Рішення № 88674949, 09.04.2020, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/431/20

провадження 2-а/527/9/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Павлійчук А. В., секретаря судового засідання Бутко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира роти № 1 батальйону № 1 БПП м. Кременчук УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Помуран Андрія Геннадійовича, за участю третьої особи: Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2201898 від 05 березня 2020 року.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що згідно постанови серії ЕАК №2201898 від 05 березня 2020 року, він 05 березня 2020 року о 15.46 год., керуючи ТЗ на перехресті вул. Вадима Пугачова та вул. Київська в м. Кременчук, повертаючи ліворуч при основному зеленому сигналі світлофора не надав дорогу транспортним засобам, що рухалися у зустрічному напрямку прямо, у зв`язку з чим, він порушив п. 16.6 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначеною постановою за невиконання вимог п. 16.6 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним та необґрунтованим, так як він не порушував вимоги ч. 2 ст. 122 КУпАП, зупинився на перехресті на червоний сигнал світлофора, після чого дочекався зеленого сигналу світлофора і хотів повернути на вул. Київську згідно із вимогами ПДР. Водій транспортного засобу, який знаходився на зустрічній смузі, включив сигнал повороту вліво, тобто мав намір повернути на вулицю Київську і їхати в сторону центру м. Кременчука. Він відреагував на сигнал повороту водія транспортного засобу, який знаходився першим у колоні автомобілів на зустрічній смузі, зрозумів, що затримає дорожній рух по своїй смузі, оцінив безпечність свого маневру та виконав поворот наліво. Перешкод у русі іншим транспортним засобам, чи аварійної ситуації, внаслідок виконаного повороту, він не створив, проїхавши близько 100 м його зупинили працівники поліції. Таким чином, в його діях порушення вимог ПДР не було. Крім того, інспектор фактично не розглядав справу по суті, а одразу видав йому постанову, складену в час їх розмови іншим інспектором. Тобто, інспектором не було повно та об`єктивно оцінено всі обставини справи та конкретну дорожню обстановку, не досліджено докази. Своїми діями відповідач грубо порушив порядок розгляду справи, передбачений ст. 278,279 та 280 КУпАП та його право на захист.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримував, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду відзив, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності, у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі за безпідставністю. Зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2201898 від 05 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 складена правомірно. В основу оскаржуваної постанови покладено пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відеозапис, яким зафіксовано порушення позивачем правил проїзду перехресть, а саме п. 16.6 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, позивачу було повідомлено про причину зупинки та порушення ним вимог ПДР України. При розгляді справи про адміністративне правопорушення йому було роз`яснено його права, порядок та строки оскарження постанови та сплату штрафу. Під час з`ясування обставин, які мають значення для справи про адміністративне правопорушення, позивач не заперечував, що першим здійснив проїзд перехрестя, повертаючи при зеленому сигналі світлофора, в той час коли в зустрічному напрямку рухався інший транспортний засіб, але вважав, що здійснив проїзд, не створюючи аварійну ситуацію. Позивачу було роз`яснено, що за порушення ПДР України, що спричинили аварійну обстановку КУпАП встановлено окремий порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення складена у відповідності до ст. 283 КУпАП, процедура її винесення не порушена, він діяв в межах наданих йому законом повноважень, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду.

У відповідності до ч. ч.1, 9 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, а також відсутність підстави для відкладення розгляду справи, передбачених в ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши докази, які є у справі, суд встановив наступне.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2201898 від 05 березня 2020 року, ОСОБА_1 05 березня 2020 року о 15.36 год., керуючи автомобілем FORD TRANSIT CONNECT д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Вадима Пугачова та вул. Київська в м. Кременчук, повертаючи ліворуч при основному зеленому сигналі світлофора не надав дорогу транспортним засобам, що рухалися у зустрічному напрямку прямо, у зв`язку з чим, він порушив п. 16.6 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначеною постановою за невиконання вимог п. 16.6 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн ( а.с. 7).

Як вбачається із відеозапису фіксації вчинення правопорушення, наданого відповідачем, автомобіль під керуванням позивача, здійснив поворот вліво під час того, коли автомобіль на зустрічній смузі розпочав рух прямо.

Будь-якої іншої інформації, зокрема порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці, наданим відеозаписом не зафіксовано, крім того відео не містить звуку.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від «06» березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», роз`яснено, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За правилами ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості .

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ст.ст. 73, 75, 76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 16.6 ПДР України Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Згідно пункту 1.10 Правил дорожнього термін «дати дорогу» означає вимогу в учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Таким чином, судом встановив, що в конкретній дорожній обстановці, здійснений позивачем маневр повороту вліво не примусив інших учасників дорожнього руху змінювати напрямок свого руху чи швидкість, оскільки автомобіль, який рухався на зустріч, доїхав лише до середини перехрестя, коли автомобіль позивача вже повністю завершив маневр повороту, тому в його діях відсутні порушення п. 16.6 ПДР України.

Крім того, відповідачем не надано доказів дотримання процесуального порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст. 121,278,283 КУпАП, ст.ст.2,5,9,10,77,90, 241243-246,255 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2201898 від 05 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп: НОМЕР_2 ).

Відповідач: командир роти № 1 Батальйону № 1 БПП м. Кременчук УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Помуран Андрій Геннадійович (39600, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, буд. 3).

Третя особа: Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції (39600, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, буд. 3).

Суддя А. В. Павлійчук