Рішення № 88696373, 09.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Київ № 826/5517/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до проГоловного управління ДФС у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.12.2017 №0238941310 та №0238971310,О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.12.2017 №0238941310 та №0238971310.

Ухвалою суду від 05.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки не з вини позивача несвоєчасно були зареєстровані податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9025689748 та №9026359305. Крім того, відповідач провів камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності 13.12.2017, тобто після спливу понад одного року після граничного строку подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Граничний строк був визначений 24.02.2015р.

07 травня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за результатами якої 13.12.2017р. складено акт №2949/26-15-13-10/24584661 «Про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за період: 2015 рік» (далі по тексту - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків подання звітності по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9025689748 за період 2015 року, граничний строк подання 24.02.2015, дата фактичного подання - 27.02.2015 та №9026359305 за період 2015 року, граничний строк подання 24.02.2015, дата фактичного подання - 27.02.2015.

На підставі встановленого порушення, відповідачем 13.12.2017р. прийнято податкові повідомлення - рішення №0238941310, яким на підставі п. 54.3.3 статті 53, п. 120.1 статті 120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170грн. та №0238971310, яким на підставі п. 54.3.3 статті 53, п. 120.1 статті 120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 17.02.2015 та 19.02.2015 на виконання вимог п. 266.7.5 статті 266 ПК України файлами №26540024584661j0302103100000000151220152654.xml та №26540024584661303121031000000002350120152654.xml подано до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві електронні документи - податкову декларацію з податку на майно за 2015 рік.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, при відправці зазначений файлів використовувалось спеціалізоване програмне забезпечення ДФС України (ПЗ «OPZ») із дотриманням умови обов`язкової реєстрації електронних підписів позивача.

19 лютого 2015 року на електронну адресу позивача надійшли квитанції №1 по вказаним звітам, згідно з якими у їх прийняття контролюючим органом відмовлено. Причина: «зняття підпису код 12. Внутрішня помилка передачі підпису».

У зв`язку з неможливістю відправки податкової звітності позивач листом від 20.02.2015 №2682/15 повідомив ДФС України про існуючі проблеми та неможливості їх самостійного вирішення, та, просив, з метою уникнення непорозумінь щодо граничних термінів подання звітності усунути проблеми на серверному обладнанні ДФС України.

Оголошенням від 19.02.2015 на офіційному сайті ДФС України платників податків було повідомлено про те, що при прийнятті електронної податкової звітності виникли складні технічні проблеми на серверному обладнанні ДФС України, що не дозволяють коректно приймати податкову звітність.

Згідно з інформацією на офіційному сайті ДФС України 20.02.2015 у зв`язку з усуненням технічних проблем, граничний строк для подання податкових декларацій продовжено до 24.02.2015. Листом ДФС України від 19.03.2015 №5792/6/99/99-18-07-01-15 позивачу було підтверджено, що інформація розміщена 20.02.2015 на офіційному WEB-порталі ДФС України є офіційною та не потребує додаткових підтверджень.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2015 при подачі податкової звітності контролюючим органом знов було відмовлено з вказаних вище підстав.

Лише 27.02.2015 та 28.02.2015 після усунення технічних проблем на сервері ДФС України податкова звітність була прийнята у ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», про що свідчать квитанції №1 та №2.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з порядком проведення такої перевірки, визначеного статтею 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У той же час, відповідно до статті 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 266 Податкового кодексу України, було введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Статтею 266 Податкового кодексу України врегульовано суб`єкти, об`єкти та порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпунктів 266.3.1. та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.7.5 п. 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи, що порушення позивачем строку подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9025689748 та №9026359305 відбулось не з вини платника податків, а через протиправну бездіяльність контролюючого органу (технічні проблеми на серверному обладнанні ДФС України), що обумовило затримку подання податкової звітності.

За таких обставин, застосування до позивача оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій не може бути визнане законним, відповідно, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, як протиправні.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (м. Київ, 01032, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.12.2017 №0238941310 та №0238971310.

Присудити на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (м. Київ, 01032, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін