Рішення № 88686453, 07.04.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4239/20

Справа №754/2431/20

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2020 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанови державного виконавця та зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про скасування постанови державного виконавця та зняття арешту з майна.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що їй на праві приватної власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 . Згідно отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна їй стало відомо про накладення арешту на належну їй частку квартири на підставі постанови серії АЕ № 687193 від 27.11.2003 року ВДВС Деснянського РУЮ в м.Києві, згідно якої нею не було сплачено штраф в розмірі 136,00 грн.

Як зазначає позивач, постанову про накладення арешту було винесено безпідставно, оскільки копію постанови про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала. Крім того, 22.01.2020 року вона звернулась до відповідача щодо припинення чинності арешту та надання їй можливості сплатити штраф, на що отримала відповідь Д/7 від 24.01.2020 року, відповідно до якої виконавче провадження знищено.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим шляхом арешт зняти неможливо, позивач просить задовольнити її вимоги.

В судове засідання позивач не з`явилась, надавши суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу в її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направивши на адресу суду листа, в якому просить розглянути справу в його відсутність та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.06.1996 року (а.с.9).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 13.10.2004 року зареєстровано арешт нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , відповідно до постанови серії АЕ № 687193 від 27.11.2003 року Відділу ДВС Деснянського м.Києва (а.с.10).

З копії вказаної постанови вбачається, що арешт було накладено в межах виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в розмірі 136,00 грн. (а.с.12).

Відповідно до листа Деснянського РВ ДВС м.Київ ЦМУЮ МЮ (м.Київ) № Д/7 від 24.01.2020 року, вищевказана постанова перебувала на виконанні у відділі, надати більш детальну інформацію немає можливості, оскільки виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню (а.с.13-14).

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нормами статті 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено в судовому засіданні, арешт на спірну частку квартири було накладено органом виконавчої служби у 2003 році, на даний час виконавче провадження не здійснюється, а відтак потреби в арешті не існує. На теперішній час наявність цього обтяження (арешту) квартири перешкоджає позивачу у здійсненні нею права власності на вказану квартиру. Скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час здійснення якого було накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що підстав для накладення арешту на спірну квартиру на даний час не існує, а наявність накладеного обтяження майна порушує права позивача, що дає підстави для задоволення позову в цій частині, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

В той же час, суд не вбачає підстав для скасування постанови про накладення арешту, оскільки позивачем не доведено факту того, що її було протиправно винесено у 2003 році. Крім того, слід зауважити, що розгляд питання щодо скасування постанов державного виконавця, вирішується в іншому порядку.

При таких обставинах, суд частково задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зняти арешт та оголошення заборони його відчуження, накладені на підставі постанови серії АЕ № 687193 від 27.11.2003 року Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва, з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 07 квітня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), код ЄДРПОУ 34972294, адреса: м.Київ, вул.Бальзака, 64.

Суддя: