Ухвала суду № 88699584, 09.04.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.04.2020 Справа № 554/2404/20

Провадження №2/554/1219/2020

У Х В А Л А

іменем України

про залишення позовної заяви без руху

09 квітня 2020 року м.Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Гальонкіна Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Новус-Н», третя особа ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить: визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу №6547/06/2019 від 06.06.2019 року по придбанню автомобіля марки Renault, модель Kangoo, 2000 року випуску, колір білий, VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 – дійсним; визнати право власності на транспортний засіб автомобіль марки Renault, модель Kangoo, 2000 року випуску, колір білий, VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 за позивачем ОСОБА_1 .

Крім того, разом із позовом ОСОБА_1 подано клопотання, у якому зазначає, що судовий збір становить 840,80 грн., на момент подачі позову він не має можливості сплатити увесь судовий збір, а сплатив лише частину у розмірі 500,00 грн., у зв`язку з чим просить відстрочити сплату судового збору у розмірі 340,80 грн. до 01.04.2020 року, але не пізніше ніж до винесення рішення по суті, тим самим посилаючись на майновий стан, який не дозволяє сплатити судовий збір.

Судом отримані відомості у порядку, передбаченому ч.6 ст.187 ЦПК України щодо місця проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частинами 1,3 ст.136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору або надання відстрочки для його сплати є майновий стан заявника.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п.1 ст.6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995 року).

Звертаючись до суду із даним клопотанням, позивачем не зазначено достатніх належних та допустимих доказів, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір по даній цивільній справі на момент подання позовної заяви у повному обсязі.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, у клопотанні ОСОБА_1 не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви, а тому клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки законні підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Враховуючи вищевикладене, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.177 ЦПК України, а саме: відсутні оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання позовної заяви згідно заявлених вимог немайнового та майнового характеру.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 заявлено дві вимоги, майнового (визнання права власності на транспортний засіб) та немайнового характеру (визнання правочину дійсним).

Як убачається з матеріалів позову, при зверненні до суду позивачем судовий збір сплачено частково лише за вимогу немайнового характеру, а саме в розмірі 500 грн, що підтверджується квитанцією №86310 від 12.03.2020 року. Вимога майнового характеру судовим збором не оплачена взагалі.

Так, згідно з абз.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем визначено ціну позову згідно заявленої майнової вимоги – 59000,00 грн., а відтак за цю вимоги позивачем має бути сплачено 840,80 грн. судового збору.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору наступні: Отримувач коштів: УК у м.Полтаві/Шевченків р-н/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38019510; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA798999980313151206000016005; Класифікація доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); *;101;___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Октябрський районний суд м.Полтави (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, позивачем не дотримано вимог ч.8 ст.43 ЦПК України, згідно з якою, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Однак, документи, що надані позивачем суду разом з позовною заявою та копії позовної заяви з додатками для учасників справи, не скріплені власноручним підписом позивача або його представника.

Беручи до уваги викладене, слід запропонувати позивачу подати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі, а саме 340,80 грн. (доплата судового збору за вимогу немайнового характеру), 840,80 грн. (судовий збір за вимогу майнового характеру, виходячи із ціни позову), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також виконати вимоги ч.8 ст.43 ЦПК України щодо належного засвідчення копій документів, які подані до суду.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Таким чином, дану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 177, 185 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Новус-Н», третя особа ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, визнання права власності залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

У разі невиконання позивачем ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала в частині сплати судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Октябрський районний суд м.Полтави.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Гальонкіна