Ухвала суду № 88693334, 10.04.2020, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.04.2020

Справа № 497/933/19

Провадження № 2/497/18/20

У Х В А Л А

про розгляд заяв сторін по справі,

закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду

10.04.20 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кодінцевої С.В.,

секретаря судового засідання – Ковтун О.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

його представника – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, визнання майнових прав на квартиру спільним сумісним правом подружжя. стягнення грошової компенсації різниці в вартості Ѕ частини майнових прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.3-10), та просить постановити рішення яким:

1. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в Болградському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, запис акту №101.

2. Визнати спільним сумісним правом подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 майнові права на однокімнатну квартиру загальною площею 41.63 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію різниці в вартості 1/2 частини майнових прав у розмірі 294075.00 гривен.

4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 усі понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою від 24.06.2019 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 15.07.2019 року о 14:30 годині (а.с.33).

10.07.2020 року від представника відповідача до суду надійшов перший відзив, згідно якого відповідач позовні вимоги в частині розірвання шлюбу – визнає, щодо розподілу майна – то в цій частині оскаржено ухвалу про відкриття провадження по справі (а.с.42-43).

До цього відзиву представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 додав копію апеляційної скарги на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 24.06.2019 року про відкриття провадження по зазначеній справі (а.с.47-50). Оригінал апеляційної скарги (а.с.56-59).

Ухвалою від 15.07.2019 року було знято з підготовчого розгляду зазначену цивільну справу (а.с.52).

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.10.2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Каракаш І.П. залишено без розгляду а ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 24 червня 2019 року про відкриття провадження у справі залишено без змін (а.с.86-89).

12.11.2019 року на адресу суду поштовим листом надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та розподіл майна спільного сумісного майна подружжя після апеляційного розгляду (а.с.91).

Після повернення справи після апеляційного перегляду, ухвалою суду від 19.11.2019 року призначено підготовчий розгляд по справі на 09.12.2019 року о 09:00 годині (а.с.92).

09.12.2019 року підготовчий розгляд по справі відкладено та повторно призначено на 23.01.2020 року о 13:00 годині (а.с.102, 104) з огляду на наявність заяви представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 (а.с.101).

11.12.2019 року на адресу суду надійшов другий відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а також просила надати строк для примирення (а.с.108-110).

Станом на 23.01.2020 року головуючий суддя Кодінцева С.В. знаходилася у відрядженні, а відтак не вбачалося можливим провести підготовче засідання (а.с.131).

Ухвалою суду від 27.01.2020 року після виходу головуючого судді з відрядження призначено підготовчий розгляд справи на 21.02.2020 року о 13:00 годині (а.с.132).

21.02.2020 року ухвалою суду підготовчий розгляд відкладено в зв`язку з наявністю клопотання представника позивача (а.с.140), та повторно призначено на 20.03.2020 року о 10:00 годині (а.с.142).

20.03.2020 року ухвалою суду підготовчий розгляд по справі в черговий раз відкладено в зв`язку з заявою представника відповідача ОСОБА_3 (а.с.145-146), та повторно призначено на 10.04.2020 року о 14:00 годині (а.с.148).

В підготовчому засіданні 10.04.2020 року:

Позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, заперечував доводи відповідачки, викладені у відзивах. Наполягав на закритті підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду, підтвердив, що ним подано суду усі наявні у нього докази.

Представник позивача ОСОБА_2 (а.с.30) підтримав позицію свого довірителя з приводу позовних вимог, а також думку свого довірителя, щодо можливості закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду. Також пояснив, що зі сторони позивача суду надано усі докази, які можливо було здобути на даний час.

Відповідач ОСОБА_4 будучи повідомленою через свого представника ОСОБА_3 - не прибула. Раніше, а саме 10.12.2019 року на адресу суду надсилала заяву про розгляд справи у її відсутність в зв`язку з необхідністю виїхати на роботу за кордон (а.с.106-107).

Крім того у відзиві зазначала про необхідність надання строку для примирення (а.с.109).

Представник відповідача ОСОБА_3 (а.с.44-46) пояснив, що відповідач наполягає на тому, що між відповідачем та позивачем можливо примирення та збереження сім`ї, що дана заява позивача була поспішним та необдуманим зверненням, а тому є необхідність в наданні сторонам строку для примирення.

Крім того, представник надав суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (а.с.152-153), та про вжиття заходів забезпечення позову (а.с.154-158). Крім того не заперечував щодо закриття підготовчого розгляду та призначення справи до судового розгляду.

За наслідками проведеного підготовчого розгляду, судом встановлено наступне:

Щодо вимоги відповідача про надання строку для примирення.

Відповідачем ОСОБА_4 у наданому суду відзиві на позовну заяву від 09.12.2019 року, що надійшов до суду 11.12.2019 року, зазначено клопотання про надання сторонам строку для примирення (а.с.109). В обґрунтування цього клопотання відповідач стверджує, що з позивачем вони прожили разом 12 років. Жили досить добре, було взаєморозуміння, взаємна повага, любов, повноцінне життя. Тобто сім`я у них була міцна. Планували все життя провести разом про що свідчить їх бажання придбати квартиру в м.Одеса за спільні зароблені кошти за кордоном в Російській Федерації, та здійснили майже повну сплату за придбану квартиру. Рішення позивачем про розірвання шлюбу було прийнято емоційно, без зваженого підходу і без аналізу ситуації, що склалася. Для збереження шлюбу потрібно бажання. А для прийняття рішення про розірвання шлюбу їй, відповідачу потрібен час. На її думку, можливо зберегти шлюб, та продовжити спільне проживання, так як вона має таку надію.

Представник відповідача – підтримав дане клопотання відповідача.

Позивач категорично заперечував. Пояснив, що протягом півроку після їх з відповідачем останньої сварки він намагався примиритися з відповідачкою, навіть до подачі позову до суду. Однак відповідач ігнорувала усі його дії та намагання зберегти сім`ю. Після того, як відповідач поїхала працювати до Туреччини, він також неодноразово їй телефонував, просив повернутися, наполягав на відновленні сім`ї та їх стосунків, на що відповідачка категорично не погоджувалася. Потім, коли справа вже була в суді, на похованні її батька, де вона відповідач була присутня також намагався дійти примирення, однак відповідач висувала різні умови, окрім можливого примирення. З боку відповідачки взагалі не було жодних спроб для примирення.

На даний час, він позивач проживає з іншою жінкою, з якою має намір офіційно створити сім`ю, а тому відновлення шлюбних відносин з відповідачем категорично не можливо.

Представник позивача підтримав позицію свого довірителя в цьому питанні.

Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.

Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України).

Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.05.2019 року справа № 442/6319/16-ц, провадження № 61-30728св18.

Зважаючи на те, що сторони спільно не проживають тривалий час, відсутність малолітніх дітей у сторін, позовна заява до суду вперше була подано ще 20.06.2019 року, тобто майже 9 місяців тому, тобто сторони мали більш ніж достатньо часу дійти примирення, проте жодних заходів не вживали. Відповідач за весь цей час жодного разу до суду не з`являлася, що свідчить про її небажання бачитися з позивачем, та якимось чином налагоджувати свої стосунки.

Більш того, з зави відповідача, яка надіслана до суду в грудні 2019 року вбачається, що вона має намір виїхати за кордон на роботу, а тому не зрозуміло яким чином відповідач бажає дійти примирення з позивачем.

Слід звернути увагу, що мотивуючи клопотання про надання строку для примирення, відповідач вживає дієслова в минулому часі, а саме: «прожили з чоловіком 12 років», «прожили добре..», «планували прожити разом ..», тобто відповідач свідомо зазначає, що їх відносини з позивачем вже мають минулий характер, тобто їх вже не має.

Відповідач також стверджує, що «для збереження шлюбу потрібне спільне бажання», проте з огляду на поведінку відповідача, вона такого бажання не має.

Крім того, суд зважує на позицію позивача, який стверджує, що проживає з іншою жінкою, в зв`язку з чим неможливо відновити сімейні стосунки з відповідачкою.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та надання часу для примирення сторонам, оскільки таке рішення суперечитиме інтересам позивача та моральним засадам.

За таких обставин, суд дійшов глибокого переконання, щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про надання строку для примирення сторін та зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

10.04.2020 року представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер-Граніт» розташованого за адресою: 11 станція Люстдорфської дороги, № 3А, м. Одеса, 65122, код ЄДРПОУ 43872486.

В обґрунтування заяви зазначає, 25.08.2017 року від імені сім`ї ОСОБА_5 , на підставі спільного рішення між подружжям та ТОВ «Полімер-Граніт» було укладено договір №12/277,2-3 купівлі-продажу майнових прав. Предметом вказаного договору згідно розділу 2 є: майнові права на об`єкт нерухомості в порядку і на умовах, передбачених цим договором і відповідно до норм Цивільного кодексу України, які визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором, є квартира в готовності "під ключ", розташована в об`єкті будівництва за будівельною адресою: масив № НОМЕР_1 , ділянка №№ НОМЕР_2 /1-6, 194/1, 194/2, 195/1, 195/2, 196/1, 196/2, 197/1, 197/2, масив № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 смт Авангард, Овідіопольського району Одеської області.

В позовній заяві позивач визнає, що повна оплата майнових прав здійснена не була, майнові права на квартиру ОСОБА_4 за актом приймання-передачі, як це передбачено договором, не передавались, тобто й розпоряджатись відповідач зазначеними майновими правами фактично не має можливості. На цей час борг за договором складає - 111795 ( сто одинадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) гривень (686495 - НОМЕР_5 гривень), що еквівалентно - 16.28 відсоткам.

А тому слідує, що вимоги за договором - не виконані, право власності на квартиру до відповідача ОСОБА_4 – не перейшло, та оскільки повна оплата майнових прав покупцем, тобто ОСОБА_4 не була здійснена, частина квартири належить продавцю - ТОВ «Полімер-Граніт», юридична адреса: 65122, м.Одеса, 11 станція Люстдорфської дороги, 3-А, код ЄДРПОУ 34872486.

Оскільки позивач просить суд «визнати спільним сумісним правом подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на майнові права на однокімнатну квартиру загальною площею 41.63 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 , то у разі прийняття судом позитивного рішення, таке рішення суду може вплинути на права та обов`язки особи, що не є стороною у справі, тобто будуть порушені права ТОВ «Полімер-Граніт».

Позивач та його представник не погодилися з мотивувальною частиною даної заяви, проте повністю підтримали її прохальну частину щодо необхідності залучення третьої особи.

Відповідно до вимог ст.52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до одного або декількох сторін.

Згідно з ч.1 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Частиною 5 ст. 53 передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Відповідно ч. 7 ст. 53 ЦПК України, вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання представника відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника відповідача про залучення до участі в розгляді цієї справи у якості третьої особи ТОВ «Полімер-Граніт», оскільки на даний час саме ТОВ «Полімер-Граніт» володіє правами на об`єкт нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором: квартиру в готовності «під ключ», розташовану в об`єкті будівництва за будівельною адресою: масив № НОМЕР_1 , ділянки №№192/1-6, 194/1, 194/2, 195/1, 195/2, 196/1, 196/2, 197/1, 197/2, масив № НОМЕР_3 , ділянка АДРЕСА_3 НОМЕР_6 характеристиками: будинок «277», секція «277.2», квартира «3», загальна площа «41.63 кв.м», кількість житлових кімнат «1», поверх «1» (п.2.2 договору), та з метою недопущення порушення прав цієї особи є необхідність в залученні її до участі в розгляді цієї справи.

Щодо клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

В підготовчому засіданні 10.04.2020 року представником відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до якого просить:

- заборонити вживати будь-які дії щодо розірвання договору купівлі-продажу майнових прав № 12/277,2-3 від 28 серпня 2017 року, укладеного між ТОВ «Полімер-Граніт» та ОСОБА_4 ;

- заборонити передавати майнові права на Об`єкт нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором: квартиру в готовності «під ключ», розташовану в об`єкті будівництва за будівельною адресою: масив № НОМЕР_1 , ділянки №№192/1-6, 194/1, 195/1, 195/2, 196/1, 196/2, 197/1, 197/21, масив № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_7 . Авангард, АДРЕСА_4 з наступними характеристиками: будинок «277», секція «277.2», квартира «3», загальна площа «41,63 кв.м», кількість житлових кімнат «1», поверх «1» (п.2.2 договору) – будь яким іншим особам, будь-яким чином;

- заборонити вчиняти будь-які інші дії щодо передачі прав на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа «41,63 кв. АДРЕСА_5 , кількість житлових кімнат «1», поверх «1» (п.2.2 договору).

В обґрунтування заяви зазначає, що наразі відповідачу по справі ОСОБА_4 стало відомо, що ТОВ «Полімер-Граніт» має намір розірвати договір купівлі-продажу майнових прав №12/277.2-3 від 28 серпня 2017 року на підставі пп.8.3.1 і 8.4 з послідуючими наслідками згідно пп.6.1 і 6.2 цього договору, що вбачається з листа надісланого ТОВ «Полімер-Граніт» на адресу відповідачки.

Однак, розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, заборгованість за яким наданий час є досить не значною (3 160.00 доларів США), у порівнянні із загальною вартістю майнових прав та виплаченою сумою, призведе до втрати предмету спору між сторонами, позбавить сторони можливості дійти мирової угоди, в тому числі щодо остаточної сплати заборгованості за договором купівлі-продажу, та фактично ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у цій справі.

Позивач та представник позивача підтримала дану заяву, не заперечували щодо її задоволення.

Разом з цим представник позивача звернув увагу на те, що застосування двох інших заходів зазначених в резолютивній частині заяви представника відповідача, окрім першого, можливо виключно при умові, якщо буде спільна заява позивача та відповідача про згоду на вирішення питання щодо передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості чи щодо передачі прав на квартиру будь-яким іншим особам, будь-яким чином. Їх згода необхідна саме для того, що б можливо було у подальшому надати можливість сторонам по справі дійти мирової угоди щодо предмету спору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову має запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке вона заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- забороною вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна обов`язкові реквізити, що перелічені в зазначеній статті, а тому числі містити: - предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; - захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Як передбачено ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч.7 ст.153 ЦПК України).

Згідно роз`яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши зміст позовних вимог, прийнявши до уваги доводи представника відповідача, що зазначені в заяві про забезпечення позову, пояснення сторін по справі, зауваження представника позивача, з огляду на спірні правовідносини, що виникли між сторонами та предмет спору, суд вважає, що є всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки в дійсності розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, укладений між ТОВ «Полімер-Граніт» та ОСОБА_4 , заборгованість за яким на даний час є досить не значною (3 160.00 доларів США), у порівнянні із загальною вартістю майнових прав та виплаченою сумою, призведе до втрати предмету спору між сторонами, позбавить сторони можливості дійти мирової угоди, в тому числі щодо остаточної сплати заборгованості за договором купівлі-продажу, та фактично ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у цій справі.

Разом з цим, суд вважає за необхідне заяву представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

В частині вимог, що стосується «заборони вчиняти будь-які інші дії щодо передачі прав на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 », загальна площа «41.63 кв.м АДРЕСА_6 , кількість житлових кімнат «1», поверх «1» (п.2.2 договору)» - відмовити, оскільки за сторонами по справі на даний час не зареєстровано право власності на цю квартиру.

На виконання вимог ст.189 ЦПК України у підготовчому засіданні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу.

Визначено обставини справи, які підлягають встановленню.

Визначено порядок розгляду справи.

Таким чином, у підготовчому засіданні судом виконані дії, передбачені ч. 2 ст.197 ЦПК України. При цьому, підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі чи ухвалення рішення у підготовчому засіданні немає.

З урахуванням виконання завдання підготовчого провадження, передбаченого ст.189 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.111 СК України, ст.ст.52, 53, 149, 150, 151, 153, 189, 197, 198, 200, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_4 про надання строку для примирення – відмовити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 про залучення до участі у справі третьої особи – задовольнити.

Залучити до участі в розгляді даної справи у якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальність «Полімер-Граніт», юридична адреса: 65122, м.Одеса, 11 станція Люстдорфської дороги, 3-А, код ЄДРПОУ 34872486.

Направити третій особі ТОВ «Полімер-Граніт» копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати суду в строк до 21.04.2020 року свої пояснення.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову:

- заборонити вчиняти будь-які дії щодо розірвання договору купівлі-продажу майнових прав № 12/277,2-3 від 28 серпня 2017 року, укладеного між ТОВ «Полімер-Граніт» та ОСОБА_4 ;

- заборонити передавати майнові права на Об`єкт нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором: квартиру в готовності «під ключ», розташовану в об`єкті будівництва за будівельною адресою: масив № НОМЕР_1 , ділянки №№192/1-6, 194/1, 195/1, 195/2, 196/1, 196/2, 197/1, 197/21, масив № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_7 Авангард, АДРЕСА_4 з наступними характеристиками: будинок «277», секція «277.2», квартира «3», загальна площа «41,63 кв.м», кількість житлових кімнат «1», поверх «1» (п.2.2 договору) – будь яким іншим особам, будь-яким чином, окрім як без наявності спільної письмової згоди сторін по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

В іншій частині клопотання про вжиття заходів забезпечення позову – відмовити.

Закрити підготовче засідання по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, визнання майнових прав на квартиру спільним сумісним правом подружжя, стягнення грошової компенсації різниці в вартості Ѕ частини майнових прав.

Судовий розгляд цивільної справи призначити на 21 квітня 2020 року на 14 годину 00 хвилин.

Про час і місце судового засідання повідомити сторони.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу Болградського районного суду Одеської області подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо … апеляційного оскарження … продовжуються на строк дії такого карантину.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В.Кодінцева