Рішення № 88696071, 10.04.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/151/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання рішення протиправним

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправними дії Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки з кадастровим номером № 7310136600:28:001:1119, площею 0,0203 га, цільове призначення земельної ділянки : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою : АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними дії Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки з кадастровим номером № 7310136600:28:001:1120, площею 0,0197 га, цільове призначення земельної ділянки : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою : АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними дії Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки з кадастровим номером № 7310136600:28:001:1121, площею 0,0204 га, цільове призначення земельної ділянки : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою : АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними дії Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки з кадастровим номером № 7310136600:28:001:1122, площею 0,0197 га, цільове призначення земельної ділянки : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою : АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером № 7310136600:28:001:1119, площею 0,0203 га, цільове призначення земельної ділянки : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою : АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером № 7310136600:28:001:1120, площею 0,0197 га, цільове призначення земельної ділянки : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою : АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером № 7310136600:28:001:1121, площею 0,0204 га, цільове призначення земельної ділянки : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою : АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером № 7310136600:28:001:1122, площею 0,0197 га, цільове призначення земельної ділянки : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що листами №О-7275/0-04/01, №О-7275/1-04/01, №О-7275/2-04/01, №О-7275/3-04/01 від 16 грудня 2019 року відмовлено у видачі будівельних паспортів на будівництво індивідуального житлового будинку по вищевказаній адресі, у зв`язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У зв`язку з зазначеним позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у видачі будівельних паспортів, є неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України у сфері містобудування та земельних відносин, вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Конституції України. Зокрема, посилаючись на норми Земельного кодексу України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач зазначив, що дана земельна ділянка не мала б бути віднесена до зони змішаної багатоквартирної житлової та господарської забудови при належному урахуванні даних земельного кадастру. Позивач вважає, що оскаржуваними діями порушується реалізація її права власності на нерухоме майно.

19.02.2020 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження по адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 11.03.2020 року.

27.02.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Посилався на те, що відмовою у видачі будівельних паспортів на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 слугувало невідповідність намірів забудови вимогам затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні та порушення державних будівельних норм, а саме: земельні ділянки які розташована за адресою АДРЕСА_1 відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців", затвердженої рішенням Чернівецької міської ради №1171 від 27.03.2014 року та плану зонування території, який є складовою частиною генерального плану міста, розміщена в межах багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови (зона Ж-3 - зона змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови ).

Вказував, що пояснювальною запискою плану зонування території міста Чернівців визначено, що зона Ж-3 - зона багатоквартирної житлової забудови виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків без обмеження рівня поверховості з високою щільністю забудови, а також відповідних об`єктів повсякденного обслуговування місцевого рівня, некомерційних комунальних підприємств, скверів, ігрових спортивних майданчиків. Планом зонування території міста Чернівці встановлено поділ території на зони за переважними, супутніми і допустимими видами забудови використання земельних ділянок, дозволеними у кожній зоні. Переважний вид забудови - будівництво багатоквартирних житлових будинків до 4-9 поверхів включно, допускається - будівництво багатоквартирних житлових будинків без обмеження поверховості. Будівництво індивідуальних житлових будинків у зоні Ж-3 не передбачається.

11.03.2020 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

11.03.2020 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. При цьому вказував, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем та представником відповідача заяви про розгляд справи за їх відсутності, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Суд дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на правах приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами № 7310136600:28:001:1119, площею 0,0203 га, № 7310136600:28:001:1120, площею 0,0197 га, № 7310136600:28:001:1121, площею 0,0204 га, 7310136600:28:001:1122, площею 0,0197 га.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянку цільові призначення земельних ділянок: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.12,17,22,27)

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відомості про право власності на земельні ділянки внесено до Держаного реєстру прав на нерухоме майно (а.с. 15, 20, 25, 30).

10.12.2019 року з метою видачі будівельних паспортів на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 , позивач звернувся до центру надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради із відповідними заявами.

16.12.2019 року листами №О-7275/0-04/01, №О-7275/1-04/01, №О-7275/2-04/01, №О-7275/3-04/01 відповідач повідомив позивача, що відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців", затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27 березня 2014 року №1171 в складі якої розроблено план зонування території, земельна ділянка на АДРЕСА_1 розташована на території житлової багатоповерхової забудови (Ж-3 – зона багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови).

Схемою зонування території міста Чернівці встановлено поділ території на зони за переважними, супутніми і допустимими видами забудови використання земельних ділянок, дозволеними у кожній зоні.

В зоні Ж-3, серед переважних, супутніх і допустимих видів забудови використання земельних ділянок, будівництво індивідуального житлового будинку не передбачено.

Повідомлено, що видати будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку по вказаній вище адресі не представляється можливим (а.с. 16, 21, 26, 31).

Не погоджуючись із вказаними відмовами, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, відповідно до статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 373 ЦК України передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно зі статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI ).

Згідно частини другої статті 8 Закону № 3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Частиною першою статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно частини третьої статті 27 Закону № 3038-VI надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону № 3038-VI порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05 липня 2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640 (далі - Порядок №103).

Згідно пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні (пункт 1.4 Порядку № 103).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Частиною першою статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що Пояснювальною запискою плану зонування території міста Чернівців визначено, що зона Ж-3 - зона багатоквартирної житлової забудови виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків без обмеження рівня поверховості з високою щільністю забудови, а також відповідних об`єктів повсякденного обслуговування місцевого рівня, некомерційних комунальних підприємств, скверів, ігрових спортивних майданчиків.

Згідно викопіювання з схеми зонування території м. Чернівці земельні ділянки знаходяться в зоні багатоквартирної житлової забудови (Ж-3).

Таким чином, оскільки земельні ділянки на АДРЕСА_2 . Ізмаїльській АДРЕСА_3 27-Д міста Чернівці розміщені в межах багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови - зона Ж-3 (зона змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови), а будівництво індивідуальних житлових будинків та господарських будівель в зоні Ж-3 не передбачено згідно містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців", затвердженої рішенням Чернівецької міської ради №1171 від 27.03.2014 року та плану зонування території, який є складовою частиною генерального плану міста, то суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у видачі будівельних паспортів на забудову земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмовляючи позивачу у видачі будівельного паспорта, відповідач діяв відповідно до законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відтак, правові підстави для визнання оскаржуваних дій протиправними та, відповідно, зобов`язання відповідача надати позивачу будівельний паспорт на право забудови земельної ділянки відсутні.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 16.07.2019 року у справі № 520/8970/18.

Щодо доводів позивача, наведених у письмових поясненнях, то такі є безпідставними та не свідчать про незаконність оскаржуваних дій, оскільки доводи позивача зводяться до неможливості реалізувати в повній мірі своє право власності на земельну ділянку та до незгоди із Генеральним планом м. Чернівці.

Обґрунтовуючи протиправність дій відповідача, позивач посилався на те, що на час розробки плану земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною Генерального плану населеного пункту, не було враховано попередні рішення щодо планування і забудови території м. Чернівці.

Однак, такі твердження позивача є безпідставними, оскільки "Коригування генерального плану міста Чернівців", затверджене рішенням Чернівецької міської ради №1171 від 27.03.2014 року та план зонування території, який є складовою частиною генерального плану міста, не є предметом спору у даній справі.

Вказані акти є чинними, доказів їх скасування позивачем не надано, а тому вони підлягають врахуванню в даних спірних відносинах.

Позивачем не надано суду доказів звернення до відповідних органів місцевого самоврядування з приводу внесення змін до Генерального плану та плану зонування.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість даного позову.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 1 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих позивачем окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (вул. Б. Хмельницького, 64 -а, м.Чернівці, 58000, Код ЄДРПОУ 23245721

Суддя І.В. Маренич