Ухвала суду № 88683483, 09.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/26575/19

Провадження № 1-кп/947/246/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2020 року Колегія суддів Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Федулеєвої Ю.О.,

суддів – Тонконоженка М.М., Іванчука В.М.,

за участю секретаря – Цвігун А.В.,

прокурора – Пояцика С.М.,

захисників обвинувачених – Поливана А.С., Козак Ф.І.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018160000000109 від 30.05.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ізюм Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В проваджені Київського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадженнявідносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Обвинуваченим ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2020 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.04.2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що раніше доведені ризики не змінились, останні обвинувачуються у вчинені, зокрема, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, оскільки останні судом не допитувалися, тому запобігти ризикам, шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, неможливо, крім того, у обвинувачених відсутні міцні соціальні зв`язки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Поливана А.С. в судовому засіданні заперечувала проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, крім того просила врахувати те, що обвинувачений має постійне місце проживання та цивільну дружину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Козак Ф.І. в судовому засіданні заперечував та, з урахуванням стану здоров`я обвинуваченого, отриманої зі слідчого ізолятора довідки про стан здоров`я останнього, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачені в судовому засіданні підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного переконання.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а саме наявність ризиків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винними.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів вбачає обґрунтованими підстави вважати, що заявлені ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились і на даний час існують, так як ОСОБА_1 обвинувачується, зокрема, у вчинені особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, оскільки розповсюдження наркотичних засобів завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров`ю людини, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, характеризуючи дані обвинуваченого, відповідно до яких останній не має місця реєстрації, не одружений, не працює, колегія суддів приходить до переконання, що продовжує існувати ризик у вигляді можливого переховування від суду.

Враховуючи також, що на даний час свідки в рамках кримінального провадження в суді ще не допитані, колегія суддів приходить до переконання, що ризик у вигляді можливого незаконного впливу на свідків даного кримінального провадження продовжує існувати.

З урахуванням встановлених обставин колегія суддів вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про що свідчать встановлені обставини та дані, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, в якому обвинувачується.

В частині визначеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2019 року розміру застави, колегія суддів зазначає, що враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість, а також встановлені ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому розмір застави зміні не підлягає.

Вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до наступного переконання.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких, які пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер кримінальних правопорушень, а також характеризуючи дані обвинуваченого, колегія суддів вважає, що продовжує існувати ризик того, що обвинувачений ОСОБА_2 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від суду.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_2 в судових засіданнях неодноразово скаржився на тяжкий стан здоров`я, а також зазначав, що йому потрібна медична допомога, яку не можуть надавати в слідчому ізоляторі.

З огляду на вказаний факт, судом був направлений запит про вирішення питання щодо негайного медичного огляду обвинуваченого та надання термінової медичної допомоги останньому, а також повідомлення суд про його стан здоров`я.

Як вбачається з відповіді з філії державної установи «Центр охорони здоров`я кримінально-виконавчої служби України» в Одеській області, ув`язнений ОСОБА_2 з 02.01.2020 року висловлював скарги щодо стану свого здоров`я. 26.03.2020 року був оглянутий лікарем хірургом, висловлював скарги на біль в колінах, трудність при ходьбі, неутримання сечі. Зі слів хворіє тривалий час. При огляді шкіра та слизові оболонки чисті. Перкурторно над легенями ясний легеневий звук, границі серця незначно розширені в ліво. Аускультативно над легенями вислуховується везикулярне дихання. АТ 140/190 мм.рт.ст. Обидва колінних суглоба збільшені в розмірах та деформовані. Обсяг рухів в колінних суглобах обмежений із-за різкого болю. Через неутримання сечі хворий використовує памперси. Встановлений діагноз: деформуючий артроз колінних суглобів в стадії загострення, неутримання сечі. Рекомендовано проведення УЗД органів малого тазу, повторне рентгенологічне обстеження колінних суглобів, оформлення документів на МСЕК. На теперішній час ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуванні в медичній частині.

У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Так, однією із підстав порушення п. 1 ст. 5 Конвенції у справі «Барило проти України» (рішення ЄСПЛ від 16.05.2013) стало те, що у заявниці було наявне тяжке захворювання (третя група інвалідності), у зв`язку з чим вона потребувала спеціального лікування, дієти і постійного медичного нагляду.

У справі «Testa v. Croatia», N 20877/04, рішення Суду від 12 липня 2007 року, Суд прийшов до висновку, що відсутність належного медичного обслуговування та медичної допомоги заявнику... та відсутність належних умов тримання під вартою, протягом двох років, принижували її гідність та викликали у неї почуття страху та приниження, що мали на меті зламати її фізично та морально. Зважаючи природу, тривалість та суворість поводження із особою, якому було піддано заявника, та загальний негативний вплив на її здоров`я, воно може вважатися нелюдським та принижуючим поводженням, в розумінні статті 3 Конвенції про права людини.

В своїх рішеннях по справах "Кудла проти Польші", "Ухань проти України", "Хумматов проти Азербайджану", "Петухов проти України", Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що держава повинна забезпечити тримання ув`язненої особи в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а також належним чином забезпечити її здоров`я та добробут з огляду на практичні потреби ув`язнення. Відсутність належної медичної допомоги може, таким чином, становити поводження, що суперечить ст. 3 Конвенції.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», п. 62, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 хворіє та потребує лікування, за час перебування в Одеському слідчому ізоляторі у останнього погіршився стан здоров`я, оскільки як вбачається з відповіді, ОСОБА_2 по прибуттю до слідчого ізолятора скарг на стан здоров`я не висловлював, колегія суддів приходить до переконання, що ризик у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду, на даний час суттєво зменшився, тому запобігти вказаному ризику можливо, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як вказаний запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим належним чином процесуальних обов`язків, та надасть можливість обвинуваченому проходити належне лікування.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а відносно обвинуваченого ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 331 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України на два місяці, тобто до 09.06.2020 року.

Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень – залишити без змін.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09.06.2020 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- з`являтися за першою вимогою до прокурора або суду;

- не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 годин 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин.

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_2 негайно звільнити з-під варти в залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

З метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, виконання ухвали покласти на співробітників Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала про продовження дії запобіжного заходу, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Головуючий суддя Федулеєва Ю. О.

Суддя Іванчук В.М.

Суддя Тонконженко М.М.