Ухвала суду № 88699101, 07.04.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.04.2020 Справа № 554/11167/19

Провадження № 4-с/554/1/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Гаврись В.В.

за участю представника стягувача – Різниченко Л.Л., боржника – ОСОБА_1 , представника боржника – Босенка Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтава матеріали скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо складення розрахунку заборгованості, заінтересована особа ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаною скаргою, яку доповнила в ході розгляду, в якій прохала:

- визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по складанню ним Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 82565 від 06.12.2019 у рамках виконавчого провадження № 36854684 з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м.Полтави від 09.02.2010 року № 2-1816/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей за період з 02.01.2011 по 01.12.2019;

- зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області скласти оновлений Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у рамках виконавчого провадження № 36854684 з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м.Полтави від 09.02.2010 року № 2-1816/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей за період з 02.01.2011 по 01.12.2019, включивши до даного Розрахунку заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів, викладену у заяві одержувачки аліментів від 27.03.2019 та підтверджену документами:

а) довідкою-розрахунком Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ № 40600 від 14.11.2012;

б) довідками Октябрського відділу державної виконавчої служби м.Липецька Управління Федеральної служби судових приставів по Липецькій області Російської Федерації від 07.06.2011 № 30777/11/02/48; від 08.09.2011 № 50726/11/02/48; від 16.12.2011 № 57219/11/02/48; від 11.01.2012 № 309 /12/02/48;

в) постановою судового пристава-виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби м.Липецька Федеральної служби судових приставів по Липецькій області Російської Федерації від 09.06.2015 про закінчення виконавчого провадження № 7440/11/02/48 і повернення виконавчого документу стягувачу;

г) постановою судового пристава –виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби м.Липецька Управління Федеральної служби судових приставів по Липецькій області Російської Федерації від 11.02.2016 про внесення змін до постанови про розрахунок заборгованості з аліментів від 31.05.2015 у виконавчому провадженні № 7440/11/02/48,

здійснивши визначення та нарахування сум заборгованості боржника у національній валюті України;

-зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) при складенні оновленого Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у рамках виконавчого провадження № 36854684 з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м.Полтави від 09.02.2010 № 2-1816/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей за період з 02.01.2011 по 01.12.2019, не враховувати при визначенні розміру зобов`язань за 2011 -2012 р.р. недостовірні документи, а саме, не завірені копії квитанцій, та квитанції, складені без зазначення повного імені одержувачки аліментів, інші друковану за допомогою копіювальної техніки і незавірену належним чином, недостовірну інформацію.

В обґрунтування скарги зазначила, що на виконанні у Шевченківському ВДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 36854684 з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м.Полтави від 09.02.2010 року № 2-1816/10 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. До матеріалів виконавчого провадження 27.03.2019 року подано заяву про врахування документів та визначення і стягнення загальної суми заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей із залученням документів, які вказують на наявність боргу. Державним виконавцем Тригубенко І.Ю. 06.12.2019 року було надано Розрахунок заборгованості за сплати аліментів № 82565 від 06.12.2019 за період з 02.01.2011 по 01.12.2019, з яким не погоджується, оскільки державним виконавцем не було враховано докази наявності заборгованості за сплати аліментів, а саме довідки Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ та Октябрського відділу державної виконавчої служби м.Липецька Управління Федеральної служби судових приставів по Липецькій області Російської Федерації, а також постанови останнього. Крім того, державним виконавцем помилково взяті до уваги як докази сплати аліментів окремі не завірені ксерокопії квитанцій, достовірність яких не підтверджена. Також безпідставно враховані копії квитанцій без зазначення повного імені стягувача. Вказане свідчить, що реально рішення суду не виконується, а збираються лише сумнівні докази. Доказом несплати аліментів у 2011 році є довідки судового приставу-виконавця Октябрського ВДВС м.Липецька Управління Федеральної служби судових приставів по Липецькій області Російської Федерації у зв`язку із отриманням ОСОБА_2 соціальної допомоги з причин несплати боржником аліментів. Таким чином, дії державного виконавця щодо складення недостовірного Розрахунку заборгованості вважає незаконними і водночас допущено бездіяльність щодо не включення до Розрахунку документально підтвердженої суми боргу.

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року витребувано із Шевченківського ВДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області матеріали виконавчого провадження № 36854684.

Від боржника ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення на скаргу, в яких останній зазначив, що на виконанні у Октябрському ВДВС м.Полтави перебували два виконавчі провадження про стягнення з нього аліментів № 17628360 з 09.11.2009 року по 29.12.2012 року та № 36854684 з 26.02.2013 року по теперішній час. Не зважаючи на отримання аліментів в рамках виконавчих проваджень в Октябрському ВДВС м.Полтави, ОСОБА_2 неодноразово зверталася до державних органів з метою отримання постанов про розшук та інших документів, які використовувала в державних установах Російської Федерації для введення їх в оману з метою одночасного стягнення аліментів у Російській Федерації та в Україні. У 2010 році ОСОБА_2 зверталася до Липецького суду щодо стягнення аліментів, однак ухвалою від 22.10.2010 року клопотання залишено без розгляду, в тексті вказано, що з 21.12.2009 року по 01.04.2010 року він працював в м.Липецьк, однак аліменти стягувалися у м.Полтаві в рамках ВП № 17628360. Проте, в 2011 році на його адресу надійшов лист з РФ, що на виконанні судових приставів знаходиться провадження № 7440/11/02 48 від 21.03.2011 року про стягнення аліментів в РФ. Пізніше після блокування його банківської картки він дізнався, що за повторним зверненням ОСОБА_2 . Липецький обласний суд ухвалою від 24.02.2011 року дозволив виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави, на підставі чого 24.03.2011 року Управлінням Федеральної служби судових приставів по Липецькій області було відкрито виконавче провадження. Також прохає надати оцінку діям державних виконавців Октябрського ВДВС м.Полтави, які надали Октябрському районному суд м.Полтави інформацію про те, що рішення про стягнення аліментів не виконувалося на території України, що стало підставою для голови суду видати відповідну довідку, що послугувала підставою для надання дозволу для примусового виконання рішення суду в РФ. Таким чином, проти нього було відкрито два провадження в Україні та РФ, в рамках якого було нараховано неіснуючий борг та стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти у сумі 19337-61 російських рублів, які були перераховані стягувачці. Також ОСОБА_2 була добре обізнана про місце його роботи в Києві у 2011-2012 роках, ТОВ «ЕНОР ЮА», а також регулярно отримувала аліменти в м.Полтава за весь період з 09.11.2009 року по теперішній час, але протягом 2010-2015 р.р. продовжувала навмисно вводити в оману державні органи. В травні 2015 року він особисто їздив до ОСОБА_3 , передав документи про виконання рішення суду, що стало підставою для закінчення виконавчого провадження. Також він отримав постанову судового пристава про закінчення всіх заходів про звернення стягнення на грошові кошти на рахунках боржника від 09.06.2015. Таким чином, ОСОБА_2 намагається стягнути з нього аліменти за той же період в Російській Федерації, за який отримувала аліменти в Україні, а це є подвійне стягнення. Крім того, звертає увагу, що ухвалою Липецького обласного суду від 24.02.2011 року, на якій ґрунтуються всі дії державних виконавців вказано, що аліменти стягуються не менше прожиткового мінімуму доходів громадян на кожну дитину, тоді як рішенням суду стягнуто не менше 30 % одного прожиткового мінімуму на кожну дитину. Ухвалу про виправлення описки від 15.06.2010 року до м.Липецька ОСОБА_2 не направляла, а тому розмір аліментів був встановлений без врахування цих виправлень щодо 30 % одного прожиткового мінімуму на кожну дитину. З наданих позивачем документів не зрозуміло, яким чином нарахована заборгованість Липецькими виконавцями з дати початку нарахування по 07.08.2014 року у сумі 712 109, 75 руб. Також заборгованість нарахована станом на 31.05.2015 року, тоді як всі наступні постанови датовані 09.06.2015.

