Ухвала суду № 88693535, 06.04.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/2227/20

Провадження №2-з/521/91/20

УХВАЛА

06 квітня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Черненко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним, протиправним та скасування наказу, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним, протиправним та скасування наказу .

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якому просила забезпечити позов у спосіб заборони роботодавцю (власнику АТ «Українська залізниця», установи, або уповноваженому ним органом (керівнику) чи фізичній особі, яка відповідно до законодавства використовує найману працю) вчиняти певні дії, а саме визначати (змінювати) робоче місце інженера ІІ категорії резерву провідників (код КП 2149.2) виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції «Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» до вирішення вказаної цивільної справи.

Обґрунтовуючи заяву зазначила, що відповідачем з виданням оскаржуваного наказу будуть чинитися спроби повторно визначити (змінити) її, ОСОБА_1 , робоче місце, місцезнаходження та оснащення (обладнання) якого, не забезпечене технічними засобами для належного виконання трудових прав і обов`язків, що створить штучні передумови для звільнення її відповідачем за п. 3, ч. 1, ст. 40 КЗпПУ.

Дослідивши матеріали поданої заяви та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо). У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати незаконним, протиправним та скасувати повністю наказ в.о. начальника виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції «Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» №ПКВЧД-3-04/1641 «про внесення змін у посадову інструкцію інженера ІІ категорії Кузьменко Т.В.», який, на думку позивача, зводиться до визначення (зміни) місцезнаходження та оснащення (обладнання) її робочого місця, яке не забезпечене технічними засобами для належного виконання трудових прав і обов`язків.

Разом з цим у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить забезпечити позов у спосіб заборони роботодавцю (власнику АТ «Українська залізниця», установи, або уповноваженому ним органом (керівнику) чи фізичній особі, яка відповідно до законодавства використовує найману працю) вчиняти певні дії, а саме визначати (змінювати) робоче місце інженера ІІ категорії резерву провідників (код КП 2149.2) виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції «Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» до вирішення вказаної цивільної справи.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного встановлено, що вимоги, які викладені у заяві про забезпечення позову є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

Будь яких, доказів повідомлення позивачем або її близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» щодо актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача, суду не надано.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що у разі задоволення судом вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, суд вирішить спір по суті.

Крім того, у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним, протиправним та скасування наказу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на протязі п`ятнадцяти днів з дня її повного складення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Ю.В. Тополева

06.04.20