Ухвала суду № 88692916, 09.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/7785/20

Провадження № 2/947/2444/20

УХВАЛА

09.04.2020 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лідер Авто Захід», ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2020 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лідер Авто Захід», ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним договір комісії №5425 від 21.08.2019 року укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Лідер Авто Захід» щодо автомобілю марки «Хонда», 2014 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №5425 від 21.08.2019 року, укладений між ПП «Лідер Авто Захід» та ОСОБА_2 щодо автомобілю марки «Хонда», 2014 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 ;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 транспортний засіб марки «Хонда», 2014 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21.11.2019 року;

- встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення у разі набрання законної сили, є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на транспортний засіб марки «Хонда», 2014 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 року з 01 січня встановлений у розмірі 2102 гривні.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 гривень 00 копійок; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 840,80 коп.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем у позові заявлено три вимоги: дві вимоги немайнового характеру (про визнання двох договорів недійсними) та вимогу майнового характеру (про витребування майна з чужого незаконного володіння), кожна з якої є об`єктом справлення судового збору.

Позивачем у позові за вимогою майнового характеру визначено ціну позову в сумі 100000 гривень 00 копійок та надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 1000 гривень 00 копійок, однак не додано до позову квитанцій на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позову, що містить дві вимоги немайнового характеру, який підлягає сплату у загальному розмірі 1681 гривня 60 копійок (840,80*2=1681,60).

Отже, позивачем сплачено судовий збір у неналежному розмірі.

Одночасно суд зазначає, що у позові позивачем зазначено, що він вважає вимоги про визнання договорів купівлі-продажу вимогами майнового характеру, однак суд вважає такі посилання необґрунтованими виходячи з наступного.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (частина п`ятнадцята постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна як зі спору майнового характеру (частина шістнадцята постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10).

Відповідно до висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №674/31/15-ц, слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна від добросовісного набувача, як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням цього майна.

Так, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Як вбачається з позову, позивачем особисто зазначено, що договір комісії №5425 від 21.08.2019 року та договір купівлі-продажу транспортного засобу №5425 від 21.08.2019 року, які він просить суд визнати недійсними, укладені між ПП «Лідер Авто Захід» та ОСОБА_2 , а вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння заявлена до ОСОБА_3 , як до третьої особи та не до сторони вищевказаних правочинів.

Отже, позивачем вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння заявлена до особи, яка не є стороною недійсного правочину, в порядку статті 388 ЦК України, ані в порядку ст. 216 ЦК України, як застосування наслідку недійсності правочину.

У зв`язку з чим, заявлена позивачем вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є самостійною вимогою майнового характеру, є окремим об`єктом справлення судового збору, та не свідчить про підстави для визнання вимог про визнання договорів недійсними, вимогами майнового характеру.

На підставі вищевикладеного заявлені позивачем дві вимоги про визнання договорів недійсними є окремими вимогами немайнового характеру та за пред`явлення кожної підлягає сплаті судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового та немайнового характеру, який підлягає до сплати, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору, у розмірі 1681,60 (840,80*2 + 1000,00= 2681,60-1000,00=1681,60);

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштівУК у м.Одесі/Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313181206000015005 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

- у разі доплати судового збору в належному розмірі надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- роз`яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лідер Авто Захід», ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лідер Авто Захід», ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння– залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.