03 лютого 2020 року від представника стягувача ОСОБА_4 надійшло клопотання, в якому прохала врахувати, що твердження боржника, що всі вимоги відносно нього з боку липецьких виконавців щодо нарахованої ними заборгованості були скасовані, не відповідають дійсності. Цей факт підтверджується рядом постанов судового пристава –виконавця Октябрського ВДВС м.Липецька УФССВ по Липецькій області та листом-відповіддю на запит державного виконавця Тригубенко І.Ю.

Від начальника Шевченківського ВДВС у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Суми) Щерби Д. до суду надійшов відзив, в якому в скарзі прохав відмовити за безпідставністю, посилаючись на те, що на примусовому виконанні в Шевченківському ВДВС у м.Полтаві перебуває ВП № 36854684, яке відкрите на підстави заяви стягувача постановою від 27.03.2013 року. 20.05.2019 року ним здійснено перевірку вказаного виконавчого провадження, в ході якої встановлено, що здійснити визначення та нарахування загальної суми заборгованості за сплати аліментів на утримання дітей за період перебування виконавчого провадження № 7440/11/02/48 в Октябрському ВДВС м.Липецька з 24.02.2011 року по 09.06.2015 року у національній валюті відповідно до постанови судового пристава –виконавця Октябрського ВДВС м.Липецька від 11.02.2016 за виконавчим листом 1/11 від 24.02.2011 виданого Липецьким обласним судом (російської Федерації) за період з 09.11.2009 по 31.05.2015 у рамках виконавчого провадження № 36854684 неможливо, оскільки такі дії не передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з примусового виконання рішень та зобов`язано державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за період з 02.11.2011 року по 27.03.2013 з урахуванням боргу, який станом на 01.01.2011 року складав 3 520, 54 грн. В матеріалах виконавчого провадження міститься також відповідь з «Укрпошти», що за період з 01.04.2011 року по 01.04.2012 року на ім`я ОСОБА_2 від ОСОБА_1 надійшли та виплачені електронні перекази , також містяться квитанції про сплату 7000 руб. Згідно відповіді Октябрського ВДВС м.Липецька заборгованість станом на 31.05.2015 року становить 872 154 рос.руб. Нарахування аліментів по ВП № 36854684 здійснюється відповідно до СК України, Інструкції з примусового виконання рішень та ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно інформації ПФУ та ДФС джерела отримання доходів ОСОБА_1 невідомі, тому розмір аліментів визначається згідно ст. 195 СК України, виходячи із середньої заробітної плати працівника даної місцевості. Відповідно до вказаних норм державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості з 02.01.2011 по 30.11.2019 на суму 15 482, 66 грн.

Також зазначено, що ВП № 17628360, відкрите 25.02.2010 року на підставі виконавчого листа № 2-1816/10 від 19.02.2010 року, закінчене постановою від 27.10.2010 року на підставі п.10 ст. 37 Закону, оскільки боржник був встановлений проживаючим на території РФ. 16.11.2010 року стягувач надала ухвалу Липецького обласного суду від 22.10.2010 року, якою клопотання ОСОБА_2 про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду на території РФ залишено без задоволення. 18.11.2010 року відновлено виконавче провадження та зроблено перерахунок, згідно якого заборгованість з 09.11.2009 року по 01.11.2010 року відсутня та згідно п.10 ст. 37 Закону 24.11.2010 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та роз`яснено право звернення до суду РФ. 09.12.2010 року державний виконавцем відновлено провадження та 18.02.2011 року складено довідку-розрахунок заборгованості за сплати аліментів станом на 01.01.2011 року на суму 8, 51 грн. та на підставі п.10 ст. 37 Закону закінчено виконавче провадження, так як боржник встановлений зареєстрованим у м.Челябинськ РФ, стягувачу роз`яснено право звернутися до Октябрського районного суду м.Полтави для отримання дозволу на визнання та виконання рішення суду на території РФ. Після оскарження дій державного виконавця, 19.12.2011 року було відновлено виконавче провадження, 29.12.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону, оскільки ОСОБА_1 встановлений зареєстрованим у м.Челябинськ РФ. 19.12.2011 року ВП було відновлене в частині нарахування заборгованості, враховуючи доходи боржника. Станом на 01.01.2011 року заборгованість нарахована відповідно до законодавства України та враховуючи доходи боржника у РФ та становила 3 520, 54 грн. Відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень від 01.02.2015, ВП № 17628360 знищено.

Крім того зазначив, що на адресу відділу 08.01.2013 року надійшла заява стягувача про поновлення виконавчого провадження, 19.02.2013 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження через відсутність даних про знаходження боржника на території України. 27.03.2013 року за заявою стягувача відкрито ВП № 36854684. Таким чином, державним виконавцем здійснено розрахунок за період з 02.01.2011 року по 30.11.2019 року, з урахуванням боргу станом на 01.01.2011 року у розмірі 3520 грн., та станом на 30.11.2019 становить 15 482, 66 грн.

У судовому засіданні представник стягувача Різниченко Л.Л. скаргу підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у скарзі. До суду надала клопотання про врахування інформації, в якому вказала, що звинувачення боржника у введенні в оману стягувачкою державних органів є безпідставними, оскільки обов`язок повідомляти про зміну місця проживання покладено саме на боржника. Враховуючи, що ним це зроблено не було, саме вона надавала відповідну інформацію органам державної влади, яка перевірялася, а вже потім використовувалася в рамках виконавчого провадження. Винесення приставом-виконавцем постанови про відміну заходів зі звернення стягнення на кошти, які знаходяться на рахунку боржника від 09.06.2015 року разом із постановою про завершення виконавчого провадження не свідчить, що борг скасований. Належних доказів сплати аліментів за 2011 рік боржником не надано. Відповідно до ст. 95 ЦПК України в разі ненадання оригіналу доказу, суд не бере такий доказ до уваги.

Боржник ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, прохав в її задоволенні відмовити.

До суду надав додаткові письмові пояснення від 23.03.2020, в яких вказав, що з 01.12.2010 року по 26.02.2011 року він тимчасово був зареєстрований в м.Челябинську РФ у відповідності до міграційного законодавства, де перебував на лікуванні. Стверджує, що ОСОБА_2 була добре поінформована щодо дій державного виконавця та місця його проживання та роботи, але продовжувала вводити в оману державні органи, бажаючи отримати неправомірну вигоду з трьох місць : м.Полтава, м.Липецьк, м.Челябинськ. Крім того, у 2011-2012 р.р. він мешкав і працював на території України, а тому борг в РФ за цей період нарахований невірно. Підтвердити направлення поштових переказів протягом 2011 та 2012 року немає можливості, так як терміни зберігання бланків спливли, що підтверджено листом Укрпошти. Крім того, всі матеріали ВП № 17628360 знищені за спливом терміну зберігання, тому оскарження та редагування суми боргу станом на 15.01.2015 року теж неможливе за спливом строку. Борг у сумі 3 520, 54 грн. ним сплачений. Прохав визначити чи не порушує законодавство Постанова Шевченківського ВДВС м.Полтави від 21.05.2019 № 36439 щодо перерахунків боргу по ВП № 36854684 та чи діяли виконавці Шевченківського ВДВС м.Полтави в рамках законодавства.

Представник боржника Босенко Т.Ю. у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, в яких пояснив, що законодавством виключається можливість одночасного виконання одного і того ж судового рішення на підставі одного і того ж виконавчого листа різними виконавцями, тим більше на території різних держав. Також зазначив, що боржник перебував на тимчасових заробітках у Росії з 21.12.2009 року по 01.04.2010 року та був офіційно працевлаштований в ТОВ «Ново-Констракшн» та зареєстрований тимчасово. Аліменти за вказаний період були нараховані та виплачені боржником у межах ВП № 17628360, що здійснювалося в Октябрському ВДВС Полтавського МУЮ. В подальшому дане виконавче провадження було закрито 29.12.2012 року, сума заборгованості за період з 09.11.2009 по 01.01.2011 року склала 3 520 грн., в яку включено дохід відповідача на ТОВ «Нова констракшн». У січні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Липецького суду із виконавчим листом без виправлення описки, в якому помилково зазначено 100 % прожиткового мінімуму замість 30 %, яким дозволено примусове виконання вказаного рішення на території РФ. Також звертає увагу, що рішення Октябрськогго районного суду м.Полтави дозволено виконувати на території РФ на підставі ухвали Липецького обласного суду РФ від 24.02.2011 року, в той час як виконавче провадження щодо виконання цього рішення було закінчене 29.12.2012 року в Україні. Тобто, стягував скористалася додатковим примірником виконавчого листа, в той час як рішення перебувало на виконанні в Октябрському ВДВС Полтавськго МУЮ. Крім того, на підставі заяви стягувача Октябрським ВДВС Полтавського МУЮ було відкрите ВП № 36854684 від 27.03.2013 року. Однак стягував не повідомила про вказану обставину судових виконавців м.Липецька, внаслідок чого було допущено подвійне стягнення. Лише після того, як судовий виконавець Октябрського ВДВС м.Липецька дізналася про наявність виконавчого провадження в м.Полтаві, вона закрила виконавче провадження № 7440/11/02/48, при цьому обрахувала заборгованість у сумі 852 816, 39 рос.руб. При цьому в цій довідці не враховані кошти, сплачені у Шевченківському ВДВС м.Полтави та добровільно сплачені ОСОБА_1 . Крім того, як вбачається із вказаної довідки кошти сплачені в межах ВП № 17628360 та № 36854684 при визначенні розміру заборгованості не враховувалися, тому цей розрахунок на суму 872 568, 39 рос.руб не може бути коректним. Вважає, що врахування державним виконавцем при обчисленні розрахунку заборгованості іншого розрахунку здійсненого іншим органом виконавчої служби з одночасного виконання одного і того ж рішення суду не передбачене ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з примусового виконання рішень, а відтак є незаконним. Скарга в частині неврахування недостовірних документів при розрахунку заборгованості є безпідставною, оскільки згідно ч.5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів коли особа довідалася про порушення її прав. Розрахунки заборгованості стягувачка отримувала за весь час виконання рішення суду, при цьому державний виконавець брала і ці квитанції. Таким чином, стягувачем пропущено строк для оскарження дій державного виконавця в цій частині.

Представник стягувача Кушніренко Р.О. надіслала до суду клопотання, в якому прохала не враховувати недостовірну інформацію , надруковану боржником за допомогою копіювальної техніки із зазначенням реквізитів УД ППЗ «Укрпошта» від 23.05.2012, оскільки у матеріалах виконавчого провадження вона відсутня.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд скарги без участі представника Шевченківського ВДВС у м.Полтаві (а.с.226).

Заслухавши учасників, справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд прийшов до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 лютого 2010 року у цивільній справі № 2-1816/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку кожного місяця, але не менше одного прожиткового мінімуму доходів громадян на кожну дитину, починаючи стягнення з 09.11.2009 і до досягнення повноліття дітьми. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

19.02.2010 Октябрським районним судом м. Полтави було видано виконавчий лист №2-1816/10.

15.06.2010 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 15 червня 2010 року виправлено описку в рішенні від 09 лютого 2010 року, а саме зазначено, що аліменти стягуються не менше 30 % одного прожиткового мінімуму доходів громадян на кожну дитину.

Постановою ВП №17628360 від 25.02.2010 державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Цимбалюк Ю.О. було відкрито виконавче провадження на підставі звернення стягувача ОСОБА_2 27.10.2010 року виконавче провадження було закрито у зв`язку з тим, що було встановлено місце проживання боржника на території Російської Федерації.

18.11.2010 року провадження за заявою позивача було відновлено, оскільки на території РФ було залишено без розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на примусове виконання рішення національного суду. Також державним виконавцем складено довідку-розрахунок, згідно якої заборгованість з 09.11.2009 року по 01.11.2010 року відсутня. 24.11.2010 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п.10 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

09.12.2010 року виконавче провадження було відновлено, 18.02.2011 року державним виконавцем складено довідку-розрахунок заборгованості за сплати аліментів, заборгованість станом на 01.01.2011 року складала 8, 51 грн. та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно заяви представника боржника, боржник зареєстрований в АДРЕСА_1 .

19.12.2011 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження в частині нарахування заборгованості по аліментам згідно доходів боржника.

14.11.2012 року державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ складено довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 09.11.2009 року по 01.01.2011 року, якою встановлено суму заборгованості в сумі 3520 грн. 54 коп. До даного розрахунку був включений дохід відповідача на ТОВ «Нова констракшн», яке знаходиться на території РФ.

29.12.2012 року на підставі п.10 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки встановлено зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 01.02.2015 року матеріали виконавчого провадження ВП № 17628360 знищені на підставі розпорядження начальника відділу № 7 від 15.01.2015 року, порядковий номер знищення № 10228. Опис матеріалів ВП № 17628360 не проводився, електронні копії документів по вищевказаному виконавчому провадженню відсутні.

Таким чином, виконавче провадження ВП № 17628360 на підставі звернення стягувача ОСОБА_2 перебувало на виконанні в Октябрському ВДВС Полтавського МУЮ ГУЮ у Полтавській області з 25.02.2010 по 29.12.2012 року.

24.02.2011 ухвалою Липецького обласного суду РФ у справі №1/11 на підставі ст. 53 Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 було визнано і дозволено примусове виконання на території Російської Федерації рішення Октябрського районного суду м. Полтави у цивільній справі №2-1816/10 від 09 лютого 2010 року.

На підставі вказаної ухвали Ліпецького обласного суду РФ у справі №1/11 від 24.02.2011 Октябрським районним відділом судових виконавців м. Ліпецька УФССВ по Ліпецькій області було відкрито виконавче провадження від 22.03.2011 за №7440/11/02/48.

09.06.2015 постановою судового виконавця Октябрського районного відділу судових виконавців м. Ліпецька УФССВ по Ліпецькій області Єсиною Л.М. виконавче провадження №7440/11/02/48 завершено. Виконавчий лист №1/11 від 24.02.2011, виданий Ліпецьким обласним судом у справі №1/11, який набрав законної сили 09.03.2011, предмет виконання аліменти в розмірі 1/2 частини доходів кожного місяця відносно боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 повернуто (а.с.65).

Згідно постанови про внесення змін в постанову про розрахунок заборгованості по аліментам від 31.05.2015 судового виконавця Октябрського районного відділу судових виконавців м. Ліпецька УФССВ по Ліпецькій області постановлено, що заборгованість по аліментам станом на 31.05.2015 складає 852816,39 руб. (а.с.66).

Вказані постанови судового пристава-виконавця Октябрського районного відділу судових виконавців м. Ліпецька УФССВ по Ліпецькій області відповідачем не оскаржувалися.

Як слідує із довідки № 48002/15/841198 від 29.09.2015 Октябрського районного відділу судових виконавців м. Ліпецька УФССВ по Ліпецькій області, 21.08.2015 грошові кошти в розмірі 19337,61 руб. перераховано ОСОБА_2 на надані нею реквізити, що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2015 №541048 (а.с.122).

Таким чином, примусове виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави у цивільній справі № 2-1816/10 від 19.02.2010 в період з 19.12.2011 ( відновлено виконавче провадження ВП №17628360 Октябрським ВДВС Полтавського МУЮ у Полтавській області) по 29.12.2012 (закриття виконавчого провадження ВП №17628360 Октябрським ВДВС Полтавського МУЮ ГУЮ у Полтавській області) здійснювалось двома виконавчими службами одночасно, оскільки 24.02.2011 було відкриття виконавче провадження №7440/11/02/48 Октябрським районним відділом судових виконавців м. Липецька УФССВ по Липецькій області, яке завершене 09.06.2015 постановою судового виконавця Октябрського районного відділу судових виконавців м. Ліпецька УФССВ по Ліпецькій області Єсиною Л.М. виконавче провадження №7440/11/02/48.

Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 з 21.12.2009 по 01.04.2010 працював в м. Липецьк РФ та сплачував аліменти в цей період в м. Полтава в рамках виконавчого провадження №17628360, що підтверджується: довідкою-розрахунком Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ за вих.40600 від 14.11.12, копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 27.03.2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 36854684 з виконання виконавчого листа №2-1816/10 від 19.02.2010, виданого Октябрським райсудом м. Полтави, яке знаходиться на виконанні по теперішній час (а.с.128).

06.12.2019 року за вих. № 82565 державним виконавцем Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області надано Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з виконання виконавчого листа №2-1816/10 виданого Октябрським райсудом м. Полтави 19.02.2010, згідно якого заборгованість за період з 02.01.2011 року по 01.12.2019 року склала 15 482 грн. 66 коп. (а.с.71).

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо після виконання аліментних зобов`язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи виконання рішення суду про стягнення з відповідача аліментів починаючи з 2009 року проводилося в порядку передбаченому національним законодавством та міжнародними договорами з даних питань, які існують між Україною та Російською Федерацією.

Суд уважає, що одночасна наявність, протягом певного періоду часу, виконавчих проваджень на території двох держав зважаючи на обставини справи, а саме, що постійним і основним місцем проживання відповідача є Україна, але останній тимчасово періодично проживав і отримував доходи на території РФ, не суперечить чинному законодавству.

Виконання рішення національного суду на території РФ припинилося в 2015 році, оскільки рішення компетентних органів РФ прийняті під час проведення виконавчих дій відповідачем не оскаржувалися та є офіційними документами, останні повинні бути прийняті до уваги та враховані державними виконавцями Шевченківського ВДВС м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) у провадженні яких перебуває виконавче провадження по стягненню з відповідача аліментів.

Згідно вимог ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно до положень ч.ч. 3,4,8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Тобто, відповідно вказаних положень закону виключно державний виконавець наділений повноваженнями на обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів. В разі, якщо сторона виконавчого провадження фактично не погоджується з розміром заборгованості, визначеним державним виконавцем, між сторонами виконавчого провадження існує спір щодо розміру заборгованості, який вирішується в судовому порядку.

Така позиція викладена в пункті 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до якого судам роз`яснено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Позивач звернулася до державного виконавця із документами уповноважених органів РФ, на підставі яких здійснювалося виконання рішення національного суду на їх території, та документів прийнятих по закінченню даного виконання для їх врахування та визначення загальної суми заборгованості відповідача зі сплати аліментів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 06.12.2019 року за вих. № 82565 заборгованість зі сплати аліментів з виконання виконавчого листа №2-1816/10 за період з 02.01.2011 року по 01.12.2019 року склала 15 482 грн. 66 коп.

Суд вважає, що державний виконавець на виконала вимоги ч.3 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно якої визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Так, державним виконавцем не виконано норми абз. 2 ч. 2 ст. 195 СК України, згідно якого у разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Таким чином, при підготовці Розрахунку заборгованості державний виконавець повинна була врахувати джерело та розмір заробітку ОСОБА_1 отримані за кордоном, які зазначені в наданих стягувачем документах. З довідки державного виконавця не вбачається, чи враховані доходи ОСОБА_1 отримані за кордоном.

З огляду на викладене, вимоги стягувача щодо визнання протиправними дій державного виконавця по складанню ним Розрахунку заборгованості від 06.12.2019 року є обґрунтованими.

Разом з тим, вимога щодо зобов`язання державного виконавця включити до даного розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за період з 02.01.2011 по 01.12.2019 на підставі викладеної заяви одержувачки аліментів від 27.03.2019 та підтвердженої документами, підлягає частковому задоволенню, а саме в частині врахування вказаної заяви та документів в частині джерела та розміру заробітку (доходу), у відповідності до вимоги абз.2 ч.2 ст. 95 СК України.

