженні ризиків.

Доводи захисника щодо невірної кваліфікації дій обвинуваченого можуть бути предметом оцінки за результатами судового розгляду і є передчасними.

Колегія суддів приходить до переконання, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу стороною захисту не спростовано наявності в провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не наведено обґрунтованих доводів щодо існування інших обставин, які б давали підстави вважати про можливість зміни застосованого запобіжного заходу, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних процесуальних дій, а судовий розгляд обвинувального акту ще не розпочався, докази не досліджені, свідки не допитані. При цьому, дані про особу обвинуваченого, на які посилається сторона захисту, як на підставу для зміни запобіжного заходу, самі по собі не можуть слугувати підставами для зміни запобіжного заходу.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки стороною захисту не спростовано доводів прокурора про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів -

постановила:

У задоволенні клопотання адвоката Горуна Станіслава Павловича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя В.В.Стрельбицький

Судді В.Ф. Романюк

Л.Д. Фролова