Ухвала суду № 88686733, 01.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2526/20

Провадження №: 2/755/2107/20

УХВАЛА

про відкриття провадження

"01" квітня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ) до Київської міської ради (місцезнаходження: 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, буд. 36), треті особи: Десята київська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 02100, м.Київ, вул. Бажова, буд. 13/9), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Д.Л. звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до Київської міської ради, треті особи: Десята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позиву обґрунтовані тим, що 09 липня 2014 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який був зареєстрований державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори., відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у рівних долях. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадкодавцеві ОСОБА_3 на праві власності належить нерухоме майно - квартира АДРЕСА_4 . 12 квітня 2016 року ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини за заповітом від 09 липня 2014 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу І.М. Симоненка, яку в подальшому перенаправлено до Десятої Київської державної нотаріальної контори для відкриття спадщини, у зв`язку з тим, що 11 березня 2016 року Десятою Київською нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу за заявою ОСОБА_2 . В позові зазначено, що позивач є близьким другом покійної ОСОБА_3 , йому взагалі не було відомо про жодних родичів спадкодавця, крім того остання завжди говорила, що ніяких родичів в неї немає. ОСОБА_1 була подана заява до Дніпровського управління поліції про вчинення кримінального правопорушення передбаченого

ч. 2 ст. 190 КК України, за якою було відкрито кримінальне провадження №42016101040000118 від 07 липня 2016 року. При відвідуванні представником ОСОБА_5 .І. Десятої Київської державної нотаріальної контори відносно отримання інформації стосовно отримання свідоцтва про право на спадщину, йому було повідомлено, що свідоцтво зараз видати неможливо, оскільки матеріали спадкової справи були витребувані Київською місцевою прокуратурою № 4.

18 лютого 2020 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді

Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Копію даної ухвали позивачем отримано 16 березня 2020 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.

26 березня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом

Касьяненком Д.Л. направлено до суду клопотання про усунення недоліків.

Вивчивши зміст позовної заяви та додатки долучені до неї, враховуючи відомості зазначені в клопотанні про усунення недоліків та виходячи з положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, згідно яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, приходжу до висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.

Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, суд враховує положення п.2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, які містять імперативну норму про не можливість розгляду в порядку спрощеного позовного провадження справ щодо спадкування.

Беручи до уваги положення частин 1-4 ст. 274 ЦПК України, врахувавши предмет та підстави позову, суд вважає, що справа підлягає розгляду в загальному порядку з призначенням підготовчого засідання.

На підставі викладеного, керуючись статями 19, 76-81, 128, 175, 177, 187, 189-191, 193, 259-261, 274, 352-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відкрити провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Десята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 29 квітня 2020 року на 11 годину 00 хвилин, яке відбудеться у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Сергієнка, 3,

каб. 43).

В судове засідання викликати учасників справи.

Роз`яснити відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву в строк, що не може перевищувати 15 днів з дня вручення копії даної ухвали. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, відповідач зобов`язаний надіслати позивачеві копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст. 178 ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо позову або відзиву, в яких викласти свої аргументи і міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти позову, - до закінчення підготовчого провадження. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою ст. 178 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником справи заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копії ухвали невідкладно направити учасникам справи.

Відповідачу та третім особам направити копію позовної заяви з додатками.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5

ст. 357 ЦПК України).

Суддя: