Рішення № 88678892, 07.04.2020, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5790/19

Провадження №2/190/97/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальність «Веллфін» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 63200, вказуючи, що 12 серпня 2016 року в електронній формі між ними та ОСОБА_1 укладений договір позики, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 1201 грн. строком на 30 днів. Відповідач зобов`язувалась виконувати свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 04.09.2019 року утворилась прострочена заборгованість у розмірі 50759,71 грн., з яких заборгованість за основною сумою позики - 1201 грн., заборгованість за відсотками - 25541,64 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 24017,07 грн., яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того просять стягнути з відповідача 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Позивач ТОВ «Веллфін» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву з проханням справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві/а.с.139/.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що договір позики між нею та ТОВ «Веллфін» не укладався, вона його не підписувала, а матеріали справи не містять допустимих доказів підписання договору саме нею. Кредитні кошти вона не отримувала, а тому у задоволенні позовних вимог просила відмовити. Крім того, просила застосувати строки позовної давності.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Веллфін» є юридичною особою, діє на підставі Статуту, та зареєстровано як фінансова установи відповідно до розпорядження № 2606 від 27 жовтня 2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Наказом директора ТОВ «Веллфін» №2-1 від 27 жовтня 2015 року затвердженні Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» (а.с.15-27), які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua.

Згідно пунктів 4.1., 4.2. Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства, оформлює заявку на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.

У разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики (пункт 6.3. Правил). У разі отримання договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті (пункт 6.4. Правил). Для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету (пункт 6.7. Правил).

Пунктами 6.10., 6.11., 6.12. Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначеної в заявці, перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами, датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Веллфін»).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей - стаття 1047 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Згідно встановлених судом фактичних обставин справи, Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статтями 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

ОСОБА_1 у встановленому п.п. 4.1, 4.2. Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» порядку, оформила на сайті ТОВ «Веллфін» заявку для отримання позики у розмірі 1201,00 грн. шляхом заповнення всіх полів заявки із зазначенням даних банківської картки, на яку просить перерахувати кошти, що підтверджується роздруківкою заявки з офіційного веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. (а.с.28-34). ТОВ «Веллфін» прийнято позитивне рішення та 12 серпня 2016 року через ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», з яким у позивача укладено договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року, здійснило переказ грошовий коштів в сумі 1201,00 грн на платіжну картку відповідача/а.с.46/.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,9 процента від суми позики, але не менше ніж 30,00 грн за перший день користування позикою; 1,9 процента від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п. 1.2. цього договору; 3,8 проценти від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений в п. 1.2. цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Деталізована інформація щодо визначення сукупної вартості позики зазначена у графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.8. Договору).

Також сторони досягли згоди, що позичальник зобов`язаний здійснювати повернення позики та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим договором - у відповідності до графіку розрахунків (пункт 3.1. Договору).

Згідно визначеного сторонами графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 11 вересня 2016 року в сумі 1892,75 грн, з яких 691,75 грн. сума процентів за користування позикою (а.с.43-44).

Із наданої позивачем довідки щодо заборгованості вбачається, що станом на 04.09.2019 року сума заборгованості позичальника ОСОБА_1 за договором позики № 63200 від 12 серпня 2016 року становить 50759,71 грн., з яких 1201,00 грн. - основний борг, 25541,64 грн. - заборгованість по відсоткам, 24017,07 грн. - заборгованість за простроченими відсотками /а.с.45/.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики - 1201,00 грн та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 12 серпня 2016 року по 11 вересня 2016 року в сумі 691,75 грн.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики - 1201,00 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 12 серпня 2016 року по 11 вересня 2016 року в сумі 691,75 грн.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку, на який надається позика.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18; від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18; від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18.

Таким чином, позикодавець ТОВ «Веллфін» відповідно до статті 1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 11 вересня 2016 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому суд приходить висновку що заявлена позикодавцем ТОВ «Веллфін» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування позикою за період з 12 вересня 2016 року по 04 вересня 2019 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Що ж стосується клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно достатті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або з дня настання події, які у свою чергу до цього строку не включаються.

Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом.

За змістом частин першої, третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку, а коли він визначений місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

Як зазначалось вище, сторони погодили, що сума позики має бути повернута ОСОБА_1 11 вересня 2016 року, а тому, позовна давність за цим позовом почала відраховуватись з наступного дня за днем закінчення строку дії договору, тобто з 12 вересня 2016 року, та тривала по 12 вересня 2019 року. Отже, подавши позовну заяву до поштового відділення 11 вересня 2019 року/а.с.53/ ТОВ «ВЕЛЛФІН» не пропустило строк позовної давності, а тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Згідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1-12, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398) - 1892 грн. (одну тисячу вісімсот дев`яносто дві гривні) 75 коп. заборгованості за договором позики № 63200 від 12.08.2016 року, з яких 1201,00 грн. - основний борг, 691,75 грн. - заборгованість за відсотками та 1921 грн. сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через П"ятихатський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса