Вирок № 88678471, 08.04.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1369/20

Провадження № 1-кп/204/484/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Дзюби В.В., Медведовського О.Ю.,

захисників: Логойди О.В.,Касумова У.Я.о,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінальних проваджень № 12018040640001017, 12020040680000340 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Солоне Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не працевлаштованого, який має середньо-спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-07 листопада 2005 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.104, ст.ст.75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

-15 лютого 2006 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

-14 березня 2007 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ст.70, ст.71, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.186 КК України до позбавлення на строк 5 років. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк 5 місяців відповідно до вироку від 15.02.2006, до відбуття покарання 5 років 5 місяців позбавлення волі; 14.09.2009 звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 2 роки 7 місяців 6 днів;

-14 вересня 2010 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк відповідно до вироку від 14.03.2007, до відбуття покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 06.12.2013 року умовно-достроково згідно ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 року, невідбутий строк 4 місяці 13 днів;

-20 травня 2015 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

-26 листопада 2015 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки На підставі ч.4 ст.70 КК України дане покарання поглинуте вироком від 20.05.2015, до відбуття покарання 4 роки позбавлення волі. Звільнений 13.03.2018 року з Синельниківської ВК Дніпропетровської області (№94) по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Микільське на Дніпрі Солонянського районуДніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, який має середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:

- 06 квітня 1999 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.81, ч.2 ст.17, ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.1 ст.145, ч.1 ст.89, ст.42 КК України (в редакції Закону 1960 року) до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, 18.07.2002 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання, невідбутий строк якого складає 9 місяців 22 дні;

-08 серпня 2003 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25.07.2006 року по відбуттю строку покарання;

-14 березня 2007 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ст.289, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 6 років; 20.11.2012 звільнений по відбуттю строку покарання;

-11 вересня 2013 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців з конфіскацією майна;

-28 квітня 2014 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та попереднім вироком від 11.09.2013 року остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі. Звільнений 16 травня 2018 року з Ігренського виправного центру на підставі ухвали Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 08.05.2018 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 8 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний злочин.

Так, у ОСОБА_1 у невстановлений у ході досудового слідства дату, час та місці виник злочинний умисел на придбання в порушення «Положення

про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 посвідчення водія та подальше використання завідомо підробленого документа. Відповідно до Положення, посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, про що ОСОБА_1 було достовірно відомо.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на придбання та використання завідомо підробленого документа, ОСОБА_1 у невстановлений у ході досудового слідства дату, час та місці знайшов на сайті «OLX» оголошення невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з надання допомоги по оформленню посвідчення водія, у якої придбав завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія із серійним № НОМЕР_1 видане на ім`я « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно висновку експерта № 28/2.1,2.3/273 від 03.05.2018 бланк посвідчення із серійним № НОМЕР_1 , виданого 13.04.2018 Центром 0542 на ім`я « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , не відповідає за своїм характеристикам бланкам посвідчень водія встановленого зразку (виготовленим на Поліграфічному комбінаті «Україна»). Зображення лицевого та зворотного боків (у тому числі серійний номер бланку з реквізитами виготовлювача) бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 виданого 13.04.2018 Центром 0542 на ім`я « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також друковані індивідуальні данні в його графі, у тому числі й серійний номер посвідчення, нанесені способом струменевого друку за допомогою копіювально-розмножувальної техніки (струминного принтера, копіра, тощо).

17 квітня 2018 року приблизно о 23:05 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2101» д/з НОМЕР_3 , знаходячись по проїзду Олександра Гальченко в м. Дніпро, був зупинений працівниками УПП в м. Дніпро. В ході перевірки документів, на вимогу інспектора УПП в м. Дніпро, з метою уникнення від адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, та маючи умисел направлений на використання завідомо підробленого документа, діючи умисно, ОСОБА_1 надав співробітникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія із серійним № НОМЕР_1 видане на ім`я « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи про те, що зазначене посвідчення підроблене, тим самим умисно, протиправно використавши завідомо підроблене вищевказане посвідчення.

Крім того, ОСОБА_1 18 лютого 2020 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, маючи умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вступив у попередню змову із раніше йому знайомим ОСОБА_2 , розподіливши між собою ролі.

Після чого, ОСОБА_1 , разом із співучасником злочину

ОСОБА_2 19 лютого 2020 року приблизно о 00:10 годин прибули на територію прилеглу до КЗ освіти «Дошкільний навчальний заклад №221 комбінованого типу» ДМР, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 62-А.

Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, діючи повторно, згідно відведеної йому ролі, невстановленим під час досудового слідства, заздалегідь підготовленим предметом, шляхом віджиму відчинив металопластикове вікно на першому поверсі, та через відкрите вікно проник до середини приміщення вищевказаного дошкільного навчального закладу.

В цей час, ОСОБА_2 , діючи повторно, згідно відведеної йому ролі

у вчиненні кримінального правопорушення, знаходився у безпосередній близькості зі співучасником злочину ОСОБА_1 і слідкував за навколишньою обстановкою, з метою попередження співучасника про появу сторонніх осіб або працівників правоохоронних органів, які б могли запобігти їх злочинній діяльності. Після того, як ОСОБА_1 через відкрите вікно проник до середини приміщення вищевказаного дошкільного навчального закладу, ОСОБА_2 прослідував за ним.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , разом із співучасником злочину ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, діючи умисно, впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, з корисливих спонукань та з метою наживи, почали переміщатися по дитячим групам та іншим приміщенням Дошкільного навчального заклад №221 та знаходячись на другому поверсі закладу у групі для дітей із порушенням мовлення №2 «Чомусики», розташованого на другому поверсі за вищевказаною адресою, побачили майно, що належить потерпілому ОСОБА_6 , який цього вечора охороняв приміщення закладу, а саме: шкіряний гаманець чорного кольору «Anil», всередині якого знаходилися: грошові кошти у розмірі 390 гривень; картка «Приватбанк» № НОМЕР_4 помаранчевого кольору на його ім`я; пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 на його ім`я; довідка ветерана праці №438 на його ім`я; зв`язка ключів; мобільний телефон марки «Nokia 220 RM-969 dual sim» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_8 ; чохол для телефону чорного кольору; та ОСОБА_7 , яка працює на посаді завгоспу Дошкільного навчального заклад №221, а саме: флеш-накопичувач «TRANSCEND 32GB JETFLASH 700» чорного кольору та «3G CDMA модем Huawei EC122» чорного кольору. Вказане майно визначили об`єктом свого злочинного посягання. Таким чином, діючи умисно, за попередньою змовою, ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_1 заволоділи чужим майном, а саме: шкіряний гаманець чорного кольору «Anil», ринкова вартість якого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 603 від 26.02.2020 року, станом на 19.02.2020 року складала 460,59 гривень, всередині якого знаходилися: грошові кошти у розмірі 390 гривень; картка «Приватбанк» № НОМЕР_4 помаранчевого кольору на ім`я ОСОБА_6 яка матеріальної цінності для потерпілого не має; пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_6 яке матеріальної цінності для потерпілого не має; довідка ветерана праці №438 на ім`я ОСОБА_6 яка матеріальної цінності для потерпілого не має; зв`язка ключів які матеріальної цінності для потерпілого не мають; мобільний телефон марки «Nokia 220 RM-969 dual sim» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , ринкова вартість якого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 603 від 26.02.2020 року, станом на 19.02.2020 року складала 450,00 гривень, з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_8 , яка матеріальної цінності для потерпілого не має; чохол для телефону чорного кольору який матеріальної цінності для потерпілого не має, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1 300,59 гривень; флеш-накопичувач «TRANSCEND 32GB JETFLASH 700», ринкова вартість якого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 603 від 26.02.2020 року, станом на 19.02.2020 року складала 133,75 гривень; «3G CDMA модем Huawei EC122» чорного кольору, ринкова вартість якого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 603 від 26.02.2020 року, станом на 19.02.2020 року складала 180,00 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 313,75 гривень.

Знаходячись у тому ж місці, в той же час, у момент вчинення злочинних дій, які ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважали необхідними для доведення злочину до кінця, їх дії були помічені потерпілим ОСОБА_6 який виявив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснюють крадіжку, поєднану з проникненням у інше приміщення, та намагаючись припинити злочині дії останніх почав кричати їм, щоб вони припинили свої злочинні дії.

Однак, ОСОБА_1 , розуміючи, що його дії перестали носити таємний характер та переросли у відкрите викрадення чужого майна поєднане із проникненням у інше приміщення, так як його дії стали очевидними для потерпілого ОСОБА_6 , з метою подолання волі останнього до опору, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, обома руками відштовхнув ОСОБА_6 та разом із співучасником злочину ОСОБА_2 , утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення злочину втекли, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1 300,59 гривень, та потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 313,75 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.186 КК України, визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальних актах, просив суворо не карати. У вчиненому розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.186 КК України, визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. У вчиненому розкаюється.

Потерпілі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не мають, цивільний позов подавати не будуть. Просили призначити обвинуваченим покарання на розсуд суду. Щодо розгляду справи в порядку ст.349 КПК України не заперечували.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження №12018040640001017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме: протокол огляду від 17.04.1918 року, з фототаблицею (а.п.10-12), висновок експерта №28/2.1,2.3/273 від 03.05.2018 року (а.п.21-23), довідку про фактичні на проведення експертизи (а.п.20), постанову про визнання речовими доказами (а.п.13) та матеріали кримінального провадження 12020040680000340 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що характеризують особи обвинувачених (а.п.174-193), протокол прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.02.2020 року; протоколи огляду місця події від 19.02.2020 року, з фототаблицею (а.п.7-8,9-10), протокол огляду, з фото- таблицею від 19.02.2020 року (а.п.12-19); протоколи пред`явлення особи для впізнання, з фото таблицею від 19 лютого 2020 року (а.п.52-56,57-61) висновок експерта №19/104-7/3/249 від 25.02.2020 року (а.п.105-115), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.104), висновок експерта судово-товарознавчої експертизи №603 від 26.02.2020 року (а.п.122-127), звіт про фактичні затрати на проведення експертизи (а.п.121), постанови про визнання речовими доказами (а.п.34,80,116) та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинувачених:

- ОСОБА_1 у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України;

- ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.4 ст.358, ч.3 ст.186, КК України , з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин та умисний злочин невеликої тяжкості за обставинами, викладеними у вироку, раніше судимий, має не зняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

Як пом`якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів, а також вчинення злочину проти особи похилого віку.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість вчиненого кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 19 лютого 2020 року був затриманий в порядку ст.208 КПК України, ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 застосований запобіжний захід - тримання під вартою.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.3 ст.186 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний тяжкий злочин за обставинами, викладеними у вироку, раніше судимий, має не зняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

Як пом`якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів, а також вчинення злочину проти особи похилого віку.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість вчиненого кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 19 лютого 2020 року був затриманий в порядку ст.208 КПК України, ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2020 року відносно ОСОБА_2 застосований запобіжний захід - тримання під вартою.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданих довідок та звіту.

Цивільні позови не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст. 358 КК України - у вигляді 1 року обмеження волі;

- за ч.3 ст. 186 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 19 лютого 2020 року .

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 19 лютого 2020 року.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Речові докази: посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 виданого 13.04.2018 Центром 0542 на ім`я « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 - знищити; шкіряний гаманець чорного кольору з надписом «Аnil» на металевій бляшці; грошові кошти у розмірі 320 гривень. картка «Приват банку» № НОМЕР_4 оранжевого кольору на моє ім`я; пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 на моє ім`я; довідка ветерана праці №438 на моє ім`я; зв`язка ключів від моєї квартири, а саме 4 металевих ключі, магніт від домофону зеленого кольору та брилок у вигляді китайської монети з надписом «HONG KONG»; мобільний телефон «Nokia 220 RM-969» чорного кольору IМЕІ *. НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 ,з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_9 ; чохол для телефону чорного кольору, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 , флеш-накопичувач- «TRANSCEND 32GB JETFLASH 700», «3G CDMA модем Huawei EC122» чорного кольору, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 -залишити законним власникам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; 5 слідів пальців рук на 5 л/с, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12020040680000340- залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12020040680000340.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 28/12.1,2.3/273 від 03.05.2018 року у розмірі 715 гривень 00 копійок, реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 19/104-7/3/249 від 25.02.2020 року у розмірі 1256 гривень 08 копійок, реквізити рахунку: UA878999980313060115000004008, код ЄДРПОУ - 37989253, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 603 від 26.02.2020 року у розмірі 210 гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик