Ухвала суду № 88681473, 07.04.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/803/20

Провадження № 2/309/891/20

У Х В А Л А

07 квітня 2020 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізянської сільської ради Хустського району, державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 про скасування рішення сесії сільської ради та рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ізянської сільської ради Хустського району, державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 про скасування рішення 14 сесії 23 скликання Ізянської сільської ради від 23.03.2000 року в частині передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4 та рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень державного реєстратора Горщар М.В..

До позовної заяви представником позивача ОСОБА_2 додано заяву про забезпечення позову, в якому позивач просить постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2125383600:02:008:0306 до вирішення спору по суті.

Суддя, дослідивши матеріали справи, перевіривши додержання заявником вимог статті 151 ЦПК України, вважає, що заяву слід повернути заявнику, з наступних підстав.

Вимоги до змісту заяви встановлено статтею 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.6 ч.1 названої статті Кодексу заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Натомість, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно із ч.ч. 1-5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Позивач не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою повивача.

Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а фактично містить його позицію щодо відсутності необхідності застосування зустрічного забезпечення, що не звільняє його від обов`язку зазначити в заяві про забезпечення позову конкретну пропозицію/захід зустрічного забезпечення, який може бути застосований судом.

За приписами ч.9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову має бути повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізянської сільської ради Хустського району, державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 про скасування рішення сесії сільської ради та рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень - повернути заявнику.

Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання в п`ятнадцятиденний термін з дня її отримання через Хустський районний суд Закарпатської області апеляційної скарги.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.