Постанова № 88674175, 09.04.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/642/20

Провадження № 3-зв/359/1/2020

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 квітня 2020 рокусуддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В.,

при секретарі Вітківському Є.О.,

за участі : захисника - адвоката Коробко Д.В.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – захисника Коробко Дмитра Вікторовича про відвід судді Бориспільського міськрапйонного суду Київської області Бондаренко І.А., у справі про адміністративне правопорушення № 359/642/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа про адміністративне правопорушення № 359/642/20 за матеріалами, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

07 квітня 2020 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Коробка Д.В. надійшло клопотання про відвід судді Бондаренко І.А.. Клопотання обґрунтовано тим, що хзахисник не може бути впевненим у тому, що суддя Бондаренко І.А. виявлятиме та підтримуватиме високі стандарти поведінки під час розгляду справи в суді, та буде розглядати її неупереджено, об`єктивно, законно та справедливо. Вимоги обґрунтовано тим, що на судове засідання в даній справі, що відбулось 18 березня 2020 року, ОСОБА_1 та його захисник змогли потрапити до будівлі Бориспільського міськрайонного суду Київської області лише за умови надягання медичної маски. Така вимога працівників апарату суду та судової охорони, яку вони обґрунтовували пандемією короновірусу COVID-19 та відповідним наказом голови суду, істотно ускладнили у доступі до суду, ледь не позбавила його прав, наданих ст.ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та права на правову допомогу, позаяк судом медичні маски не надавались, через що вони були змушені шукати ці засоби захисту у аптеках міста. Водночас, головуючий у справі суддя Бондаренко І.А., знехтував наказом голови суду та здійснював розгляд справи в судовому засіданні без використання медичної маски.

Представник стверджує, що суддя наражав на небезпеку зараження короновірусом COVID-19 всіх присутніх у засіданні осіб, а також виявляв неповагу до учасників процесу, відверто показавши, що він є вищим за ті вимоги та незручності, з якими вони мали миритися.

З огляду на те, що обов`язок надягати медичні маски для учасників процесу в судах України чинним законодавством не передбачені, подібні вимоги є знущанням з прав громадян України та проявом диктаторських тенденцій з боку державних органів. Наведене стало підставами для заявлення захисником Коробко Д.В. відводу судді Бондаренку І.А.

Дане клопотання про відвід судді передано згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями на розгляд судді Яковлєвій Л.В. 08 квітня 2020 року о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні адвокат Коробко Д.В., клопотання про відвід судді, та наведені в ньому доводи, підтримав та просив задовольнити. Додаткових пояснень не надав, а доказів до справи не приєднав.

ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання та доводи захисника підтримав, просив хадовольнити.

Суддя Бондаренко І.А. про дату, час і місце розгляду заяви про відвід повідомлений у встановленому законом порядку. Правом щодо надання письмових пояснень не скористався, на розгляд справи в засідання не з`явився. Неявка судді не перешкоджає розгляду заяви про його відвід.

Заслухавши обґрунтування надані захисником Коробко Д.В. та думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не визначений порядок вирішення питання про відвід судді.

За змістом ст. 2, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. У п.п. 1, 2, 4 ч. 7 ст. 56 цього Закону зазначено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено порядку заявлення та вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, при цьому в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що, відповідно до закону, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої на каральну мету стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами передбаченого санкцією ст. 130 КУпАП, у провадженнях по справах про адміністративне правопорушення для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року) під час розгляду питання про відвід суддям першої інстанції слід застосувати аналогію закону, зокрема положення ст. 81 КПК України.

Відповідно ч. 81 ст. КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Розглядаючи питання про відвід судді в справі про адміністративне правопорушення, слід врахувати, що, на виконання вимог ст. 245 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Надаючи оцінку доводам захисника Коробко Д.В., суддею враховується передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини зазначив, що безсторонність суду, зазвичай, означає відсутність упередженості й включає в себе суб`єктивний та об`єктивний критерії. Визначаючи суб`єктивну складову вказаного поняття, ЄСПЛ у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказав, що в процесі об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, при цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки. Таким чином, критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об`єктивності.

Об`єктивну складову категорії «безсторонній суд» Європейський суд з прав людини визначив у справі «Фей проти Австрії», зазначивши, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено й гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, що можуть бути встановлені та змусити сумніватися в неупередженості судді. В рішенні у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» ЄСПЛ констатував необхідність визначення в кожній окремій справі, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, яка свідчить про небезсторонність суду.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

В кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі за №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 у справі №5-15п12).

Наведені у клопотанні захисника Коробко Д.В. обставини фактично вказують на його незгоду щодо : необхідності надягати медичну маску з метою входження до приміщення Бориспільського міськрайонного судду Київської області та для участі в судовому засіданні, а також діями судді ОСОБА_2 І.А., які виразились у невикористанні останнім медичної маски під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та наражанням, у зв`язку з цим, суддею присутніх в залі суду на зараження короновірусом COVID-19.

В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» за №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» за №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» на усій території України з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року встановлено карантин.

Наразі дію карантину та обмежувальних заходів пролонговано та посилено до 24 квітня 2020 року на підстві Постанови Кабінету міністрів України від 02 квітня 2020 року за № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року за № 211».

16 березня 2020 року Голова Ради суддів ОСОБА_3 звернувся до голів судів з рекомендацією запровадити особливий режим роботи на період карантинних заходів, про що голів судів доведено до відома листом Ради суддів України №186/20 від 16 березня 2020 року.

У листі зазначено що, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» судам рекомендовано на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи.

Так, Протоколом № 5 зборів суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2020 року (проведеного з 09-00 год. до 09-30 год.) прийнято рішення на період часу з 18 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року включно обмежити розгляд справ, крім певних категорій.

Крім того, інформацію щодо режиму роботи Бориспільського міськрайонного суду Київської області в період карантину, розміщено неодноразово на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (17 березня 2020 року та 18 березня 2020 року). Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.

Зокрема, в розміщених на офіційному сайті суду оголошеннях повідомлялось, що вхід до приміщень Бориспільського міськрайонного суду Київської області без засобів захисту (медичної маски) заборонено. Тобто, наведена інформація і тимчасові заходи в організації роботі суду доведені до уваги та відома громадськості.

Так, враховуючи викладене, з метою убезпечити населення України від поширення гострих распіраторних захворювань та короновірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, встановлено особливий режим роботи Бориспільського міськрайонного суду Київської області, зокрема щодо перебування у приміщенні суду осіб з одягненою маскою (распіратором).

Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Наведений перелік підстав для заявлення відводу чи самовідводу судді є вичерпним.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Разом з тим, захисником Коробко Д.В. та його підзахисним Мацюк В.С. не надано суду жодних доказів в обґрунтування тверджень щодо судді Бондаренка І.А. про те, що відсутні підстави вважати останнього таким, що виявлятиме та підтримуватиме високі стандарти поведінки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та буде розглядати її неупереджено, об`єктивно, законно та справедливо.

В той же час відсутність у судді Бондаренка І.А. в день судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП засобу захисту (медичної маски) згідно ст. 75 КПК України не може слугувати підставою для його відводу від розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в клопотанні адвоката Коробко Д.В. як підстави для відводу, не можуть викликати сумнів в неупередженості, безсторонності судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість в розгляді справи, а також враховуючи презумпцію неупередженості судді, суд приходить висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст. 7, 245, 248, 257 268, 271 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – захисника Коробко Дмитра Вікторовича про відвід судді Бориспільського міськрапйонного суду Київської області Бондаренко Ігоря Анатолійовича у справі про адміністративне правопорушення за № 359/642/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Яковлєва Л.В.