Рішення № 88695532, 09.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1278/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення від 23.12.2019 №121 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу період роботи на посаді машиніста аміачних холодильних установок Хорольського молококонсервного комбінату дитячих продуктів з 26.06.1985 по 11.11.2004.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період трудової діяльності позивач набув стаж, достатній для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, відповідач відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 48/. Зазначив, що позивачем на підтвердження наявності пільгового трудового стажу надано копію трудової книжки, а також копію уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії. Разом з цим, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" знаходиться у стані припинення, а спеціалістами ГУПФ України в Дніпропетровській області 16.12.2019 складено акт №104/10.2-16 щодо неможливості проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів, наданих для обчислення пенсій з огляду на відсутність вищезазначеного підприємства за юридичною адресою. На переконання пенсійного органу, відсутність відомостей про первинні документи, якими визначалась ритмічна чи не ритмічна робота на підприємстві, унеможливлює підтвердження періодів роботи, зазначених у довідці від 4.11.2019.

З урахуванням наведеного, представник відповідача стверджував про те, що позивачем не підтверджено наявність пільгового трудового стажу, достатнього для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 /а.с. 5-6/.

Залученою до матеріалів справи копією трудової книжки серії НОМЕР_2 підтверджено, що позивач 6.12.1984 прийнятий на роботу на посаду машиніста повітряної компресорної Хорольського молококонсервного комбінату дитячих продуктів, а з 26.06.1985 переведений на роботу за посадою машиніста аміачних холодильних установок, на якій пропрацював до 11.11.2004 /а.с. 8-11/.

Довідкою ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" від 4.11.2019 підтверджено, що позивач повний робочий день працював на Хорольському молококонсервному комбінаті дитячих продуктів і за період з 26.06.1985 по 11.11.2004 виконував роботу машиніста аміачних холодильних установок, що передбачена Списком №2 (розділ ХХХІІІ, підрозділ 33) /а.с. 21/. До цієї довідки додано копії витягів з наказів ВАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" від 4.12.1996 №249, від 29.10.2002 №323 про проведення атестації робочих місць, за змістом яких підтверджено право на пільги та компенсації (у т.ч., пільгове пенсійне забезпечення) за професією (посадою) машиніста холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки /а.с. 22, 23/. Також до довідки додано копії висновків державної експертизи умов праці від 30.08.2004 №04-293/5, від 6.06.2007 №04-4766/5, від 23.04.2008 №04-4792, від 4.07.2012 №04-7153, за змістом яких підтверджено правильність застосування у ВАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" Списку №2, зокрема, щодо робочого місця машиніста холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки /а.с. 24-27/.

12.12.2019 позивач звернувся до Хорольського відділу обслуговування громадян із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах /а.с. 40/. До заяви, окрім іншого, додав копії: трудової книжки, довідки від 4.11.2019 про підтвердження наявного трудового стажу, наказів про проведення атестації робочих місць, висновків державної експертизи умов праці.

Рішенням ГУПФ України в Полтавській області від 23.12.2019 №121 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 47/. Дане рішення відповідач мотивував тим, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" знаходиться у стані припинення, а спеціалістами ГУПФ України в Дніпропетровській області 16.12.2019 складено акт №104/10.2-16 щодо неможливості проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів, наданих для обчислення пенсій з огляду на відсутність вищезазначеного підприємства за юридичною адресою. На переконання пенсійного органу, відсутність відомостей про первинні документи, якими визначалась ритмічна чи не ритмічна робота на підприємстві, унеможливлює підтвердження періодів роботи, зазначених у довідці від 4.11.2019.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У відповідності до частини першої статті 7 Закону України від 5.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

За змістом пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічна норма міститься у пункті 2 частини другої статті 114 Закону України від 9.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 3.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

А відтак, виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є:

1) зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць;

2) досягнення 55 років;

3) наявність страхового стажу для чоловіків, не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Так, позивачу 29.09.2019 виповнилось 55 років.

Страховий стаж ОСОБА_1 станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії (12.12.2019) становив 38 років 4 місяці 16 днів, що підтверджено копією розрахунку стажу /а.с. 39/.

Отже, позивач досяг необхідного віку та має достатній загальний страховий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Водночас спір у справі стосується наявності у позивача спеціального страхового стажу для призначення пенсії - не менше 12 років 6 місяців на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Основним документом, що підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

Позивачем разом із заявою про призначення пенсії надано пенсійному органу копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , що відповідач не заперечує.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію трудової книжки суд встановив, що у ній у хронологічному порядку містяться записи про трудову діяльність ОСОБА_1 із зазначенням дат прийняття на роботу, присвоєння розрядів та категорій, переміщення в межах підприємства, а також звільнення з роботи з посиланням на розпорядчі документи.

Записами у трудовій книжці підтверджено, що позивач у період з 26.06.1985 по 11.11.2004 (що загалом становить 19 років 4 місяці 18 днів) працював на Хорольському молококонсервному комбінаті дитячих продуктів за посадою машиніста аміачних холодильних установок.

Однак, відповідачем ні у спірному рішенні, ані у відзиві на позов жодним чином не обґрунтовано, з яких підстав пенсійним органом при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах не прийнято у якості доказу надану ним трудову книжку.

Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі №705/4946/16-а зазначив, що підставою для призначення пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо роботи на підприємстві, а і довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд враховує, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії надано пенсійному органу довідку ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" від 4.11.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії /а.с. 21, 42/.

Зазначена довідка виготовлена на бланку за формою, визначеною у додатку 5 до Порядку №637, у ній зазначено період роботи, посаду, професію, характер виконуваної роботи, розділ та підрозділ Списку №2, а також посилання на первинні документи, на підставі яких видано цю довідку.

Так, у довідці зазначено, що позивач повний робочий день працював на Хорольському молококонсервному комбінаті дитячих продуктів і за період з 26.06.1985 по 11.11.2004 виконував роботу машиніста аміачних холодильних установок, що передбачена Списком №2 (розділ ХХХІІІ, підрозділ 33); атестацію робочих місць вперше проведено 19.12.1992, наказ №292.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи позивача з 26.06.1985 по 11.11.2004 за посадою машиніста холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки, що є достатнім для призначення пенсії за віком на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Посилання відповідача на акт від 16.12.2019 №104/10.2-16, складений ГУПФ України в Дніпропетровській області, щодо неможливості проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів, наданих для обчислення пенсії /а.с. 46/, суд визнає необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

За змістом пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №672/914/16-а, від 11.07.2019 у справі №127/1849/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.

З урахуванням наведеного, відсутність підприємства, яким видано уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу, за юридичною адресою не визнається судом у якості правомірної підстави для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

При цьому суд виходить з того, що відповідач ні у спірному рішенні, ані у відзиві на позов належним чином не обґрунтував доцільність проведення такої перевірки та неможливість вирішення питання про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі поданих ним разом із заявою від 12.12.2019 документів.

Доводи відповідача про те, що спірні періоди роботи позивача не підтверджені первинними документами є безпідставними, оскільки надання таких документів є необхідним лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі №242/65/17, від 27.02.2019 у справі №423/3544/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд враховує, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови ухвалення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

У ході розгляду цієї справи судом проаналізовано усі доводи сторін та встановлено, що рішення пенсійного органу про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, адже таке рішення не містить достатніх мотивів, з урахуванням яких відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Так, в порушення вимог пункту 4.7 Порядку №22-1 пенсійний орган належним чином, всебічно, повно і об`єктивно не розглянув подану ОСОБА_1 заяву разом з доданими до неї документами, внаслідок чого прийняв передчасне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність рішення ГУПФ України в Полтавській області від 23.12.2019 №121, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.

Водночас, що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу період роботи на посаді машиніста аміачних холодильних установок Хорольського молококонсервного комбінату дитячих продуктів з 26.06.1985 по 11.11.2004, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Верховним Судом у постанові від 7.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

За таких обставин, суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу позивача періоду роботи з 26.06.1985 по 11.11.2004 за посадою машиніста холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки, на Хорольському молококонсервному комбінаті дитячих продуктів.

За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У цій справі позивачу 29.09.2019 виповнилось 55 років, а із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 звернувся 12.12.2019, тобто упродовж трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Відтак, позивач має право на призначення пенсії за віком з 30.09.2019.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 4.03.2020 №0.0.1638216927.1 /а.с. 31/. Дану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 32/.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є прийняття відповідачем протиправного рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати повністю.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23 грудня 2019 року №121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 грудня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу позивача періоду роботи з 26.06.1985 по 11.11.2004 за посадою машиніста холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки, на Хорольському молококонсервному комбінаті дитячих продуктів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Європейська, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За змістом пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя (підпис) О.О. Кукоба