Рішення № 88701701, 07.04.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/157/20

2/311/373/2020

07.04.2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Василівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» і підписала заяву №б/н від 31 березня 2009 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач ОСОБА_1 не повернула своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку із чим станом на 28.11.2019 року виникла заборгованістьза кредитним договором в сумі 33 978,49 грн., яка складається з наступного: 12 314,95 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. простроченому тілу кредиту; 1 672,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 17 897,27 грн. – пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1594,21 грн. – штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача в повному обсязі, а також стягнути судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 24 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судові засідання представник позивача Гребенюк О.С. не з`явився, до позовної заяви надав клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача, просить задовольнити позовні вимоги та вирішити позов на підставі долучених до позову доказів, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, проте судові повістки не отримала по причині відсутності за місцем проживання. Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими

ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 07 квітня 2009 року ОСОБА_2 підписала заяву про відкриття банківського рахунку, в якій вказала свої персональні дані, підтвердила, що вона ознайомилася і згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, а також погодилася, що підписана нею заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (а.с.23).

На підставі вказаної заяви ОСОБА_2 отримала на платіжну картку НОМЕР_1 , дата відкриття рахунку 31 березня 2009 року, із встановленим кредитним лімітом в сумі 500,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць (30% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом, встановлених Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна».

При оформленні кредитної картки позичальник ОСОБА_2 також була ознайомлена з фінансовими умовами надання кредитної картки «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду», про що свідчить довідка про умови кредитування (а.с.24).

Заява позичальника від 07 квітня 2009 року і довідка про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду» від 07 квітня 2009 року містять наступні умови кредитування: базова ставка % на місяць 2,5%; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості – 1% від заборгованості за кожен день прострочки кредиту, але не менше 10 грн. на місяць, штраф при порушенні строків платежів більш ніж на 90 днів. – 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Пред`являючи вимоги про погашення кредиту, позивач просить крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за весь період користування кредитними коштами, пеню і штраф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи обслуговування кредитних карт не містять підпису відповідача. Суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що долучені до позовної заяви Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг були складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мала на увазі відповідач, підписуючи заяву, та відповідно брала на себе зобов`язання відповідач зі сплати винагороди за користування кредитом.

Верховний Суд в ухвалі від 28 листопада 2018 року справі № 362/4079/16-ц вказав, що при розгляді справ на підтвердження тих чи інших умов кредитування, банки повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або

докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, документи, долучені до позовної заяви, не є достатніми доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про отримання відповідачем Пам`ятки Клієнта, ознайомлення її саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг, та прийняття умов договору у відповідності до прийнятих клієнтом Тарифів, що в сукупності із Заявою, свідчило б про укладення у належній формі договору між сторонами про надання банківських послуг.

Отже, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правили надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не містять даних про ознайомлення відповідача і її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07 квітня 2009 року шляхом підписання заяви.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі №342/180/176 від 03 липня 2019 року.

Судом також досліджені три розрахунки заборгованості за договором б/н від 31.03.2009 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , викладені в формі таблиць. З розрахунку заборгованості станом на 31.05.2015 року вбачається, що відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом за період з 07.04.2009 року з розрахунку 30% (2,5 % на місяць) на суму заборгованості, з 01.09.2014 року з розрахунку 34,80% (2,9% на місяць) на суму заборгованості, з 01.04.2015 року з розрахунку 42% (3,5% на місяць) на суму заборгованості. З розрахунку заборгованості за договором б/н від 31.03.2009 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 03.09.2019 року, вбачається, що відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.06.2015 по січень 2016 року одночасно з розрахунку 2,7% і 3,5% на місяць, а з 23.01.2016 року з розрахунку 3,5% на місяць (42% на рік). З розрахунку заборгованості за договором б/н від 31.03.2009 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 28.11.2019 року, вбачається, що з 01.10.2019 року відповідачу нараховані відсотки на прострочений кредит згідно ст.625 з розрахунку 84%.

Одночасно з цим, заява позичальника і підписана позичальником довідка про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду» містить умови кредитування з базовою ставкою % на місяць – 2,5% (30% на рік).

Щодо одностороннього збільшення позивачем розміру процентної ставки за користування кредитом суд виходить з наступного.

За змістом ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися

на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Суду не надано будь-яких доказів того, що позичальник повідомлялася у встановленим законом та договором порядку про зміну тарифів, а тому, суд констатує, що має місце порушення умов договору позивачем та відсутність підстав для збільшення відсоткової ставки за кредитом.

Позивач вважає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, виникла заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 1672,06 грн., в обґрунтування заборгованості надав розрахунок, в якому виходив з відсоткової ставки, яка збільшувалася в односторонньому порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути взятий судом до уваги, оскільки він не відповідає умовам укладеного кредитного договору.

З таких саме підстав не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені на суму 17897,27 грн., оскільки довідка про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду», підписана відповідачем, передбачено пеню за несвоєчасне погашення заборгованості – 1% від суми заборгованості, але не менше ніж 50 грн. на місяць. З розрахунку заборгованості за договором станом на 30.09.2019 року, вбачається, що починаючи з 01.11.2016 року відповідачу нараховувалася пеня в розмірі, більшому ніж передбачено умовами укладеного договору.

У позові та додатках до нього відсутній розрахунок, з якого можна було б встановити порядок і підстави нарахування штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1594,21 грн. – штраф (процентна складова), за який період і на яку суму простроченого зобов`язання вона нарахована, тощо.

Враховуючи, що на підставі долучених позивачем до позовної заяви доказів суд не може встановити і перевірити розмір заборгованості за неустойкою за порушення зобов`язань по кредиту, вимога про стягнення пені і штрафних санкцій не є доведеною належними, достовірними і достатніми доказами, отже вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості тлумачиться як основоположний принцип судочинства.

Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також інших випадках, передбачених законом.

Звертаючись до суду з відповідним позовом кожна особа має вчиняти таку дію виважено та розсудливо, оцінюючи власні правові перспективи, виходячи з реалізації таких принципів цивільного судочинства як принципи диспозитивності та змагальності

цивільного процесу, надавши суду усі необхідні та достатні докази на обґрунтування власної правової позиції та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Неподання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом, пені і штрафу.

Одночасно з цим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З розрахунку заборгованості за договором станом на 31.09.2019 року (а.с.14-21) вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 проведені витрати кредитних коштів на загальну суму 12 314,95грн., які нею не повернуті, а тому зазначена сума фактично отриманих коштів підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_3 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 31.03.2009 року в сумі 12 314 (дванадцять тисяч триста чотирнадцять) гривень 95 копійок, що складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в сумі 12 314,95 грн.

В іншій частині позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_3 , МФО №305299) судовий збір в сумі 760 (сімсот шістдесят) гривна 92 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з

дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений і підписаний 10 квітня 2020 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.О.Нікандрова