Як зазначено судом, одночасна наявність, протягом певного періоду часу, виконавчих проваджень на території двох держав зважаючи на обставини справи, не суперечить чинному законодавству. Разом з тим, при розрахунку заборгованості, державний виконавець повинен враховувати саме заробіток ( доходи) отримані платником аліментів за кордоном, а не нараховану заборгованість, виходячи із середньомісячної заробітної плати за аналогічний період, за який нараховано заборгованість і в Україні.

Отже, вимоги щодо включення в Розрахунок заборгованості, викладеної у заяві ОСОБА_2 від 27.03.2019 року та підтвердженої документами у повному обсязі задоволенню не підлягають.

Доводи державного виконавця про неможливість здійснити визначення та нарахування загальної суми заборгованості у національній валюті, є неспроможними та суперечать своїм же діям, оскільки як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем станом на 01.01.2011 року була нарахована заборгованість із врахуванням доходів боржника на території Російської Федерації на ТОВ «Нова констракшн», що становила 3 520, 54 грн.

Також суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо зобов`язання державного виконавця при складенні оновленого Розрахунку не враховувати недостовірні документи, а саме, не завірені копії квитанцій, та квитанції, складені без зазначення повного імені одержувачки аліментів, інші друковану за допомогою копіювальної техніки і незавірену належним чином, недостовірну інформацію.

Суд вважає вказані вимоги не доведеними та не конкретизованими, зі скарги не зрозуміло, достовірність яких саме поштових та банківських квитанцій не була підтверджена, не вказано в які періоди та в яких розмірах вони враховані державним виконавцем. Аналогічно не доведено, що державним виконавцем при підготовці Розрахунку взято до уваги недостовірну інформацію із УД ППЗ «Укрпошта» від 23.05.2012 року та в яких розмірах враховані перекази.

З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_2 в цій частині задоволенню не підлягають.

Вимоги ОСОБА_1 щодо неправомірності дій державного виконавця в даній скарзі не заявлялися, предметом розгляду є скарга ОСОБА_2 , а тому його прохання надати оцінку діям державних виконавців Октябрського ВДВС м.Полтави, які надали Октябрському районному суду м.Полтави інформацію про невиконання на території України рішення суду та які не вірно провели перерахунок боргу по ВП № 36854684, є безпідставними.

Суд також не може надавати оцінку правильності нарахування заборгованості судовими виконавцями Октябрського районного відділу судових виконавців м.Липецька УФССВ по Липецькій області, оскільки це не є предметом розгляду даної скарги.

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) по складанню ним Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 82565 від 06.12.2019 у рамках виконавчого провадження № 36854684 з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м.Полтави від 09.02.2010 року № 2-1816/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей за період з 02.01.2011 по 01.12.2019.

Зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) скласти оновлений Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у рамках виконавчого провадження № 36854684 з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м.Полтави від 09.02.2010 року № 2-1816/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей за період з 02.01.2011 по 01.12.2019, врахувавши до даного Розрахунку заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів в частині джерела та розміру заробітку (доходу), викладену у заяві одержувачки аліментів від 27.03.2019 та підтверджену документами :

а) довідкою-розрахунком Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ № 40600 від 14.11.2012;

б) довідками Октябрського відділу державної виконавчої служби м.Липецька Управління Федеральної служби судових приставів по Липецькій області Російської Федерації від 07.06.2011 № 30777/11/02/48; від 08.09.2011 № 50726/11/02/48; від 16.12.2011 № 57219/11/02/48; від 11.01.2012 № 309 /12/02/48;

в) постановою судового пристава-виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби м.Липецька Федеральної служби судових приставів по Липецькій області Російської Федерації від 09.06.2015 про закінчення виконавчого провадження № 7440/11/02/48 і повернення виконавчого документу стягувачу;

г) постановою судового пристава –виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби м.Липецька Управління Федеральної служби судових приставів по Липецькій області Російської Федерації від 11.02.2016 про внесення змін до постанови про розрахунок заборгованості з аліментів від 31.05.2015 у виконавчому провадженні № 7440/11/02/48, здійснивши визначення та нарахування сум заборгованості боржника у національній валюті України.

В задоволенні іншої частини скарги – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 10 квітня 2020 року.

Суддя Л.І.Савченко