Рішення № 88696455, 10.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року м. Київ № 160/2085/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

про стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - відповідач) про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Головним управлінням Держпроспоживслужби в Кіровоградській області 04 травня 2018 року винесено рішення №00054 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. Зважаючи на те, що штраф визначений згадуваним рішенням Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" не сплачено, сума штрафу підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року адміністративну справу №160/2085/19 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн передано за підсудністю на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/2085/19 передано на розгляд судді Кузьменко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує на протиправність рішення від 04 травня 2018 року №00054 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

У відповіді на відзив представник Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо протиправності рішення від 04 травня 2018 року №00054 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

13 квітня 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області складено протокол №000058 про порушення законодавства про рекламу, яким зафіксовано порушення Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу».

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 13 квітня 2018 року №000058 розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відносно розповсюджувача реклами Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 04 травня 2018 року №00054 за порушення частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу» на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" накладено штраф в сумі 1700,00 грн.

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 04 травня 2018 року №00054 отримано представником Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 07 травня 2018 року, про що свідчить відповідна розписка на звороті згадуваного рішення.

У зв`язку із несплатою відповідачем вказаної суми штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР.

Частинами 1 та 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 4 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду (частина 11 статті 27 Закону України "Про рекламу").

Так, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №811/1654/18 відмовлено в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про скасування рішення від 04 травня 2018 року №00054.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у названій вище справі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №811/1654/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".

З огляду на викладене, доводи відповідача про протиправність рішення від 04 травня 2018 року №00054 є безпідставними.

Пунктом 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693, передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена в добровільному порядку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність позивачем підстав виникнення штрафу, наявність заборгованості відповідача по сплаті штрафу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню штрафу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області задовольнити.

2.Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, місто Київ, вул Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ14360570) на користь Державного бюджету (УК у м. Кроп/м.Кропивницький/21081100, ЄДРПОУ 38037409, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31115106011002) штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко