Рішення № 88696139, 09.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Київ №640/20404/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Голов-ного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача пере-рахувати позивачу одноразово своєчасно недотримані суми пенсії за минулий час без обме-ження будь-яким строком з 01.01.2016 у розмірі 82% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у м. Києві від 19.03.2018 №30491 про розмір грошового забезпечення, що становить 7443,35 грн., з урахуванням 3% річних та інфляцій-них нарахувань, а також проведеного перерахунку та в подальшому щомісячно виплачувати у законно визначених розмірах;

Підставою позову є неправомірність дій відповідача щодо зменшення основного роз-міру пенсії позивача з 82% до 70% грошового забезпечення під час її перерахунку.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, посилаючись на ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Заперечив щодо виплати 3% процентів річних та інфляційних витрат, оскільки законодавство про пенсійне забезпечення не визначає підстав для виникнення цивільних прав та обов`язків, а правовідносини між ним та позивачем не є грошовими зобов`язаннями у розумінні цивільного законодавства України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що позивачу, який проходив службу в органах внутрішніх справ, призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільне-них з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з розрахунком пенсії позивача станом на 01.12.2015 основний її розмір стано-вив 82% від сум грошового забезпечення.

У березні 2018р. відповідач отримав довідку ГУ МВС України в м. Києві від 19.03.2018 №30491 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії у сумі 7443,35 грн., на підставі якої проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016.

Згідно з розрахунками пенсії станом на 07.04.2018 і на 06.09.2018 основний її розмір склав 70% від сум грошового забезпечення.

Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідачем зменшено її розмір з 82% до 70% від сум грошового забезпечення.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із скаргою від 08.10.2018, в якій просив надати інформацію про розмір його пенсії, яку він повинен отримувати з 01.01.2016 з розра-хунку 82% основного розміру пенсії грошового забезпечення, а також суму заборгованості перед позивачем на час звернення з моменту виникнення права на перерахунок пенсії позивача.

Листом від 25.10.2018 №99853/02 відповідач надав відповідь, в якій з посиланням на ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 зазначив, що розмір пенсії позивача обчислювався, виходячи із 70% сум грошового забезпечення за займаною позивачем посадою.

Спірні відносини виникли у сфері пенсійного забезпечення і стосуються перерахунку пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

У п. 30 рішення Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №240/5401/18, яке набрало законної сили 16.10.2019, цей суду дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 цього Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчис-лювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Суд зауважує, що пенсія позивачу перерахована відповідно до ст. 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підста-ві п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 з 01.01.2016, що не спрос-товує прийнятність вищевказаного висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 13 цього Закону при перерахунку пенсії з 01.01.2016 і його врахування судом згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України вказаний висновок Верховного Суду, суд вважає неправомірним зменшення відповідачем при проведенні перерахунку пенсії пози-вача з 01.01.2016 її розміру з 82% до 70% від суми грошового забезпечення.

З метою поновлення права позивача на отримання пенсії у належному розмірі підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 з урахуванням основного її розміру 82% від суми грошового забезпечення у розмірі 7443,35 грн., зазначеного у довідці ГУ МВС України у м. Киві від 19.03.2018 №30491, і виплату різниці між фактично отриманою ним пенсією і пенсією, перерахованою на підставі цього рішення суду, починаючи з 01.01.2016 по дату, що передує даті рішення суду у цій справі.

Вимога у частині зобов`язання відповідача виплатити пенсію з урахуванням 3% річних та інфляційних нарахувань не підлягає задоволенню, оскільки передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, як спосіб захисту майнового права та інтересу у цивільно-правових відносинах, до яких спірні правовідносини не належать.

Вимога про зобов`язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію позивачу у законно визначених розмірах не підлягає задоволенню, оскільки у цій частині порушення прав позивача не відбулось.

Щодо виплати недоотриманих сум пенсії одноразово і своєчасно, то слід зазначити, що загальне правило виплати пенсії загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, визначене у ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до спірних правовідносин щодо перерахунку і виплати пенсії (різниці) за минулі періоди не підлягає застосуванню.

Щодо строку звернення до суду, то, враховуючи положення ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині.

Клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі не підлягає задоволенню, з огляду на відсутність достатніх підстав вважати його виконання утрудненим.

Судовий збір у сумі 704,80 грн., сплачений позивачем згідно з квитанцією від 04.12.2018 №0.0.12028308541, підлягає стягненню на його користь з відповідача. Частина позову, в задоволенні якої відмовлено, є несуттєвою і не впливає на розмір судового збору, який слід присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перераху-вати ОСОБА_1 з 01.01.2016 пенсію з урахуванням основного її розміру 82% від суми грошового забезпечення у розмірі 7443,35 грн. (сім тисяч чотириста сорок три гривні 35 копійок).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою ним пенсією і пенсією, перерахованою на підставі цього рішення суду, за період з 01.01.2016 по дату, що передує даті рішення суду у цій справі.

4. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві;

04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко