Рішення № 88689694, 08.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2020 Справа №607/15826/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицака Р.М.

за участю секретаря судового засідання Лобач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що з 30.04.2009 р. вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.10.2015 р. В даному шлюбі у них народилися діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З моменту розірвання шлюбу і по сьогоднішній день діти проживають з нею, вона матеріально утримує та належним чином піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідач участі у вихованні та догляді за дітьми не бере, однак з метою уникнення будь-яких непорозумінь з відповідачем щодо місця проживання їх синів просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30.04.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.10.2015 року.

У даному шлюбі в сторін по справі народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Судом з`ясовано, що неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживають разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою про склад сім`ї від 01.07.2019 р. за № 247, виданих ПП «ОСОБА_7».

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько й мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Згідно вимог ст.ст.7, 155 СК України, дитині має бути забезпечена можливість здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У відповідності до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно із ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 4 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ст.9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року встановлено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед має виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №47 від 29.01.2020 року, комісія захищаючи інтереси дітей, керуючись ч.4, ч.5 ст.19, ст.ст.157,160 Сімейного кодексу України, п.72 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», рекомендує визначити місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

З вказано висновку також вбачається, що 18.11.2019 р. працівниками служби у справах неповнолітніх та дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що за даною адресою проживає ОСОБА_1 - мати дітей, та малолітні діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Двокімнатна квартира знаходиться на 2 поверсі 10-ти поверхового будинку з усіма комунальними зручностями, загальною площею 51,7 м.кв. Для дітей створені всі необхідні умови, наявні окремі спальні місця, письмовий стіл для написання уроків, шафа для одягу, розвиваючі ігри, одяг та взуття відповідно до віку дітей. Батько дітей відповідач участі у вихованні дітей участі не бере, на засідання комісії не з`явився та не повідомив причини своєї відсутності, хоча був належним чином повідомлений.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування обставин викладених у позовній заяві чи безпідставність висновку орагу опіки і піклування про визначення місця проживання неповнолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом з матір`ю.

Суд, враховуючи всі обставини, які мають істотне значення для визначення місця проживання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважає за доцільне визначити місце проживання дітей з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, суд зауважує, що відповідач, як батько дітей, у разі визначення місця проживання дітей з матір`ю, не є обмежений у своєму праві на спілкування з дітьми та участі у їх вихованні і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір`ю дітей щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, чи за судовим рішенням.

В силу вимог ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 258-268, 273, 280, 352-355 ЦПК України, ст. 160, 161 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 гривень судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, місцезнаходження: вул. Т. Шевченка, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 34334305.

Повний текст рішення суду складено 09.04.2020 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак