Рішення № 88696216, 08.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року м. Київ № 640/1895/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання списати борг,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність щодо скасування вимоги від 09 листопада 2017 р. за №Ф-14117-23 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 22132,08 грн.; зобов`язати списати борг (недоїмку) в сумі 22132,08 грн.; зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України. Зокрема, як зазначає позивач, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 у справі № 826/868/18, яке набрало законної сили 30.04.2018р., визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у м. Києві від 09.11.2017р. за №Ф-14117-23 про сплату недоїмки в сумі 22132,08 грн.

Проте відповідач вказане рішення суду не виконує, недоїмку в сумі 22132,08 грн. з позивача не списує, а продовжує надсилати нові податкові вимоги від 15.08.2018р. № Ф-14117-23 та від 08.11.2018р. № 14117-23 про сплату недоїмки в сумі 22 132,08 грн.

Також, як зазначає позивач, оскільки рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2018 р. у справі №826/868/18 відповідачем ігнорується, це не дає йому можливості здійснювати своєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки усі поточні платежі позивача будуть направлятися відповідачем у рахунок погашення заборгованості, яка згідно рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що скасування вимоги в судовому порядку не скасовує наявність суми боргу (недоїмки), яка обліковується за позивачем.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2017р. ГУ ДФС у м. Києві було винесено вимогу №Ф-14117-23 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 22 132,08 грн. станом на 31.10.2017р.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 у справі № 826/868/18, яке набрало законної сили 30.04.2018р., позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м. Києві задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано вимогу ГУ ДФС у м. Києві від 09.11.2017р. за №Ф-14117-23 про сплату недоїмки в сумі 22 132,08 грн.

Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.8, 19-1.1.10, 19-1.1.24, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням (підп. 19-1.1.8); забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів (підп. 19-1.1.10); здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу (підп.19-1.1.24); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (підп.19-1.1.46).

Відповідно до підпункту 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За змістом п. 71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У відповідності до абз. 1, 4 п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційна система) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Згідно з п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року N 422, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 (далі- Порядок № 422).

Згідно з п. 2 розділу І Порядку № 422 терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:

достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю;

облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;

облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку;

оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП;

первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок;

розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 422 інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно з підпунктами 4, 5 розділу І Порядку № 422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. 1 глави 4 розділу ІV Порядку № 422 відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Таким чином, в інтегрованій картці платника податків повинна бути відображена інформація, у тому числі про відкриття провадження у справі та рішення суду прийняте по суті стосовно податкової вимоги, що оскаржується в судовому порядку.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за 2017 та 2018 роки, незважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідних контролюючих органів, в ній відсутня інформація про скасування судовим рішенням вимоги від 09.11.2017р. № Ф-14117-23 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 22 132,08 грн.

Також з інтегрованої карти платника податків ОСОБА_1 за 2017 та 2018 роки вбачається, що борг в розмірі 22 132,08 грн. за скасованою рішенням суду вимогою від 09.11.2017р. № Ф-14117-23 залишається, та до нього у 2018 році додається нова заборгованість.

Зокрема, 15.08.2018р. ГУ ДФС у м. Києві було винесено вимогу Ф-14117-23 на суму заборгованості 25 645,26 грн, яка включає в себе 22 132,08 грн. за скасованою вимогою від 09.11.2017р. № Ф-14117-23.

Також 08.11.2018р. ГУ ДФС у м. Києві було винесено вимогу Ф-14117-23 на суму заборгованості 30 559,62 грн, яка включає в себе 22 132,08 грн. за скасованою вимогою від 09.11.2017р. № Ф-14117-23.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій ГУ ДФС у м. Києві стосовно не відображення в інтегрованій картці платника податків факту судового оскарження вимоги від 09.11.2017р. № Ф-14117-23 на суму 22 132,08 грн. та наявність судового рішення про скасування вимоги від 09.11.2017р. № Ф-14117-23 на суму 22 132,08 грн.

Водночас, суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права в частині вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у м. Києві щодо скасування вимоги від 09 листопада 2017 р. за №Ф-14117-23, оскільки пунктом 2 Розділу 9 «Відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями» Порядку № 422 встановлено, що інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За результатами адміністративного або судового оскарження:

- при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;

- при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу).

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Згідно з ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: - сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; - контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; - контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; - рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; - рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Відповідно ж до підпункту 21.1.2 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Як зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 у справі № 826/868/18, яке набрало законної сили 30.04.2018р., податкова вимога ГУ ДФС у м. Києві від 09.11.2017р. за №Ф-14117-23 про сплату недоїмки в сумі 22 132,08 грн. була скасована.

Таким чином, з 30.04.2018р. вказана податкова вимога є відкликаною.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що дані податкової вимоги від 09.11.2017р. за №Ф-14117-23 були внесені до облікових даних позивача у базах контролюючого органу та відповідні коригування у зв`язку з тим, що вказана вимога вважається відкликаною в силу закону, не проводились, суд дійшов висновку про те, що відповідачем допущено бездіяльність щодо невнесення відповідних коригувань до облікових даних позивача.

Водночас, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги позивача в частині зобов`язання списати борг (недоїмку) в сумі 22 132,08 грн., оскільки з наведених вище приписів вбачається, що податковий орган лише вносить відповідну інформацію, у даному випадку про скасування в судовому порядку вимоги від 09.11.2017р. № Ф-14117-23 на суму 22 132,08 грн.

Пункт 101.1 статті 101 ПК України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

На виконання п. 101.5 ст. 101 згаданого Кодексу, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 (надалі - Порядок №577), відповідно до пп.2.1.3 п.2.1 даного порядку, під терміном безнадійний податковий борг підпадає і податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст.102 Податкового кодексу України.

В даному випадку, з огляду на скасування в судовому порядку вимоги від 09.11.2017р. № Ф-14117-23, відповідач повинен здійснити відповідні коригування у облікових даних платника податків- позивача на суму 22 132,08 грн., тому підстави здійснювати додаткове списання вказаної суми боргу наразі відсутні.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, що полягає у не проведенні коригування облікових даних Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу у зв`язку з тим, що вимога від 09.11.2017р. за №Ф-14117-23 вважається відкликаною.

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) провести коригування облікових даних Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у базах даних контролюючого органу у зв`язку з тим, що вимога від 09.11.2017р. за №Ф-14117-23 вважається відкликаною.

4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 512 (п`ятсот дванадцять) гривень 27 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій