Рішення № 88686311, 09.04.2020, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/95/20

Номер провадження 2-а/719/6/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Марчук Д.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м.Новодністровськ, Чернівецької області, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Новодністровського відділення поліції Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області Чеботаря Івана Павловича, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 до відповідача поліцейського СРПП НВП КВП ГУНП в Чернівецькій області Чеботаря І.П. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, який зданий до відправки на поштове відділення 25.03.2020р. (нова редакція позовної заяви а.с. 21-28).

В обґрунтування позову зазначає, що 16 березня 2020 року незаконно винесено постанову серії БАА № 698648 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (надалі - постанова від 16.03.2020р.), в якій вказано на порушення п. 2.1 Правил дорожнього руху (надалі - ПДР), а саме водій керував 16 березня 2020 року транспортним засобом «Mercedes-Benz 711D», не маючи при собі, та не пред`явив для перевірки поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Повідомляє, що не вчиняв адміністративного правопорушення, оскільки одразу після придбання автомобіля -26.12.2019р. придбав поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/6827026 (надалі - поліс). В подальшому провів перереєстрацію автомобіля на своє ім`я, внаслідок чого змінився номерний знак транспортного засобу з НОМЕР_1 на НОМЕР_2 , однак така зміна номерного знаку не впливає на чинність поліса. Вказує, що в день зупинки надав поліцейському свідоцтво про реєстрацію автомобіля, посвідчення водія та поліс, пояснив причини розбіжності щодо номерного знаку, однак поліцейський його доводів до уваги не взяв та виніс оскаржувану постанову від 16.03.2020р. Також зазначає, що поліцейський безпричинно зупинив його транспортний засіб та провів перевірку документів, хоча наділений таким правом виключно у випадку складення протоколу чи оформлення матеріалів ДТП. При цьому, вважає, що відповідачем в порушення ст. 258 КУпАП не складено протокол; розгляд справи проведено на місці зупинки, а не за місцем вчинення - в НВП КВП ГУНП в Чернівецькій області; не проведено належних підготовки до розгляду та розгляду справи, чим порушено права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також ст.ст. 278-279 КУпАП; у постанові зазначено про докази - фото, однак такі фактично відсутні та не вказано технічні засоби, за допомогою яких проводилась фотозйомка. З огляду на зазначене, просить скасувати постанову від 16.03.2020р.

Ухвалою суду від 30.03.2020р., після усунення недоліків позовної заяви, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі співвідповідача - ГУНП в Чернівецькій області, надано відповідачам строк до 08 квітня 2020р. для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач поліцейський СРПП НВП КВП ГУ НП в Чернівецькій області Чеботар І.П. жодних заяв чи клопотань суду не подав; правом на подання відзиву та надання доказів, що підтверджують правомірність прийнятого ним рішення, не скористався, хоча отримав копію ухвали суду та копію позовної заяви із доданими до неї документами 30.03.2020р., що підтверджується розпискою останнього (а.с. 39).

Представником відповідача ГУНП в Чернівецькій області подано клопотання від 03.04.2020р. про заміну неналежного відповідача (а.с. 44-45). В обґрунтування клопотання, з посиланням на ст. 222 КУпАП, просять виключити ГУНП в Чернівецькій області з числа відповідачів, оскільки належним відповідачем являється саме поліцейський, що виніс оскаржувану постанову. Інших заяв чи клопотань суду відповідач не подавав; правом на надання відзиву та доказів не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в їх сукупності, суд встановив, що згідно оскаржуваної постанови серії БАА № 698646 від 16.03.2020р., 16 квітня 2020 року о 08 год. 00 хв., ОСОБА_1 в с. Ожеве керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 711D», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи при собі (не пред`явив) поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. У зв`язку із зазначеним, поліцейським СРПП НВП КВП ГУНП в Чернівецькій області Чеботарем І.П. прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф на користь держави у розмірі 425, 00 грн. та складено постанову серії БАА № 698646 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Оскаржувана постанова підписана особою, яка її винесла, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; в останній міститься інформація про ознайомлення ОСОБА_1 із ст. 268 КУпАП; останнім надано пояснення щодо незгоди із постановою (а.с. 31, 43).

Судом також встановлено, що транспортний засіб «Mercedes-Benz», модель 711D , державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 , типу загальний автобус- D , 1995 року випуску, належить ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 03.01.2020р. (а.с. 33).

Із поліса №АО/6827026 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого АТ «СГ «ТАС» 26.12.2019р., вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформив даний поліс на автомобіль «Mercedes-Benz», модель 711D, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , типу D, 1995 року випуску, із терміном дії з 26.12.2019р. по 25.06.2020р. (а.с. 32).

Також позивачем надано посвідчення водія, видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_7 , з терміном дії з 24.01.2017р. по 24.01.2047р. (а.с. 34).

06 квітня 2020р. із НВП КВП ГУНП в Чернівецькій області надійшов лист № 1223/123/43/01-20, з яким суд надано копію оскаржуваної постанови; інших матеріалів по справі не подано (а.с. 42-43).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Так, згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, тощо.

Відповідно до п. 21.2, ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України. Посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Вищевказаному праву посадових осіб відповідних підрозділів Національної поліції кореспондують відповідні обов`язки водія.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також у п. 2.4. а) Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., зі змінами та доповненнями (надалі - ПДР), зазначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно п. 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

У п. 21.1. 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов`язковим. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу. У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Вищевказаний обов`язок не поширюється на осіб, які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з п. 13.1 ст. 13 цього Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Випадки дострокового припинення договору страхування передбачені Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, ст.ст. 18, 19 цього Закону.

У ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Постанова по справі згідно ч.ч. 2-3 ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У ч.ч. 1-2 ст. 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 16.03.2020р. у графі докази вказано фото, однак таке суду відповідачами надано не було.

Враховуючи, що зміна номерного знаку автомобіля не є підставою дострокового припинення договору страхування, беручи до уваги наданий позивачем поліс, який пред`являвся працівнику поліції разом із іншими документами, за відсутності інших доказів вчинення правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України зазначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки відповідачем, на якого в силу ст. 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення, не надано суду матеріали, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому постанову від 16.03.2020р. слід скасувати. При цьому, з врахуванням ч. 2 ст. 9, ч. 3 ст. 286 КАС України для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та за результатами розгляду справи також закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про те, що поліцейський наділений правом перевіряти наявність поліса виключно у випадку складення протоколу чи оформлення матеріалів ДТП, оскільки, як зазначалось вище, праву працівника поліції вимагати пред`явити чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, закріпленому ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», кореспондує обов`язок водія мати такий договір при собі та пред`явити на вимогу поліції, що закріплено в ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 2.1., 2.4. ПДР.

Аналогічна позиція викладена в постановах ВС від 21.11.2019р. по справі № 522/22180/16-а та від 21.11.2018р. по справі № 465/6677/16-а.

Також суд відхиляє доводи позивача про грубе порушення ст.ст. 258, 268, 278-279, 283 КУпАП щодо порядку розгляду справи з огляду на наступне.

За змістом ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Так, згідно ч.ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Аналогічне положення закріплено у п. 2 роз. ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. № 1395, зареєстрованої Міністерством юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853 (надалі - Інструкція № 1395), згідно якого постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Рішення) зазначено, що положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

При цьому, у п. 2.3. мотивувальної частини цього Рішення вказано, що частинами 1 та 2 ст. 258 КУпАП визначено вичерпний перелік випадків, коли адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Як вбачається із оскаржуваної постанови остання підписана ОСОБА_1 із зауваження щодо незгоди із адміністративним правопорушенням, проте, враховуючи винятки, передбачені ст. 258 КУпАП, це не є підставою для складення протоколу, оскільки особа притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; інших зауважень щодо підготовки справи до розгляду та порядку її розгляду немає; в постанові міститься застереження щодо ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом ст. 268 КУпАП (права особи, що притягується до адміністративної відповідальності).

З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст.ст. 254, 258, 276 КУпАП, п. 4 роз. І, п. 2 роз. ІІІ Інструкції 1395, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 16.03.2020р. була винесена уповноваженим працівником органів Національної поліції із дотриманням вимог чинного законодавства щодо розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо доводів представника ГУНП в Чернівецькій області, що ГУНП в Чернівецькій області є неналежним відповідачем, то такі є помилковими з огляду на неправильне тлумачення норм чинного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України адміністративну процесуальну дієздатність мають органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи, підприємства, установи, організації (юридичні особи).

При цьому, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Враховуючи, що оскаржувана постанова 16.03.2020р. винесена поліцейським СРПП НВП КВП ГУНП в Чернівецькій області Чеботарем І.П. від імені органу Національної поліції, належним відповідачем є саме ГУНП в Чернівецькій області, що має статус юридичної особи.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВС від 26.12.2019р. по справі № 724/716/16-а.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015р. № 1395, зареєстрованою Міністерством юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853, ст.ст. 7, 121, 222, 245, 247, 251-252, 254, 258, 278-280, 283 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст. 2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 241-246, 255, 271-272, 286, 292-293, п.п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_8 ) до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Новодністровського відділення поліції Кельменецького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області Чеботаря Івана Павловича (місцезнаходження за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, квартал 18/4), Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (розташоване за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 24, код ЄДРПОУ 40109079) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, задоволити.

Постанову серії БАА № 698646 від 16.03.2020р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП закрити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: