Ухвала суду № 88684898, 30.03.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/4507/20

Провадження № 1-кс/638/997/20

30.03.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Слідчого судді Омельченко К.О.

При секретарі Гарбуз Ю.В.

За участю прокурора Мороз А.О.

Слідчого Степанова С.О.

Підозрюваного ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Степанова С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Мороз А.О. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220480001138 від 18.03.2020 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

встановив:

30.03.2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Степанова С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Мороз А.О. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220480001138 від 18.03.2020 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 маючий не зняту та не погашену судимість, будучи особою, яка раніше вчиняли злочини, передбачені ст. 185 КК України належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, вчинив нові умисні злочини проти власності за наступних обставин:

Так, ОСОБА_1 , 08.03.2020 року приблизно о 13:42 годин зайшов до торгового залу магазину «ЄВА» розташованого за адресою: пл. Павлівська, буд 1/3, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «РУШ», ЄДРПОУ 32007740. Після чого, в нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 , упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, з верхньої полиці стелажу з парфумами, розташованої біля касової зони взяв чоловічу туалетну воду «ММ Ляром Карта Роял Блу», вартість якої згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 7 від 27.03.2020 становить 799 грн. та поклав її до куртки.

Після чого, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Протиправними діями ОСОБА_1 було завдано матеріальна шкода «ТОВ РУШ» на загальну суму 799 грн.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , 09.03.2020 приблизно о 10:10 зайшов до торгового залу магазину «ЄВА» розташованого за адресою: пл. Павлівська, буд 1/3, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «РУШ», ЄДРПОУ 32007740. Після чого, в нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 , упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, з верхньої полиці стелажу з парфумами, розташованої біля касової зони, взяв запаковану у коробку чоловічу туалетну воду «ММ Ляром Карта Роял Блу», вартість якої згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 7 від 27.03.2020 становить 799 грн., витягнув з коробки флакон з вказаною туалетною водою та поклав його до куртки, після чого проводжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з верхньої полиці стелажу з парфумами взяв запаковану у коробку чоловічу туалетну воду «ММ Андре Ляром Домініон», вартість якої згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 12 від 27.03.2020 становить 799 грн., витягнув з коробки флакон з вказаною туалетною водою та поклав його до куртки.

Після чого, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Протиправними діями ОСОБА_1 було завдано матеріальна шкода ТОВ «РУШ» на загальну суму 1598 грн.

Таким чином ОСОБА_1 своїми протиправними умисними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК Украіни, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

30.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: актом інвентаризації від 10.03.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , висновками судово-товарознавчих експертиз №7 та №12 від 27.03.2020; протоколом огляду предмета від 26.03.2020 року.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність одного або декількох ризиків, перелічених в ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обгрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Харківської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працевлаштований, малолітніх дітей на утриманні не має, місце реєстрації відсутнє, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , постійного джерела доходів не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків та можливість з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше неодноразово судимий: 1)28.11.1998 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.140 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 02.06.2000 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.45 КК України вважати засудженим умовно з іспитовим стоком 2 роки, штраф 250 грн. 3) 09.10.2001 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 4)16.07.2004 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.187, ч.1 ст.263, ст. 70, ст.71 КК України року до 7 років 1 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 5) 01.11.2012 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст.317, ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 6) 09.06.2017 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України року до 1 року 2 місяці обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено з іспитовим строком тривалістю 1 рік; 7) 25.05.2017 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено з іспитовим строком тривалістю 1 рік; 8) 19.10.2018 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.309, ч.2 ст.190, ст.70 КК України у вигляді 2 років 9 місяців позбавленні волі; 9) 03.02.2020р. до Ленінського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12020220510000020; 10) 28.02.2020 до Дзержинського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12020220480000721.

Прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Підозрюваний заперечував проти встановлення цілодобового домашнього арешту, просив встановити домашній арешт з фіксованим часом, оскільки він працює.

Суд вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 184 КПК України, клопотання про застосування запобіжних заходів повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Одних припущень органу досудового розслідування щодо наявності певних ризиків недостатньо для винесення рішення про обрання запобіжного заходу, кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, з наданням копій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України N° 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинно носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зібрані та надані до суду докази на теперішній час свідчать про обґрунтованість підозри.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює неофіційно, неодноразово судимий та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто має конкретне місце проживання.

Слідчий суддя вважає доведеним слідчим, що існує ризик вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється. Оскільки ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочинів, в тому числі за злочини проти власності, має не зняту та не погашену судимість. Крім того, ОСОБА_1 був засуджений до реальної міри покарання, проте, звільнившись з місць позбавлення волі, повернувся до злочинної діяльності.

За таких обставин суд задовольняє клопотання частково та обирає відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки вважає, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу на теперішній час є достатнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, тобто така заборона не передбачає примусової ізоляції підозрюваного від суспільств.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, покладає на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного, вважаю доцільним застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді та перешкодить спробі вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя –

постановив:

Клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Степанова С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Мороз А.О. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220480001138 від 18.03.2020 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України – задовольнити частково.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- заборонити у період часу з 23.00 годин по 06.00 годин ранку залишати місце фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_1 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Ухвалу направити для виконання за місцем проживання підозрюваного - до СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області.

Орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - 2 місяці.

Повний текст ухвали складено та проголошено 03.04.2020 року.

Слідчий суддя