Постанова № 88697648, 21.01.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/2542/19

Категорія 39

2-а/295/173/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіксальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Житомирської митниці Державної фіксальної служби України від 01.08.2019 року в справі про порушення митних правил № 0140/10100/19, якою його визнано винним в порушенні митних правил за ч. 3 ст. 481 МК України та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 02.06.2017 року ним було ввезено на територію України автомобіль марки «Opel Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . У зв`язку з тим, що автомобіль вибув з його законного володіння та за його заявою ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04.10.2018 року внесені відомості до ЄРДР з приводу шахрайських дій ОСОБА_2 , яка незаконно заволоділа даним автомобілем, він не мав можливості вивезти його за межі України у визначений законом строк, про що 10.10.2018 року він повідомив до Київської митниці ДФС та в заяві від 13.11.2018 року до Житомирської митниці ДФС він просив зупинити перебіг строку тимчасового ввезення. 06.12.2018 року він також надав письмові пояснення щодо порушення строків тимчасового ввезення автомобіля. Окрім того, пояснення працівнику митниці ним було надано 19.06.2018 року на митному поста «Сеньківка», тому днем виявлення порушень необхідно вважати 19.06.2018 року. Однак постанова була винесена 01.08.2019 року, тобто понад один рік з дня виявлення правопорушення, а притягнення його до адміністративної відповідальності відбулося поза визначеним законом шестимісячним строком із дня виявлення правопорушення.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з викладеними у ньому запереченнями із зазначенням того, що 02.06.2017 року через пункт пропуску «Виступовичі - Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_1 в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» ввезено на митну територію України автомобіль марки «Opel Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та не вивезений ним з межі митної території України і не оформлений в інший митний режим, чим перевищено встановлений строк тимчасового ввезення транспортного засобу більше ніж на 10 діб. У своїх заявах, які надійшли до Житомирської митниці ДФС 15.11.2018 року, 10.12.2018 року, 12.12.2018 року та заявах, які надійшли 10.10.2018 року і 15.11.2018 року до Київської міської митниці ДФС та Чернігівської митниці ДФС, позивачив зазначив, що транспортний засіб не може бути доставлений до митниці призначення в установлений строк у зв`язку з незаконним заволодінням ним на території України сторонньою особою, що на його думку, слід віднести до дії обставин непереборної сили. З фактом злочинних дій він звернувся з відповідною заявою до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві. В підтвердження зазначеного позивач надав копію листа Київської митниці ДФС від 10.10.2018 року, копію витягу з ЄРДР та копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2018 року. В результаті вивчення інформації, викладеної в заявах та копіях документів, встановлено, що позивач звернувся до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві з заявою про факт скоєння у відношенні нього злочинних дій 25.09.2018 року, а митний орган повідомив про неможливість вивезення транспортного засобу за межі митної території України 10.10.2018 року, тобто після закінчення строків вивезення автомобіля за межі митної території України, передбачених ст. 380 МК України. Ні в заявах ОСОБА_1 , ні в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва не зазначено, коли саме стались злочинні дії, а звернення про факт скоєння у відношенні нього злочинних дії свідчить лише про факт звернення з відповідною заявою до органів поліції і не доводить в даному випадку злочинних дій третіх осіб і не може бути віднесено до обставин непереборної сили. Триваючі правопорушення слід розглядати як формально закінчені з моменту їх суб`єктивного офіційного виявлення, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, отже, враховуючи, що стаття 467 МК України не дає вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені статями 469, 477 - 485 МК України, тому вказане порушення є триваючим, і було виявлено з дня складання протоколу про порушення митних правил.

Позивач направив до суду відповідь на відзив, вказавши про те, що ввезений ним автомобіль потребував ремонту для забезпечення можливості його вивизення за межі митної території України власним ходом, тому автомобіль був переданий ОСОБА_2 для ремонту, яка його не повернула. В період із 02.06.2018 року по 19.06.2018 року він продовжував спроби вийти на зв`язок із ОСОБА_2 та намагався відшукати автомобіль самостійно, проте ці спроби не були вдалими. З 19.06.2018 року він був вимушений покинути територію України у зв`язку із заздалегідь спланованою поїздкою за кордон, перенести яку не мав можливості. Після повернення на територію України 25.08.2018 року він продовжив спроби вийти на контакт із ОСОБА_2 та повернути автомобіль, але знайти автомобіль не вдалося, після чого він звертався до поліції та суду. 20.10.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївським УП ГУНП в м. Києві зареєстроване кримінальне провадження №12018100010009752 з приводу шахрайських дій ОСОБА_2 . Використовуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31.01.2018 року у справі №369/11924/16-а, можна дійти до висновку, що органам митниці стало відомо про вчинення ним правопорушення ще з моменту надання ним пояснень при перетині кордону 19.06.2018 року, в той час коли протокол про порушення митних правил було складено лише 21.05.2019 року. Строк притягнення до адміністративної відповідальності при триваючих правопорушеннях може обраховуватися з дня отримання інформації про адміністративне правопорушення і з інших джерел, а саме повідомлень органів Національної поліції згідно постанови Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №369/11924/16-а, а також пояснень самої особи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, який є громадянином Республіки Узбекистан, 02.06.2017 року через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» було ввезено на територію України автомобіль марки «Opel Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

21.05.2019 року заступником начальника відділу оперативного реагування, інформаційно-аналітичної роботи та моніторингу управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Житомирської митниці ДФС Коротуном О.І. складено протокол про порушення митних правил № 0140/10100/19 відносно позивача за перевищення строків тимчасового ввезення автомобіля марки «Opel Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 більше ніж на десять діб, тобто за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України.

Постановою заступника начальника-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Житомирської митниці ДФС Мірошніченка М.І. в справі про порушення митних правил № 0140/10100/19 від 01.08.2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно ч. 1 ст. 380 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 2 ст. 380 МК України визначено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 319 МК України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X Митного кодексу України. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Відповідно до ч. 4 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а тако) відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншиї особам.

За положеннями ч. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинн бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строки установлених відповідно до вимог иього Кодексу, або поміщені у мити режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можут бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умові сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті прі імпорті таких транспортних засобів.

Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Стаття 489 МК України визначає обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.

Так, згідно частини 1 вказаної статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Санкція ч. 3 ст. 481 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) за перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб.

Як убачається з матеріалів справи, 02.06.2017 року позивач ввіз на митну територію України у митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» автомобіль марки «Opel Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та не вивіз його за межі митної території України в строк до 03.06.2018 року, а також не оформив його в інший митний режим, перевищивши більше ніж на десять діб строк тимчасового ввезення транспортного засобу.

15.11.2018 року до Житомирської митниці ДФС надійшла заява позивача про зупинення перебігу строку тимчасового ввезення від 13.11.2017 року, в якій він повідомив про неможливість вивезення ним вказаного автомобіля у зв`язку із заволодіння ним ОСОБА_2 в незаконний спосіб шляхом зловживання довірою, з приводу чого 20.10.2018 року Голосіївським УП ГУНП в м. Києві зареєстроване кримінальне провадження № 12018100010009752 за ч. 1 ст. 190 КК України, та просив зупинити строк перебігу тимчасового ввезення автомобіля на період розслідування кримінального провадження.

На подану заяву Житомирською митницею ДФС 21.11.2018 року направлено повідомлення, яким відмовлено в зупиненні строків із посиланням на те, що строк перебування в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» даного транспортного засобу на митній території України може бути зупинено в зв`язку з його заволодінням у незаконний спосіб з дати звернення до Голосіївського УП ГУНП в м. Київі, тобто з 25.09.2018 року, тільки після прийняття рішення судом у кримінальному провадженні № 12018100010009752. Також цим листом запропоновано прибути до Житомирської митниці ДФС для надання пояснень щодо причин порушення строку вивезення за межі митної території автомобіля в строк до 03.06.2018 року.

У подальшому позивач 06.12.2018 року звернувся до відповідача із заявою від 06.12.2018 року, зареєстрованою Житомирською митницею ДФС 12.12.2018 року, з проханням встановити більш тривалий термін для надання пояснень і документів через відсутність інформації про результати проведення слідчих дій.

Згідно ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, житію чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657 (надалі - Порядок), обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Пункт 3 розділу VIII Порядку передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України від 02.12.1997 року №671/97 і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам як єдиним органам із засвідчення форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

Позивачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вчинення відносно нього злочинних дій третіми особами, чим обґрунтовані вимоги позову щодо поважних причин не вивезення автомобіля у встановлений законодавством строк, відповідно до ст. 460 МК України, які б виключали настання адміністративної відповідальності. Навіть саме по собі звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою, а також внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення не свідчить про вчинення відносно позивача таких злочинних дій, а відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, про притягнення до відповідальності третіх осіб за вчинення злочинних дій, позивач не надав.

Суд не приймає як доказ на підтвердження обґрунтувань позову стосовно того, що позивач звертався письмово до відповідача в листопаді 2018 року з повідомленням про неможливість вивезення автомобіля та з проханням зупинити перебіг строку тимчасового ввезення автомобіля, зважаючи на те, що це звернення було направлено відповідачу після закінчення визначеного ст. 380 МК України строку для вивезення автомобіля за межі митної території України.

Згідно ч. 1 ст. 467 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

При цьому в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.

Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Отже, не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території у визначений ст. 380 МК України строк, є триваючим правопорушенням, так як у даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку.

Оскільки позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту 02.06.2017 року, то кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 02.06.2018 року, однак позивачем такий обов`язок виконаний не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч. 1 ст. 494 МК України).

У поданому до суду відзиві на позовну заяву стороною відповідача зазначено про те, що адміністративне правопорушення є триваючим і було виявлено з дня складання протоколу про порушення митних правил, тому строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений ст. 467 МК України, пропущено не було.

Втім суд не погоджується з таким твердженням з наступних підстав.

Протокол про порушення митних правил №140/10100/19 відносно позивача було складено посадовою собою Житомирської митниці ДФС 21.05.2019 року, в якому вказано про допущене ним порушення митних правил за ч. 3 ст. 481 МК України. Поряд із тим, про не вивезення автомобіля марки «Opel Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 позивач повідомив Київську митницю ДФС у заяві від 10.10.2018 року, на яку Київська митниця ДФС 30.10.2018 року надала письмову відповідь (а. с. 27), а також із цього ж приводу позивачем направлено заяву про зупинення перебігу строку тимчасового ввезення від 13.11.2018 року, що була отримана Житомирською митницею ДФС 15.11.2018 року (а. с. 25, 26). На зазначене звернення позивача відповідачем надана письмова відповідь у листі від 21.11.2018 року (а. с. 28-31), зміст якого вказує на обізнаність Житомирської митниці ДФС про допущене позивачем порушення митних правил, так як у листі йдеться про те, що: «05.06.2018 року у зв`язку з відсутністю в ЄАІС ДФС інформації щодо вивезення за межі митної території України вказаного вище транспортного засобу, ввезеного на митну територію України з метою тимчасового ввезення до 1 року, порушенням строку тимчасового ввезення, встановленого ст. 380 МК України, було внесено інформацію до модуля «Орієнтування» АСМО «Інспектор» глобального орієнтування щодо Вашої особи та ввезеного Вами транспортного засобу.» (а. с. 29). Враховуючи зміст листа Житомирської митниці ДФС від 21.11.2018 року, суд приходить до висновку, що про правопорушення відповідачу стало відомо у листопаді 2018 року, а постанова в справі про порушення митних правил винесена 01.08.2019 року, тобто після спливу шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 467 МК України.

У силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про те, що оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил була винесена після спливу шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення, тобто з порушенням ч. 1 ст. 467 МК України, тому суд задовольняє позовні вимоги.

При ухваленні рішення на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин суд виходить за межі позовних вимог, вважаючи за необхідне закрити провадження у справі про порушення митних правил, оскільки хоча з такою вимогою позивач не звертався, але необхідність прийняття рішення в цій частині випливає з повноваження суду при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення, визначеними п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП України та п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України.

Строк звернення до суду з позовом за письмовим клопотанням позивача підлягає поновленню, так як із матеріалів справи слідує, що розгляд справи відбувався за відсутності позивача та про прийняте суб`єктом владних повноважень рішення йому стало відомо 14.09.2019 року після отримання від Житомирської митниці ДФС відповіді щодо надання інформації від 11.09.2019 року на адвокатський запит, підтвердженням чому є відомості із сайту Укрпошти та копія поштового конверту (а. с. 51, 52), а позов направлено до суду поштою 23.09.2019 року.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 90, 380, 458, 460, 467, 481, 489, 491, 495, 522, 531 МК України, Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657, ст. ст. 247, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 5, 6, 72-77, 90, 121, 242-246, 268-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до Житомирської митниці Державної фіксальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Позов ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіксальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0140/10100/19 від 01 серпня 2019 року заступника начальника Житомирської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Мірошніченка Михайла Івановича про визнання громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України, і накладення на громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 481 МК України, за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Богунський районний суд міста Житомира до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Республіки Узбекистан НОМЕР_3 , посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_4 , видана 21.08.2017 року ГУ ДМСУ).

Відповідач: Житомирська митниця Державної фіскальної служби України (адреса: м. Житомир, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 39421140).

Суддя Л.М. Семенцова