Ухвала суду № 88701165, 30.03.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1334/2020

Справа № 243/2815/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О.В, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИЛА:

25 березня 2020 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Дослідивши позовну заяву та додані матеріали, суд приходить до висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Так, за правилами частини 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення зазначених вимог закону позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, в позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення суду по суті або вирішати питання сплати судового збору одночасно з ухваленням рішення по суті цієї справи, поклавши обов`язок сплати судового збору не на ту сторону, на користь якої буде ухвалено рішення, мотивоване тим, що позивач проживає на окупованій території у зв`язку із доглядом за власним житлом, відсутністю доходу та у зв`язку з подальшими витратами на поїздки до України, грошей на сплату судового збору не вистачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю .

Згідно із п. 3 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві. Разом із тим, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати, то наслідки, передбачені ст. 185 ЦПК України, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Згідно із п. 29 вищевказаної Постанови, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як видно із позовної заяви та доданих матеріалів, позивач зазначає лише, що на даний час позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Однак, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини, а саме того, що позивач перебуває в такому скрутному матеріальному становищі, за якого він не має можливості сплатити судовий збір суду не надано.

Основною умовою, за якої може мати місце відстрочення сплати судового збору, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами.

Сама по собі зазначена позивачем обставина не свідчить про наявне у нього скрутне матеріальне становище, за якого він не має можливості сплатити судовий збір.

Крім цього, з матеріалів справи видно, що позивач відповідно до договору про надання правничої допомоги зобов`язаний сплатити гонорар адвокату, що на думку суду дозволяє дійти висновку про фінансову спроможність позивача.

У зв`язку із наведеним, з врахуванням того, що позивач не надає жодних доказів свого скрутного матеріального положення, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочити позивачу сплату судового збору.

Водночас суд зазначає, що статтею 8 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У зв`язку із наведеним, суд вважає за необхідне роз`яснити в цій ухвалі, що позивач не позбавлений права звернення до суду із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру, або відстрочення сплати судового збору, з підстав наведених у ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.

Враховуючи ту обставину, що судом не знайдено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення позивачеві сплати судового збору, даний позов слід залишити без руху.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».

За змістом частини 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення позивача до суду), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п. 2 п.1 ч. 2 вказаної статті, за подання до суду позовної заяви не майнового характеру яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2020 року становить – 2102,00 грн.

Таким чином, за звернення до суду із даним позовом позивачем має бути сплачений судовий збір в розмірі -840, 80 грн.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, якою передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при розгляді справ про розірвання шлюбу до заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК.

В порушення зазначених вимог закону, до позовної заяви додано лише копію свідоцтва про шлюб виготовлену за допомогою копіювального пристрою, а не його оригінал.

Частинами 1,2 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Згідно із частиною 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення суду по суті – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – залишити без руху та надати позивачці строк в 10 (десять) днів з дня вручення її копії цієї ухвали для надання суду:

- оригіналу свідоцтва про шлюб,

- документів, що підтверджують сплату судового збору в сумі – 840 грн. 80 коп., або надати суду докази на підтвердження звільнення (або відстрочення/розстрочення) позивача від сплати судового збору, передбачені ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Кошти в оплату судового збору мають бути перераховані на рахунок отримувача UA698999980313121206000005075, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - Слов`янське УК/м. Слов`янськ/22030101, код ЄДРПОУ - 37803368, МФО – 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101.У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачеві.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О. В. Ільяшевич