Постанова № 88701003, 10.04.2020, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/121/20

Провадження № 3/933/131/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року смт Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Шинкаренко А.І. розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,будучи протягом року підданий стягненню за частиною 1 статті 130 КУпАП, повторно, 13 січня 2020 року, о 15 год. 15 хв., керував мотоциклом марки "ИЖ-Юпітер 5", реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Миру, в с. Степанівка, Олександрівського району Донецької області, з ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Також, відносно ОСОБА_1 13 січня 2020 року, о 15 год. 16 хв., було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування 13.01.2020 року, о 15 год. 15 хв. транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

ОСОБА_1 , в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень не надав.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Дослідивши докази в сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП знайшла своє підтвердження, виходячи з такого.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Частина 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП, Інструцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров"я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №264143 від 13.01.2020 року;

- поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.01.2020 року, які містяться в матеріалах справи;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння;

- відеозаписом;

- копією постанови Олександрівського районного суду Донецької області від 14.11.2019 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 26.11.2019 року.

Зазначені докази, суд вважає належними та допустимими, будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено не було.

Жодного підтвердження на спростування вищенаведених аргументів суду не надано.

Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення протягом року після того, як він піддавався стягненню за частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується довідкою Олександрівського відділення поліції про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував посвідчення водія серї НОМЕР_3 від 31.08.1996 року. Але, у зв`язку з тим, що раніше ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративного стягнення у виді позбавлення прав керування транспортним засобом за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дане посвідчення водія було вилучено та направлено на зберігання до Центру МВС 1444.

За таких обставин, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка піддана стягненню за частиною 1 статті 130 КУпАП, повторне протягом року вчинив порушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про застосування стягнення, відповідно до статті 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, яке є небезпечним правопорушенням, оскільки санкцією частини 2 статті 130 КУпАП передбачено безальтернативні стягнення, а тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у визначеному у санкції розмірі.

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008 р.) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст. 122, ст.122-2, ч.3 ст.123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає.

Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Отже, не має підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення прав керування транспортним засобом, оскільки за даними Олексантдрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області посвідчення водія вилучено, відповідно до постанови Олександрівського районного суду Донецької області від 14.11.2019 року.

Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, вважаю за необхідне не застосовувати такий вид додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу за відсутності доказів у матеріалах справи про належність ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. на рахунок №UA258999980000031112149005001, отримувач коштів - Донецьке УК/Дон.обл./21081300, ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. за наступними реквізитами: рахунок №UA798999980000031211256026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.І. Шинкаренко