Ухвала суду № 88678709, 09.04.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/8060/19

У Х В А Л А

09 квітня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальні акти у об`єднаному кримінальному провадженні № 12019040690002181, № 12019040690002372, № 12019040690003020, № 12019040690002592, № 12019040690002958, № 12019040690003019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Аракелян О.В.,

захисника Тооде І.В.

представник потерпілої Овчаренко О.М.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувають обвинувальні акти у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання їй саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може продовжити вчиняти злочини, про що свідчить той факт, що остання обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, раніше не одноразово судима, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Захисник Тооде І.В. та обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченої, її захисника, приходить до наступного висновку.

Стаття 199 КПК України визначає порядок продовження строку тримання під вартою, крім підстав передбачених у статті 184 КПК України, суд повинен дослідити обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Приймаючи дане рішення, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що зазначені прокурором ризики для даного провадження, що передбачені ст. 177 КПК України, на даний час залишаються актуальними. Зокрема, суд погоджується з тим, що обвинувачена, в разі зміни їй запобіжного заходу на більш м`який, потенційно зможе ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані їй кримінальні правопорушення.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у Кодексі передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ст.ст. 131, 176, 183 КПК України).

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним з обмеженням конституційного права особи на свободу, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.

Суд зазначає, що існує достатньо підстав вважати, що опинившись на волі, обвинувачена ОСОБА_1 може переховуватись від суду, адже у неї відсутні міцні соціальні зв`язки та існує обґрунтована підозра у вчиненні нею кримінальних правопорушень, за які законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі, вона може переховуватися від суду, вчинити новий злочин, відсутні докази на підтвердження наявності в неї стійких соціальних зв`язків, які стримували би її від намірів переховуватися від суду, оскільки вона незаміжня та не працевлаштована.

В провадженні судді перебуває декілька обвинувальних актів відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має стійку схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому існують вагомі ризики вчинення останньою нових злочинів.

Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2019 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, покладені обов`язки остання порушила, у зв`язку з чим була оголошена в розшук.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, а тому вважає за необхідне продовжити їй строк тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 217, 315-317, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 24-00 години 06 червня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя К.О. Скрипник