Рішення № 88687625, 08.04.2020, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/194/20

Провадження № 2/135/152/20

РІШЕННЯ

іменем України

08.04.2020 Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Міронової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» (скорочено ДТЕК Ладижинська ТЕС) звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

У своїх вимогах позивач посилається на те, що ДТЕК Ладижинська ТЕС, яка є відокремленим підрозділом АТ «ДТЕК Західенерго» відповідачу відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 надає житлово-комунальні послуги (центральне опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення), за які має вноситись плата відповідно до затверджених (погоджених) рішенням органу місцевого самоврядування тарифів.

Відповідач належним чином не сплачує надані йому позивачем комунальні послуги, у зв`язку з чим за період з 01.11.2018 по 01.01.2020 утворилась заборгованість в розмірі 4765,02 грн., яку просять стягнути з відповідача.

Представник позивача АТ «ДТЕК Західенерго» в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути за відсутності представника. Не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнає повністю.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що «ДТЕК Ладижинська ТЕС», яка є відокремленим підрозділом АТ «ДТЕК Західенерго» відповідно до Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 надає житлово-комунальні послуги (центральне опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення) у квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником вказаної вище квартири та споживачем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які надаються АТ «ДТЕК Західенерго».

З матеріалів справи слідує, що відповідач не сплачує кошти за надані послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у зв`язку з чим має борг по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 4765,02 грн. за період з 01.11.2018 по 01.01.2020, що стверджується наданим позивачем розрахунком боргу за спожиті житлово-комунальні послуги в квартирі АДРЕСА_1 .

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Встановивши, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які надаються АТ «ДТЕК Західенерго», суд дійшов висновку, що саме з неї як з власника цього житлового приміщення підлягає до стягнення заборгованість за надані АТ «ДТЕК Західенерго» послуги, що також узгоджується з нормою статті 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини сторін, причини позову про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, визнання відповідачем позовних вимог та інші обставини справи, суд вбачає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Західенерго» 1151 грн. судових витрат, що складаються із 1051 грн. судового збору та 50 грн. витрат пов`язаних із розглядом справи.

Повернути АТ «ДТЕК Західенерго» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1051 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 11, 16, 526 ЦК України, ст. 12, 13, 76-78, 81, 140-142, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Західенерго» (IBAN UA033020760000026007302605560 в філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" Ладижинське ТВБВ №10001/0111, МФО 302076, ЄДРПОУ 05470928) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 4765,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Західенерго» судові витрати в сумі 1151 грн.

Повернути АТ «ДТЕК Західенерго» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1051 грн., згідно платіжного доручення №1432822 від 23.01.2020 виданого АТ "Ощадбанк".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Суддя