Рішення № 88696101, 10.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/965/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні з 29.01.2020 позивачу пенсії державного службовця у розмірі 80% відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з урахуванням довідки про заробітну плату від 28.01.2020 № 01-206 та довідки від 28.01.2020 № 01-207; зобов`язання відповідача призначити з 29.01.2020 позивачу пенсію державного службовця у розмірі 80% відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з урахуванням довідки про заробітну плату від 28.01.2020 № 01-206 та довідки від 28.01.2020 № 01-207.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Вказує, що на момент звернення за призначенням пенсії відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII йому виповнилось 64 роки, що є достатнім для призначення пенсії державного службовця.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що позивачу вже призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, а чинним законодавством не визначено право на перерахунок пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу». Також вказує про неможливість врахування наданих позивачем довідок для перерахунку пенсії, оскільки такі довідки видані за формою довідок про заробітну плату, які були затверджені постановою Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1 та були виключені постановою Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2, їх врахування при переведенні на інший вид пенсії прямо суперечитиме пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, з 16.10.2012 по 27.03.2014 та з 01.03.2019 по 31.01.2020 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 28.03.2014 по 28.02.2019 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 71, зворот а.с. 72, а.с. 77 та його зворот, 79).

З 01.02.2020 на підставі заяви позивача від 29.01.2020 (а.с. 80) отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі, меншому за попередній (а.с. 79).

29.01.2020 ОСОБА_1 також звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ відповідно до пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (а.с. 85).

За наслідками розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення, оформлене протоколом від 05.02.2020 № 974110157881, про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ відповідно до пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з тієї підстави, що позивачу вже призначалась пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.03.2014. Також вказано, що форма нових довідок, які були подані до заяви при зверненні на перерахунок пенсії не беруться до уваги, оскільки Законом України «Про державну службу», який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям; форми довідок про заробітну плату, які були затверджені постановою Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1, були виключені постановою Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2, з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ втратила чинність (а.с. 86).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Згідно частини першої статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17

Доводи відповідача, що ОСОБА_1 пенсія по інвалідності згідно Закону № 889-VIII було призначено з 28.03.2014 не відповідає обставинам справи, оскільки Закон № 889-VIII набрав чинності лише з 01.05.2016.

З 01.02.2020 позивача за його заявою від 29.01.2020 (а.с. 80) було переведено з пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV на раніше призначену пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 3723-ХІІ в меншому розмірі.

Суд вважає, що право на пенсію одержують зазначені в пунктах 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII особи, які мають необхідний стаж державної служби, страховий стаж та відповідний вік і в жодному із зазначених вище Законів не зазначається, що таке право особа одержує при умові, що їм раніше пенсія за Законом № 3723-ХІІ не призначалась.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на невідповідність форми довідок № 01-206 від 28.01.2020 та № 01-207 від 28.01.2020 (а.с. 81-82), оскільки останні видані у повній відповідності до форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, що затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені положення, оскільки на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 досяг 64 років, на момент звільнення з державної служби мав стаж більше 20 років та загальний стаж більше 40 років суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого протоколом від 05.02.2020 № 974110157881, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком; зобов`язання відповідача призначити позивачу з 29.01.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015 та статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 з урахуванням довідки про заробітну плату від 28.01.2020 № 01-206 та довідки від 28.01.2020 № 01-207.

Водночас суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, охоплюється визнанням протиправним та скасуванням рішення відповідача, оформленого протоколом від 05.02.2020 № 974110157881, тобто порушені права позивача вже захищені судом.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити з 29.01.2020 позивачу пенсію державного службовця у розмірі 80%, то суд зазначає наступне.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав, яке випливає з конституційного положення, закріпленого у статті 55 Конституції України.

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки призначення пенсії позивачу за віком з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, ще не проведено, та відповідно позивач не отримував відмову у її призначенні в розмірі 80% заробітної плати, то суд доходить висновку, що такі позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене протоколом від 05.02.2020 № 974110157881, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 з 29.01.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015 та статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 з урахуванням довідки про заробітну плату від 28.01.2020 № 01-206 та довідки від 28.01.2020 № 01-207.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.04.2020.

Суддя Н.М. Баргаміна