Рішення № 88695793, 10.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 р. № 520/3476/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем, зазначено, що відповідачем протиправно, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 р. у справі № 520/4653/19 було обмежено розмір пенсії граничним розміром, чим порушено його право на отримання належних сум пенсії.

По справі відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, правовідносинам, з приводу яких подано позов, передували ті, відносно яких є таке, що набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 р. у справі № 520/4653/19, отже, певні обставини в рамках даної справи не підлягають доказуванню.

Так, в рамках справи № 520/4653/19 судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 28.02.2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, у розмірі 85% грошового забезпечення.

Судом встановлено, що з 01.01.2016 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 11.11.2015 № 988 Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок пенсії, розмір пенсії позивача обраховується станом на 01.01.2016 року у розмірі 70 % грошового забезпечення.

Не погодившись із діями відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 83% до 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 р. у справі № 520/4653/19 було, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Вказане рішення 03.01.2020 року набрало законної сили та 11.01.2020 року видано виконавчий лист, що вбачається з відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду".

Позивач отримав від відповідача дані щодо перерахунку пенсії на підставі рішення по справі № 520/4653/19 та дізнався, що розмір перерахованої пенсії фактично складає 11639,27 грн., однак таку було обмежено граничним розміром на рівні 10740 грн.

З зазначеним позивач пов`язував пов`язував порушення своїх прав, яке полягає в отриманні пенсії у неналежному розмірі, шляхом обмеження її максимальним розміром.

Позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідача з питання перерахунку та виплати пенсії без обмеження граничним розміром та результатів такого звернення відтак, ключовим аспектом правовідносин, з приводу яких подано позов у справі № 520/3476/2020, що наразі розглядається, є неналежне виконання пенсійним органом рішення у справі № 520/4653/19.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано у статтях 370-391 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.

Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, ст. 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа № 820/4261/18), від 09 липня 2019 року (справа №826/17587/18), від 31 липня 2019 року ( справа № 803/688/18).

Суд вказує, що за наслідками аналізу предмету позову у даній справі № 520/3476/2020 вбачається, що такий фактично спрямований на виконання іншого судового рішення - Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 р. у справі № 520/4653/19 яким було, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум та яке набрало законної сили 03.01.2020 року.

Оскільки позивачем не надано доказів звернення до відповідача з питання проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження граничним розміром та доказів відмови відповідача у зазначеному, суд приходить до висновку, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 р. у справі № 520/4653/19.

Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Однак, відповідні заяви повинні бути подані в рамках справи № 520/4653/19.

Відповідним правом позивач не скористався, що встановлено з відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду".

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Отже, спір у цій справі № 520/3476/2020 є тотожним, тому, що був предметом розгляду у справі № 520/4653/19 , але виник на стадії виконання судового рішення.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.